Коли розмір має значення
Як відомо, у липні 2014 року парламент із подачі Уряду запровадив новелу в соціальному забезпеченні — оподаткування «надвисоких» пенсій. Спершу надмірними вважалися виплати, що перевищували 10000 грн, а в грудні планку опустили до трьох мінімальних зарплат. Тобто вже із сум понад 3654 грн утримувався податок на доходи громадян, оскільки різниця включалася до їхнього місячного оподатковуваного доходу. І це вже стосувалося не тільки високопосадовців чи суддів, а чи не кожного третього пенсіонера з-поміж держслужбовців, військових або науковців.
У квітні 2015 року група народних депутатів направила в будівлю на вул.Жилянській подання, в якому доводила неконституційність закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 р. №71-VIII. У липні того ж року аналогічне клопотання направив Пленум Верховного Суду України. Адже до ВСУ почали надходити звернення від судів першої інстанції, зокрема 5 ухвал Солом’янського районного суду м. Києва, у яких порушувалося питання щодо неконституційності обмеження, встановленого пп. 164.2.19 ПКУ.
І парламентарі, і судді були єдині в думці, що відбулося банальне обмеження соціальних прав. Адже люди, які заслужили на відповідний рівень забезпечення в старості, сплативши серед іншого і внески до Пенсійного фонду, не повинні піддаватися повторному оподаткуванню.
Хоча КС не раз висловлював позицію щодо співвідношення положень ст. 22 Конституції та бажання влади урізати пенсійні виплати, Кабінет Міністрів це не зупиняло. Щоправда, у липні 2016 року межу, за якою починалося оподаткування, підняли до 10 прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність (на той момент це становило 11300 грн). А перед тим звільнили від податків пенсії ветеранів війни.
Тож формально КС міг закрити провадження за цими поданнями, пославшись на внесені до кодексу зміни. Проте питання полягало не в розмірі виплат, а в самому принципі відрахувань із пенсій чи довічного грошового утримання.
За справедливий підхід
У рішенні від 27.02.2018 р. №1-р/2018 Суд наголосив, що у сфері пенсійного забезпечення «справедливим має визнаватися такий підхід законодавця, за якого забезпечується пропорційне співвідношення між страховими внесками та призначеним розміром виплат, а застрахована особа може безперешкодно реалізувати своє право на пенсію у повному обсязі».
Власне розмір пенсії чи довічного грошового утримання обчислюється з урахуванням тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати. Саме тому запровадження її оподаткування, починаючи з певного розміру, на думку КС, порушує справедливий підхід до встановлення пенсії. Адже це призводить до зменшення фактичної величини виплат.
КС також констатував, що після запровадження з 01.07.2014 р. оподаткування пенсій парламент тричі вносив до акта зміни. Тож пенсіонери «об’єктивно не могли бути впевненими у своїх правомірних очікуваннях щодо стабільності правового регулювання у цій сфері». А це суперечить таким елементам принципу верховенства права, як правова визначеність, правова передбачуваність, правомірні очікування та справедливість.
З огляду на це КС визнав неконституційним положення абз.1 пп.164.2.19 ПКУ. Відповідно, воно втратило чинність із 27.02.2018 р. і не може застосовуватись як підстава для оподаткування наступних пенсій або грошового утримання.
Напевне, Уряд усвідомлював, що слід очікувати саме такого вердикту КС. Тож під час пенсійної реформи-2017 знову повернувся до обмеження для певних категорій працівників тими самими 10-ма прожитковими мінімумами (з 01.01.2018 р. це становить 13730 грн). Але принаймні для тієї частини пенсіонерів, соціальне забезпечення яких регулюється спеціальними законами, це рішення унеможливить спори з податковою, якщо обмеження на них не поширюється.
Не все втрачено!
На жаль, не варто очікувати автоматичного повернення всіх сум, що були утримані як податок на доходи. Хіба що парламент ухвалить окремий закон щодо відновлення справедливості у виплаті пенсій та визначить механізм перерахунку з відповідними джерелами для цього в державному бюджеті.
Утім, як зазначають фахівці, не все втрачено, є кілька шляхів для того, щоб повернути недоплату. Все залежить від стадії, на якій перебував судовий спір щодо стягнення неправомірно утриманих сум.
Якщо провадження вже відкрито, але рішення не стало остаточним, то можна спробувати викласти ті ж аргументи, що містяться в рішенні №1-р/2018, аби переконати суд не брати до уваги положення ПК як такі, що суперечать Конституції, а керуватися гарантіями останньої як нормами прямої дії. Причому саме з таким акцентом, а не з посиланням на визнання спірних положень неконституційними. Бо приписи ПК не були визнані такими на момент виникнення правовідносин.
Цей варіант прийнятний для оскарження в касаційному порядку. Хоча Верховний Суд у деяких постановах (див., наприклад, «ЗіБ») висловлював дещо іншу позицію стосовно ретроспективної дії вердиктів КС . Проте це стосувалося норм процесуального права і така позиція поки що не підтверджена Великою палатою ВС.
Якщо рішення було прийняте не на користь позивача, є всі підстави для звернення з конституційною скаргою. Адже суд застосував положення закону, яке визнано неконституційним.
Якщо й це не допоможе, є великі шанси на перемогу в Європейському суді з прав людини. Адже в рішенні КС особливо наголошено на порушенні принципу правової визначеності. А той факт, що недоотримані пенсійні виплати підпадають під поняття «майна» і ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не викликає сумнівів.
Головне — не пропустити строків для подання заяв чи скарг. Та й не забути про позовну давність. Тож шанс захистити порушене право на отримання пенсії в повному розмірі все ж є. Але для того, щоб довести це в судах, також знадобляться час і натхнення.
Уряд зобов’яжуть повернути пенсіонерам усе недоплачене
Проектом постанови «Про забезпечення відновлення конституційних прав громадян на отримання пенсії у повному обсязі у зв'язку з визнанням неконституційними положень щодо оподаткування пенсій» (№8081) Кабмін доручається у місячний строк затвердити порядок відшкодування ПДФО, утриманого із сум пенсій або щомісячного грошового утримання.
Після цього Уряд повинен упродовж 3 місяців провести розрахунки з пенсіонерами, яким недоплачували у період з 01.07.2014 до 27.02.2018 рр. Адже, переконані автори проекту, «за свої неправильні рішення держава має відповідати перед власними громадянами».
Роман Чимний
***
Читайте також: Готуються зміни, за якими стаж визначатиметься автоматично, а коефіцієнт – за бажанням пенсіонера