Міністр соціальної політики України Марина Лазебна повідомила, що середній розмір пенсії станом на 1 липня 2022 року склав 4 437 гривень, що майже на 660 гривень (або на 17%) більше у порівнянні з 1 липня 2021 року.
Середній розмір військових пенсій за рік збільшився більше ніж на 3 тисячі гривень або на 53% і склав майже 8 900 гривень.
Цього вдалося досягти завдяки цілеспрямованій роботі Уряду щодо:
- індексацій пенсій,
- послідовного охоплення пенсіонерів віковими надбавками до пенсії (людей 80+ в 2020 році, людей 75+ в 2021 році),
- пришвидшення зростання мінімальних пенсійних і соціальних допомог в 2022 році.
Міністр повідомила, що за січень-червень 2022 року до ПФУ надійшло 272,7 мільярда гривень доходів, що на 11% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
В тому числі, від сплати ЄСВ надійшло на 25 мільярдів гривень (або на 17,6%) більше, ніж за аналогічний період минулого року.
Але страхові внески після суттєвого зменшення у 2016 році та через демографічні тенденції вже ніколи не будуть достатнім джерелом фінансування повноцінної роботи системи загальнообов’язкового державного соціального страхування для того, щоб вона забезпечувала адекватний захист у літньому віці, у випадках настання хвороби, інвалідності, втрати годувальника. Саме тому пенсійні виплати додатково фінансуються з Державного бюджету, що прямо передбачено Конституцією України.
«Україна вже зараз на практиці впровадила елементи базового пенсійного доходу. І це не данина моді і навіть не частина нашої євроінтеграції, це адекватна відповідь на фактичні виклики, які ми маємо.
Ми відтестували на практиці під час пандемії та воєнного стану, як це може працювати ефективно, як доповнювати страхові пенсійні виплати доплатами та допомогами, щоб вийти на базовий пенсійний дохід.
Я маю на увазі «вікову лінійку» доплат до пенсії, яку ми впровадили за ініціативою Президента, адресні виплати з урахуванням стажу роботи. Ці заходи необхідно продовжити, реалізувати заплановані диференційовані за віком доплати в жовтні цього року для пенсіонерів віком 70+, а на 2023 рік передбачити базові гарантії для осіб старше 65 років, для людей з інвалідністю і тих, які втратили годувальника.
Іншого шляху забезпечити мінімальні норми в пенсійному забезпеченні без підвищення внесків не існує.
Тому, якщо ми хочемо гарантувати літнім людям мінімально необхідні для життя доходи, то маємо закріпити базовий пенсійний дохід системно на рівні законодавства. Щоб це була прозора, зрозуміла людям система, яка працює на рівні закону, а не постанов Уряду. Ми напрацювали необхідний законопроект і вже отримали схвальні висновки щодо нього від Світового Банку та Міжнародної організації праці.
Але це про необхідний мінімум. А для гідного життя на пенсії маємо доповнити базові пенсійні гарантії всеохоплюючою системою пенсійних накопичень, які людина та її роботодавці будуть здійснювати, поки людина працює, і які будуть додатковим джерелом доходу людини після завершення трудової діяльності.
Саме така формула – базовий пенсійних дохід плюс індивідуальні пенсійні накопичення – дає нашим нинішнім пенсіонерам необхідний захист, а нашим молодим людям – гідну пенсійну перспективу у власній країні», – прокоментувала Марина Лазебна.
Вона повідомила, що Мінсоцполітики також завершує роботу над проектом закону про універсальну державну соціальну допомогу.
«У цьому законопроекті майже 2 мільйони родин, які виховують дітей, більше 5 мільйонів літніх людей та людей з інвалідністю одержать відповідь, на яку гарантовану державою допомогу вони мають право.
Таким чином, ми впровадимо універсальну соціальну допомогу, яка консолідує різні види державної допомоги, передбачені наразі у понад 10 нормативних актах, які можуть надаватись людині протягом всього життєвого циклу.
Це одночасно дозволить забезпечити виконання Конвенції МОП 102 про мінімальні норми соціального забезпечення, ратифікованої Україною», – зазначила Марина Лазебна.