Нагадаємо, що таку позицію ДФС озвучує не вперше. Раніше про це говорили регіональні податківці (див. тут і тут), а також відповідне роз'яснення було опубліковане в інформаційно-довідковому ресурсі "ЗІР" (категорія 301.04.01).
Днями оприлюднено також листи ДФСУ від 20.07.2015 р. №1882/2/99-99-17-03-01-10 та від 20.08.2015 р. №31041/7/99-99-17-03-03-17.
Податківці роз'яснюють, що різниця між мінімальною та фактично нарахованою заробітною платою є базою для нарахування єдиного внеску, проте, не є базою для утримання єдиного внеску (утримання здійснюється з фактично нарахованої заробітної плати).
Отже, таке донарахування не відноситься до заробітної плати (доходу), яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу та відповідно не захищає прав застрахованих осіб (не враховується для розрахунку пенсій та соціальних виплат), і є додатковим джерелом надходження коштів до бюджету Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування.
Таким чином, при умові, якщо хоча б по одній застрахованій особі здійснюється донарахування сум єдиного внеску до розміру мінімальної заробітної плати (виключенням є донарахування до мінімальної бази нарахування при розрахунку лікарняних, відпускних та допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами), понижуючий коефіцієнт страхувальником не застосовується взагалі.
Своє бачення у цьому питанні висловив й Мінфін у листі від 06.08.2015 р. №31-11180-02-2/25413.
Зазначено, що очевидним позитивним є економічний ефект застосування понижуючого коефіцієнту 0,4, якщо страхувальником виконано одночасно три умови, однією з яких є саме збільшення бази нарахування у формі заробітної плати, винагороди за цивільно-правовими договорами, допомоги по тимчасовій непрацездатності, у зв’язку з вагітністю та пологами.
Крім того, починаючи з 2016 року Законом про ЄСВ передбачено зниження ставки єдиного внеску на постійній основі до 24,6 % за рахунок використання понижуючого коефіцієнта 0,6 без трьох умов, передбачених цим Законом для коефіцієнту 0,4.
Щодо наданого ДФС роз’яснення стосовно застосування страхувальником коефіцієнту 0,4 до суми різниці між розміром мінімальної заробітної плати та фактично нарахованою заробітною платою за звітний місяць слід зазначити, що донарахування сум єдиного внеску до розміру мінімальної заробітної плати (крім лікарняних, відпускних та допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами) фактично не є доходом (винагородою), отримуваним найманою особою за виконання робіт (надання послуг) у розумінні Закону України «Про оплату праці», не є базою для утримання єдиного внеску з фізичної особи і тому не вплине на суму її пенсійного забезпечення.
Водночас, застосування страхувальником понижуючого коефіцієнту 0,4 до різниці між мінімальною та нарахованою заробітною платою лише стимулюватиме існуючу неповну зайнятість та не сприятиме детінізації фонду заробітної плати.