Коментар до ІПК від 12.10.2018 р. №4413/6/99-99-13-02-01-15/ІПК.
Порядком прийняття банками на виконання розрахункових документів на виплату заробітної плати, затвердженим наказом Міндоходів від 09.09.2013 р. №453 (далі – Порядок №453), передбачено, що роботодавець, у якого є переплата з ЄСВ, щоб не збільшувати її розмір та використати надмірно сплачені кошти, має право звернутися до ДФС (яка адмініструє ЄСВ) за оформленням довідки про її наявність.
Така довідка надається уповноваженому банку, який має контролювати своєчасність та повноту сплати ЄСВ при виплаті зарплати.
Про це право роботодавця ми докладно писали тут та тут.
Зауважимо, що Порядком №453 затверджено дві форми довідки:
- довідка-розрахунок (додаток 1), яка оформлюється для кожної виплати зарплати;
- довідка про видачу коштів для виплати заробітної плати без перевірки сум сплати єдиного внеску (додаток 2), яка оформлюється на рік, якщо сума перерахування ЄСВ, що передбачається роботодавцем, менша ніж 1/3 суми коштів на виплату заробітної плати, та якщо роботодавцем протягом попереднього року не було допущено порушень законодавства про нарахування та сплату ЄСВ.
Банк при отриманні довідки-розрахунку дає можливість роботодавцю сплатити ЄСВ лише в розмірі, який перевищує розмір зазначеної в ній переплати або взагалі не сплачувати ЄСВ, якщо сума переплати більша. Отримання довідки за додатком 2 дає можливість роботодавцю (як зазначено у її назві) виплатити зарплату без перевірки банком сплати ЄСВ. Звісно, що в обох випадках роботодавець може не сплачувати ЄСВ рівно в межах раніше зробленої переплати.
Та ось ця застаріла 1/3 від суми зарплати та решта питань, які виникають у роботодавця та банків у зв’язку із застосуванням таких довідок, призводить до необхідності надання роз’яснень.
ДФС, на відміну від НБУ, надає їх охоче. Проте зверніть увагу: коментована консультація є індивідуальною. А отже, застосовувати її без негативних наслідків або оскаржувати має право лише та особа, яка цю ІПК замовила і отримала. Решта – просто беруть її до уваги, як чергове роз’яснення. Та, якщо прочитане сподобалось, звертаються за отриманням власної ІПК з таким самим змістом.
Період, за який не має бути порушень зі сплати ЄСВ
Як зазначено вище, щоб отримати довідку за додатком 2, роботодавець не повинен протягом попереднього року допускати порушення законодавства з ЄСВ. Звісно, що цей факт (перш ніж оформлювати довідку) мають перевірити податківці, а банк – вірить довідці.
Але ДФСУ у коментованому листі зазначає, що банки не мають права приймати таку довідку, якщо вона містить інформацію щодо попереднього періоду, який не дорівнює календарному року. Адже це буде порушувати приписи п. 5 Порядку №453.
Дійсно, в формі довідки за додатком 2 зазначається період, протягом якого роботодавець не порушував законодавства з ЄСВ – із датами початку та закінчення цього періоду. І цілком може бути, що такий період буде зазначено не як попередній календарний рік, а як 12 місяців, що передують даті складання довідки. Або що взагалі цей період буде вказано з помилками.
Але у п. 5 Порядку №453 не сказано жодного слова про перевірку банком самої довідки! В ньому прямо зазначено, що банк після отримання від платника довідки приймає від платника грошові чеки, платіжні доручення та інші розрахункові документи для перерахування (видачі) зарплати без перевірки сум ЄСВ, сплачених за розрахунковими документами. Теж саме сказано й у абз. 1 ч. 2 ст. 24 Закону №2464.
А у разі виявлення органом доходів і зборів порушення законодавства про нарахування та сплату ЄСВ платником, якому видана довідка, вона відкликається податківцями до закінчення строку її дії шляхом направлення відповідного повідомлення згідно з додатком 3 до Порядку №453 платнику ЄСВ та обслуговуючому банку. Банк наступного робочого дня після отримання такого повідомлення приймає від платника грошові чеки, платіжні доручення та інші розрахункові документи для перерахування (видачі) заробітної плати із суворою перевіркою своєчасності та повноти сплати ЄСВ за неї.
Тож, виходячи із норм Закону №2464 та Порядку №453, за який період не було порушень ЄСВ і чи правильно була складена довідка має відстежувати ДФС. І подібні роз’яснення з боку ДФСУ – надто фіскальні.
Банк має прийняти розрахункові документи на перерахування зарплати без перевірки сум ЄСВ, просто отримавши довідку. Єдине, на що в цьому випадку має звертати увагу банк (і роботодавець) – щоб строк дії такої довідки ще не закінчився. Адже вона видається лише на один рік.
Хто перевіряє роботодавців, яким видається довідка?
Тут вже ДФСУ наголошує, що банки не мають нічого перевіряти. Обов’язок щодо визначення на відповідність вимогам Порядку №453 роботодавців, які отримують довідки, та контролю за дотриманням ними законодавства про нарахування та сплату ЄСВ, покладено на ДФС, а не на банківські установи.
Отже, банки не перевіряють чи роботодавці, які надають їм довідки-розрахунки, відповідають вимогам п. 5 Порядку №453. Що ще раз підтверджує нашу позицію, що уповноважені банки мають прийняти розрахункові документи на сплату зарплати за наявності діючої довідки без перевірки ЄСВ та правильності складання такої довідки.
Чи контролює банк ЄСВ при виплаті лікарняних?
Порядок №453 говорить лише про суми «коштів для виплати заробітної плати, на які відповідно до Закону нараховується ЄСВ», адже саме цього вимагає ч. 2 ст. 24 Закону №2464. Про решта видів доходів, на які страхувальником нараховується ЄСВ, в цих нормативних документах не йдеться.
Але як бачимо з коментованого листа, на практиці банки контролюють сплату ЄСВ не лише при виплаті зарплати. А й, наприклад, при виплаті лікарняних. І скористатися довідкою щодо переплати можна не лише щодо зарплати, а й щодо решти виплат.
Щоправда, як зазначає ДФСУ, при отриманні довідки банки перевіряють на відповідність реквізити, які зазначені в ній та в розрахункових документах на видачу (перерахування) коштів для виплати лікарняних.
Тобто в обох формах довідок є такий реквізит як «№рахунку». В ньому зазначається банківський рахунок, з якого виплачуватимуться (перераховуватимуться) кошти на виплату зарплати або інших виплат, на які нараховується ЄСВ. Як відомо, на сьогодні лікарняні можуть виплачуватися двома сумами і з різних джерел. За перші 5 календарних днів оплату проводить роботодавець за рахунок власних коштів – і ці кошти він може отримати з власного поточного рахунку. Решта календарних днів тимчасової непрацездатності оплачує ФСС – ці кошти надходять на спеціальний рахунок роботодавця, відкритий в уповноваженому банку. Звісно, що в розрахунковому документі зазначається той рахунок в банку, з якого буде отримана (або перерахована) потрібна сума.
Тому, коли оформлюємо довідку на переплату, не забуваємо зазначити в ній правильний номер банківського рахунку – саме той, з якого будемо знімати (перераховувати) кошти. Інакше банк таку довідку не візьме до уваги.
А якщо роботодавець змінив рахунок, на який видано довідку?
З наведеного вище можна було б зробити й ще один висновок: якщо виплати проводяться з різних рахунків – треба оформити довідку щодо переплати на кожен з таких рахунків.
Але податківці у коментованому листі зазначили, що незважаючи на те, що у формах самих довідок, наведених у Додатку 1 та Додатку 2 до Порядку №453, зазначено «№рахунку», тобто в однині, нормами Порядку не заборонено вказувати декілька рахунків.
Тобто, якщо одночасно треба зробити виплати з кількох рахунків, але в одному банку, можна в довідці перелічити усі номери таких рахунків. І тоді одна довідка дозволить використати переплату з ЄСВ для всіх рахунків, які в ній зазначені.