Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Податківці у підкатегорії 104.05 «ЗІР» нагадують, що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону про ЄСВ платниками ЄСВ є фізособи - підприємці.
Згідно з п. 2 розд. ІІІ Порядку №435, фізособи – підприємці формують та подають до органів доходів і зборів Звіт з ЄСВ самі за себе один раз на рік до 10 лютого року, що настає за звітним періодом. Звітним періодом є календарний рік.
Платники ЄСВ, зазначені, зокрема у п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону про ЄСВ, зобов’язані сплачувати ЄСВ, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄСВ (абз. 3 ч. 8 ст. 9 Закону про ЄСВ).
Порядок оподаткування доходів фізосіб – підприємців на загальній системі оподаткування встановлено ст. 177 ПКУ.
Відповідно до п. 177.2 ПКУ об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізособи – підприємця.
Перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізособою – підприємцем, визначений п. 177.4 ПКУ.
Так, згідно з пп. 177.4.3 ПКУ до переліку витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізособи – підприємця на загальній системі оподаткування, належать, зокрема суми ЄСВ у розмірах і порядку, встановлених законом.
Таким чином, фізособа – підприємець на загальній системі оподаткування має право включити до складу витрат суму сплаченого за квартал ЄСВ по факту сплати, за умови її документального підтвердження, оскільки зобов’язана сплачувати ЄСВ за календарний квартал до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який він сплачується.
