- Позиція ДПС України
- Позиція торгово-промислової палати
- Позиція Верховного Суду (5 прикладів справ)
- Висновки
Нагадаємо, що ще у липні 2025 року представники ДПСУ та ТПП України за участі регіональних ТПП під час спільної зустрічі обговорили актуальні питання процедури засвідчення форс-мажорних обставин у сфері ЗЕД в умовах воєнного стану. Про це ми писали у новині «Засвідчення форс-мажору у сфері ЗЕД: ДПС та ТПП узгодили підходи».
Тоді, за результатами зустрічі, вони дійшли згоди, що наявність сертифіката ТПП про форс-мажор не є безумовною підставою для звільнення платника від нарахування та сплати ЗЕД-пені.
Позиція ДПС України
Податківці наголосили, що, війна війною, а вони, як і раніше, прискіпливо ставитимуться до змісту сертифіката про форс-мажор. І якщо суб’єкт господарювання намагатиметься уникнути санкцій за порушення строків ЗЕД-розрахунків, посилаючись на сертифікат ТПП, вони не проти. Але в такому сертифікаті має бути чітко вказано, як саме ці обставини вплинули на неможливість виконання конкретного договору і в який термін. Без цього такий сертифікат може бути визнаний недостатнім доказом.
Така політика, як ми розуміємо, зберігатиметься й у 2026 році.
Позиція торгово-промислової палати
Органам ТПП, які видають такі сертифікати, також потрібно ставитись до них уважно та розуміти, що від змісту цього документа залежить, чи буде бізнес захищений від негативних наслідків за невиконання обов’язків, встановлених законом або договором.
Втім, зміст сертифіката прямо залежить від фактів, які повідомить особа, що звернулася за цим сертифікатом.
А отже, ТТП України, регіональні ТПП уважніше ставитимуться до заяв суб’єктів господарювання та їх змісту, що надаються в частині засвідчення форс-мажору у відносинах у сфері ЗЕД.
Нагадаємо, що зараз застосовуються такі форми заяв:
- Заява про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) для суб'єктів господарювання/фізичних осіб за договірними зобов'язаннями.
- Заява про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) для суб'єктів господарювання/фізичних осіб за податковими зобов'язаннями.
- Заява про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), які унеможливили виконання обов'язків (зобов'язань) для суб'єктів господарювання/ фізичних осіб за законодавчими та іншими нормативними актами України.
Надані заявником документи для засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) мають свідчити про:
- надзвичайність таких обставин (мають винятковий характер і знаходяться за межами впливу сторін);
- непередбачуваність обставин (їх настання або наслідки неможливо було передбачити, зокрема на момент укладення відповідного договору, перед терміном настанням зобов'язання або до настання відповідного обов'язку);
- невідворотність (непереборність) обставин (неминучість події/подій та/або її/їх наслідків);
- причинно-наслідковий зв'язок між обставиною/подією і неможливістю виконання Заявником своїх конкретних зобов'язань (за договором, контрактом, угодою, законом, нормативним актом, актом органів місцевого самоврядування тощо).
За результатами розгляду заяви і наданих документів та після прийняття рішення уповноваженою особою щодо можливості засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), за наявності підстав, орган ТПП видає сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили).
Позиція Верховного Суду (5 прикладів справ)
Які саме обставини вже були предметом спорів з податковими органами? Розберемо на прикладах.
Приклад 1. Сертифікат ТПП засвідчує форс-мажор тільки за певний період і не може застосовуватися щодо наступних періодів
Резидент (АТ) мав дебіторську заборгованість по розрахунках з іноземним постачальником Logistic Solution International LTD станом на 01.01.2014. Вказана заборгованість виникла у зв’язку з тим, що іноземним контрагентом не здійснено постачання частини визначеного договором обладнання.
До 2016 року АТ неодноразово отримувало висновки Мінекономіки про продовження строків розрахунків за імпортом. У наступних періодах на підтвердження відсутності порушення законодавства щодо проведення розрахунків у сфері ЗЕД через форс-мажорні обставини АТ отримало сертифікат ТПП України (сертифікат від 23.11.2016).
Незважаючи на те, що АТ вказало на відсутність у податкових органів компетенції встановлювати наявність чи відсутність форс-мажорних обставин, надавати переоцінку сертифіката про вказані обставини, що виданий компетентним органом ТПП України, все ж таки ВС має іншу позицію.
За змістом самого сертифіката, він посвідчує обставини непереборної сили щодо неможливості виконання зобов’язань за зовнішньо-економічним Договором від 21.03.2012 та у період з 14.04.2014 до моменту його видачі. Тому цей сертифікат (висновок) ТПП від 23.11.2016 не є належним доказом та не звільняє від нарахування пені у періоді за 2017 рік (Постанова ВС від 11.08.2021 у справі №260/92/19).
Але сертифікат ТПП може бути отриманий пізніше за дату, коли сторона з’ясувала неможливість виконання договору через вплив форс-мажорних обставин.
Зокрема, це стосується й тих ситуацій, коли сторони не визначили строк отримання сертифіката ТПП та наслідки порушення такого строку безпосередньо у договорі.
Постанова ВС від 06.07.2023 у справі №910/4234/22
Приклад 2. У договорі відсутні посилання на такий документ, як сертифікат ТПП України
Товариство 25.09.2020 надіслало на адресу Підприємства лист, в якому зазначило про те, що внаслідок несприятливих погодних умов влітку 2020 року (посуха) збір соняшника по Товариству становив значно менше, ніж заплановано. На підтвердження посухи Товариством була отримана довідка центру з гідрометеорології, якою підтверджується тривале утримання засушливої, спекотної погоди та наявність жорстких суховійних явищ, які обумовили несприятливі умови для формування повноцінного урожаю та закінчення вегетації соняшника. Актами комісій з огляду посівів соняшника було зафіксовано, що всі посіви соняшника зазнали пошкоджень внаслідок посухи. Для підтвердження низької урожайності соняшника було надано звіт про збирання врожаю с/г культур (форма №37СГ).
Водночас, відповідно до п. 10.5 Договору, достатнім доказом існування і тривалості події форс-мажору є надання свідоцтва, виданого Торговою палатою відповідної країни, або офіційних текстів законодавчих актів, що набрали чинності.
У цьому випадку належним підтвердженням існування форс-мажорних обставин є відповідний сертифікат Дніпропетровської ТПП (регіональної ТПП), до якого додані всі наведені вище документи. Отже, підтвердження посухи як форс-мажору за змістом цього сертифіката звільняє сільгоспвиробника (постачальника) від відповідальності за невиконання умов Договору, а саме: стягнення неустойки, штрафу та відшкодування збитків на користь покупця.
А щодо самої умови Договору (п. 10.5), то, з огляду на принцип «contra proferentem» (тлумачення умови договору проти того, хто її написав), має нести ризик, пов’язаний з неясністю такої умови, та сторона договору, яка його написала.
Таким чином, підтвердженням форс-мажору є той документ, який передбачений законодавством постачальника (сторони, яка не має можливості виконати або вчасно виконати свої договірні зобов’язання) (постанова ВС від 25.01.2022 у справі №904/3886/21).
Приклад 3. Форс-мажор для нерезидента під час воєнного стану підтверджується документом країни нерезидента або третіх країн
Підприємство помилково вважало, що запроваджений воєнний стан є форс-мажором, який звільнив його від санкцій за порушення строків ЗЕД-розрахунків.
При цьому податкові органи України перевіряють українського платника податків та нараховують саме йому ЗЕД-пеню, а форс-мажор завадив виконати свої договірні зобов’язання саме нерезиденту. Тому саме нерезидент має надати докази (документи) уповноважених установ країни-нерезидента, які б могли підтвердити настання випадків, які можливо віднести до обставин непереборної сили (форс-мажору), що зумовили неможливість виконання своїх обов’язків за контрактом саме нерезидентом.
Але сталося не так, як гадалося.
Річ у тім, що підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони ЗЕД-контракту або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).
Країна контрагента-нерезидента, звісно, не могла надати ТТП-сертифікат або довідку про те, що воєнний стан в Україні завадив нерезиденту провести розрахунки з українським контрагентом. Нерезидент мав можливість сплатити потрібні кошти.
Отже, запровадження воєнного стану в Україні не можна розцінювати як форс-мажорну обставину для неперерахування контрагентом-нерезидентом на рахунки української компанії коштів за поставлений товар в межах ЗЕД-контрактів.
В ситуації, коли воєнний стан в Україні впливає на виконання ЗЕД-контракту обома сторонами (нерезидентом та резидентом України), резидент України також може отримати сертифікат ТПП з описом обставин, які пов’язані з воєнним станом та прямо впливають на неможливість виконання саме конкретного ЗЕД-контракту.
Постанова ВС від 23.07.2024 у справі №240/25642/22
Приклад 4. Знищення договірних та первинних документів не впливає на можливість звернення до суду з позовом до нерезидента
ТОВ не могло повернути валютну виручку шляхом звернення до суду з вимогою про стягнення з недобросовісного контрагента-нерезидента за поставлений ним у повному обсязі товар. Адже була знищена вся первинна документація через обстріли рф місць їх зберігання.
Натомість ТОВ вжило усіх необхідних заходів для запобігання нарахуванні пені та звернулось до ТПП й отримало низку сертифікатів, де зафіксовані обставини знищення майна ТОВ, неможливість виконання договору та відсутність товару. Товариство мало надію, що належним чином захистило себе, адже порушення граничних термінів розрахунків у сфері ЗЕД було спричинено діями третіх осіб (контрагентів-нерезидентів, якими порушено строки розрахунків за ЗЕД-контрактами; не у повному обсязі здійснено оплату за поставлені товари).
Проте наявні сертифікати ТПП не можуть вказувати на неможливість звернення до суду із позовною заявою про стягнення з нерезидента заборгованості, як це передбачено ч. 7 ст. 13 Закону України «Про валюту та валютні операції», що й мало би звільнити від нарахування ЗЕД-пені.
ВС наголосив, що факт ракетного обстрілу будівлі елеватора, що призвело до знищення оригіналів контрактів, не може бути розцінено судом як форс-мажорна обставина, яка завадила українській компанії звернутися до суду на закордонного контрагента.
Також у разі оскарження податкового повідомлення-рішення в частині нарахування ЗЕД-пені ТОВ може надати адміністративному суду інші докази/документи/листування/проєкти договорів та/або іншим шляхом підтвердити обставини неможливості звернення до МКА при ТПП, навіть за умови знищення оригіналів контрактів.
Постанова ВС від 27.02.2025 у справі №520/2941/24
Приклад 5. Форс-мажор встановлений нормативним актом – постановою НБУ із зазначенням строку його дії. Чи потрібний додатково сертифікат ТПП?
Постановою від 30.05.2023 №71 НБУ пом’якшив валютні обмеження для експортерів та імпортерів, які співпрацювали з нерезидентами рф та республіки білорусь, та встановив особливості запровадження граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
Так, тимчасово, з 24.02.2022, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів із дня його припинення або скасування припиняється перебіг граничних строків розрахунків для товарів, робіт і послуг, за якими проведені та не завершені до 24.02.2022 операції з експорту та (або) імпорту товарів за зовнішньоекономічними договорами (контрактами), укладеними українськими суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності з іноземними суб’єктами господарської діяльності з місцезнаходженням у рф або республіці білорусь, які створені та діють відповідно до законодавства зазначених країн (крім операцій, за якими граничні строки розрахунків настали до 24.02.2022).
На нашу думку, для такого випадку сертифікат ТПП:
- потрібний, якщо граничні строки розрахунків з суб’єктами рф настали до 24.02.2022;
- не потрібний, якщо граничний строк розрахунків припадає на будь-яку дату після 24.02.2022.
Також з нашою позицію можна ознайомитись у статті «Якщо до війни торгували з рф: які граничні строки ЗЕД-розрахунків?».
Висновки
Порядок засвідчення форс-мажорних обставин визначено в Законі про ТПП та деталізовано в Регламенті засвідчення ТПП України та регіональними ТПП форс-мажорних обставин, затвердженому рішенням президії ТПП України від 18.12.2014 №44(5).
Зокрема, в сертифікаті про форс-мажор вказуються дані заявника, сторони за договором (контрактом, угодою тощо), дата його укладення, зобов’язання, що за ним настало чи настане найближчим часом для виконання, його обсяг, термін виконання, місце, час, період настання форс-мажору, що унеможливило його виконання, докази настання таких обставин.
І саме докази настання таких обставин відіграватимуть важливу роль під час податкових перевірок та можуть стати підставами звільнення від нарахування ЗЕД-пені. Або навпаки – їх недостатність вкаже на законне право органів ДПС застосувати фінансові санкції за ст. 13 Закону України «Про валюту та валютні операції», про що зазначає наведена вище судова практика.