
Ця стаття стосується фізичних осіб: кожного з нас, хто під час роздрібної торгівлі (тобто продажу речей таким самим фізособам – кінцевим споживачам, наприклад, на цифрових платформах або у Інтернеті) може опинитися в полі зору ДПС чи Нацполіції. У такому випадку (навіть якщо ви звичайний громадянин і ніколи не мали справ із судами чи контролюючими органами) важливо знати свої права і розуміти, як діяти правильно.
Тож знайте законодавство; будьте уважні до документів; фіксуйте все, що відбувається; і не бійтеся захищати себе.
Хто нині найчастіше потрапляє під контроль?
Зазвичай органи ДПС та працівники Нацполіції складають протоколи, щоб оштрафувати тих, хто, на їхню думку, здійснює підприємницьку діяльність, але не зареєстрований як ФОП.
І це при тому, що чітких критеріїв, що вважати підприємницькою діяльністю і як її відрізнити від простого продажу непотрібних речей за оголошенням, не існує (є судова практика, але законодавство щодо цього питання потребує вдосконалення).
Але нині це особливо прикро, адже в протоколах контролери посилаються на норми Господарського еодексу України, скасованого ще 28 серпня 2025 р.
Найчастіше, як свідчить судова практика останніх місяців 2025 року (постанова суду від 16.10.2025 у справі №598/2004/25, постанова суду від 10.10.2025 у справі №296/11019/25 та постанова суду від 13.09.2025 у справі №607/19279/25), у протоколах посилаються на порушення ст. 58 ГКУ, за що була передбачена адмінвідповідальність за ст. 164 КУпАП – йдеться про провадження господарської діяльності без державної реєстрації як госпсуб'єкта, що тягне за собою накладення штрафу від 17 тис. грн до 34 тис. грн з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення чи без такої.
Увага! На практиці під перевірки та складання протоколів найчастіше потрапляють люди, які торгують на ринках чи онлайн без оформлення ФОПа.
Чому контролюючі органи іноді застосовують нечинні норми закону?
Причин може бути кілька:
- перевантаження та недосконалість системи;
- низька обізнаність про зміни в законодавстві;
- людський фактор;
- відсутність належного захисту свої прав з боку громадян.
Щодо останнього, то варто наголосити, що більшість людей навіть не знають, що мають право:
- вимагати роз’яснень,
- не підписувати протокол,
- отримати копію,
- подавати пояснення,
- оскаржувати неправомірні дії.
Однак не можна не наголосити на тому, що саме контролюючі органи зобов’язані роз’яснювати права громадянам до моменту складення протоколу!
Про які свої права варто знати громадянам при складанні адмінпротоколу:
- Право вимагати посвідчення: Ви маєте право побачити службове посвідчення особи, яка складає протокол.
- Право знати, у чому вас звинувачують: Інспектор чи поліцейський зобов’язаний назвати норму, яка порушена. Ви можете уточнити: «Чи чинна ця стаття? Чи можете показати, що вона діє?».
- Право на пояснення у протоколі: У протоколі є графа «пояснення особи». Туди можна написати: «З правопорушенням не згоден, норма нечинна / складено з порушенням процедури».
- Право на адвоката: Ви можете відмовитись від пояснень до приходу адвоката.
- Право отримати копію протоколу: Обов’язково сфотографуйте його – одразу або після вручення.
- Право не підписувати протокол: Підпис не є підтвердженням вини.
Коли справу можуть одразу закрити: реальні ситуації
Судова практика загалом та зокрема, наведені вище судові справи підказують нам, що справу про адмінправопорушення закривають у таких випадках:
- Держорган послався на вже нечинний кодекс/статтю. Наприклад, коли після скасування ГКУ інспектор продовжує застосовувати санкції за порушення, яких більше не існує.
- Порушено процедуру складання протоколу. Немає свідків, неправильно зазначено час/місце, відсутні докази.
- Немає складу правопорушення. Наприклад, людину звинувачують у торгівлі без реєстрації, а вона просто передавала покупку для знайомого або торгує на ринку.
- Докази отримані з порушенням закону. Наприклад, незаконна фото- чи відеофіксація.
- Інспектор неправильно трактував закон. Поширена ситуація, коли не розрізняють підприємницьку та іншу діяльність, що не суперечить закону.
Чи можуть сьогодні штрафувати за ст. 164 КУпАП за торгівлю без реєстрації ФОПа?
Наведене вище приводить нас до питання: чи можуть взагалі зараз контролери вимагати реєстрації фізособи ФОПом і штрафувати за відсутність такої реєстрації?
Коротко нагадаємо, що ст. 164 КУпАП встановлює адмінвідповідальність саме за:
- провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб’єкта господарювання, без ліцензії, дозволу тощо.
Водночас, після скасування ГКУ фактично зник нормативний фундамент, який:
- визначав, коли діяльність є господарською (відсутні критерії, коли діяьлність можна визнати господарською, відсутні посилання на систематичність тощо);
- встановлював обов’язок реєстрації як ФОПа;
А це створює прогалину у законодавстві – коли санкція формально існує, але нормативні критерії складу правопорушення — відсутні.
Адже, наразі єдині загальні норми, на які можуть посилатись контролюючі органи, — це ст. 50 та 51 ЦКУ.
Водночас, жодна з них
- не встановлює:
- обов’язок реєструватися ФОПом;
- кількісні чи якісні критерії, після яких діяльність автоматично стає «підприємницькою»;
- ЦКУ передбачає «право», а не «обов’язок» стати підприємцем.
А відповідно до принципу nullum crimen sine lege (немає відповідальності без закону): адміністративна відповідальність не може ґрунтуватися на припущеннях або аналогії.
Тому, на нашу думку, зараз у Нацполіції та органів ДПС відсутнє право на застосування штрафу за ст. 164 КУпАП.