Комплексні перевірки у 2026 році: що про них треба знати?

1. Про План комплексних перевірок ДРСУ на 2026 рік
2. Які органи держнагляду включені до Плану на 2026 рік?
3. Уніфіковані акти як основа для допуску до перевірки
4. Які документи перевіряють під час комплексної перевірки?
5. Що робити, якщо вимагають документи поза межами предмета перевірки?
6. Які обмеження на проведення перевірок діють у 2026 році?
7. Практичні висновки

Про План комплексних перевірок ДРСУ на 2026 рік

Хоча планові перевірки частково обмежені, плани заходів держнагляду на 2026 рік були затверджені й оприлюднені Державною регуляторною службою (ДРСУ). План здійснення комплексних заходів держнагляду (контролю) на 2026 рік було затверджено Наказом ДРСУ від 14.11.2025 №189. До плану включено 31 876 суб’єктів господарювання, його можна завантажити за посиланням (у форматі *.xlsx, 1.4 Мб).

Сама ж ДРСУ зазначила, що, керуючись положеннями ст. 5 Закону №877, Державна регуляторна служба України щороку затверджує План здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю).

Прийняття такого плану не суперечить постанові КМУ від 13.03.2022 №303, оскільки постанова не встановлює жодних обмежень щодо намірів планування заходів державного нагляду (контролю) органами державного нагляду (контролю).

Отже, наразі йдеться про можливість здійснення лише комплексних та позапланових перевірок з урахуванням обмежень за Постановою №303 та Рішенням РНБО.

Які органи держнагляду включені до Плану на 2026 рік?

У плані можна зустріти такі органи держнагляду (контролю), які можуть проводити перевірки частково з урахуванням мораторію (як це зроблено ДРСУ – шляхом проведення комплексних перевірок), серед яких, зокрема, є такі, як:

1. Держпродспоживслужба – нагляд (контроль) у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, у сфері експлуатації та технічного стану сільськогосподарської техніки, додержання законодавства про захист прав споживачів, у сфері захисту рослин, метрології, насінництва та розсадництва. Загальний огляд перевірок у різних сферах наведено за посиланням.
2. Держлікслужба – контроль за обігом медичних препаратів, якістю ліків. Спеціальний закон – контроль можливий при ризиках для здоров’я населення.
3. Державна інспекція архітектури та містобудування України (ДІАМ) – архітектурно-будівельний контроль будівництва, експлуатації.
4. Держекоінспекція – у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення й охорони природних ресурсів, аграрно-екологічний нагляд (довкілля).
5. Державна служба України з безпеки на транспорті – у сфері провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів, залізничним транспортом, що підлягає ліцензуванню, додержання вимог законодавства, норм на залізничному транспорті.
6. Державна служба геології та надр України – у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.
7. Держгеокадастр – Державний контроль за використанням та охороною земель.
8. ДСНС – у сфері провадження господарської діяльності з надання послуг і виконання робіт протипожежного призначення, що підлягає ліцензуванню, у сфері техногенної та пожежної безпеки.
9. Держагентство лісових ресурсів України – контроль за дотриманням законодавства у сфері мисливського господарства і полювання.
10. Держслужба України з лікарських засобів та контролю за наркотиками – контроль якості лікарських засобів, у сфері виробництва лікарських засобів, оптова та роздрібна торгівля лікарськими засобами, імпорт лікарських засобів, (крім активних фармацевтичних інгредієнтів), що підлягає ліцензуванню.
11. ПФУ – держнагляд (контроль) у сфері загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
12. МОЗ України – нагляд (контроль) у сфері діяльності з медичної практики, що підлягає ліцензуванню.
13. Державне агентство України ПЛЕЙСІТІ – щодо організації та проведення азартних ігор.
14. Держслужба якості освіти України – держнагляд (контроль) у сфері вищої освіти.
15. Держагентство лісових ресурсів України – держконтроль за дотриманням законодавства у сфері мисливського господарства і полювання, за додержанням нормативно-правових актів щодо ведення лісового господарства.
16. Держінспекція енергонагляду України – контроль у сфері енергонагляду.

Кожен орган здійснює контроль відповідно до спеціальних законів, що закріплюють його повноваження, процедурні підстави та сферу діяльності. Це означає, що правову основу перевірок визначає саме закон про відповідну сферу, а не лише Закон №877.

Лідером з перевірок є ДСНС (46519 перевірок) та Держпраці (18211 перевірок). Посилання на плани перевірок усіх держорганів ви знайдете у статті Увага! Держпраці, Мінекономіки та ще 28 держорганів оприлюднили плани перевірок на 2026 рік.

Уніфіковані акти як основа для допуску до перевірки

Умови планових перевірок згідно ч. 2 ст. 5 Закону №877:

1. критерії ризику затверджені КМУ
2. визначена періодичність
3. затверджені уніфіковані форми актів (!)

Щодо пункту 2, то, оскільки ми говоримо про комплексні перевірки, то варто нагадати, що у разі якщо не затверджені критерії розподілу суб'єктів господарювання за ступенями ризику їх господарської діяльності, періодичність проведення планових заходів та перелік питань для їх здійснення, то такі суб'єкти господарювання вважаються суб'єктами господарювання з незначним ступенем ризику та підлягають державному нагляду (контролю) не частіше одного разу на п'ять років (п. 3 ст. 22 Закону №877).

Щодо пункту 3, то госпсуб’єкт під час здійснення держнагляду (контролю) має право, зокрема, не допускати посадових осіб органу держнагляду (контролю) до його здійснення, якщо таким органом не була затверджена та оприлюднена на власному офіційному вебсайті уніфікована форма акта, в якій передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику (ст. 10 Закону №877).

Для всіх основних органів державного нагляду, що здійснюють контроль у сфері господарської діяльності, уніфіковані форми актів затверджені та оприлюднені відповідно до вимог ч. 2 ст. 5 Закону №877, що підтверджується офіційним переліком Державної регуляторної служби України.

Отже, відсутність уніфікованої форми акта не може бути самостійною підставою для недопуску, тоді як порушення порядку її застосування – може оцінюватися окремо. Наведемо це у таблиці 1.

Таблиця 1

Орган → критерії ризику → періодичність → уніфікована форма акта

Які документи перевіряють під час комплексної перевірки?

Під час комплексної перевірки кожен орган державного нагляду (контролю) має право вимагати лише документи в межах своєї компетенції. Нижче – узагальнений перелік документів, які найчастіше перевіряються, з прикладами відповідних органів.

1. Реєстраційні та організаційні документи

Що можуть перевіряти:

• установчі документи (статут, положення);
• витяг з ЄДР;
• наказ про призначення керівника;
• довіреності на представників;
• документи на приміщення (оренда / власність).

Хто перевіряє (як приклад):

• Держпродспоживслужба,
• ДСНС,
• Держекоінспекція України.

2. Дозвільні та ліцензійні документи

Що перевіряють:

• ліцензії;
• дозволи;
• декларації відповідності;
• спеціальні дозволи;
• повідомлення про початок діяльності.

Хто перевіряє:

• Державна служба з лікарських засобів та контролю за наркотиками,
• Державна служба України з безпеки на транспорті,
• Державна служба геології та надр України.

3. Документи щодо безпеки та охорони життя і здоров’я

Що можуть вимагати:

• накази про відповідальних осіб;
• журнали інструктажів;
• плани евакуації;
• документи на вогнегасники;
• системи сигналізації, а також акти та висновки щодо протипожежного стану та відповідності нормам.

Хто перевіряє:

• ДСНС.

4. Документи щодо якості продукції та захисту споживачів

Що перевіряють:

• сертифікати якості;
• декларації відповідності;
• маркування;
• технічну документацію;
• інструкції з експлуатації.

Хто перевіряє:

• Держпродспоживслужба.

5. Екологічні та природоохоронні документи

Що можуть вимагати:

• дозволи на викиди;
• декларації про відходи;
• договори на утилізацію;
• журнали обліку відходів;
• екологічні звіти (за наявності).

Хто перевіряє:

• Державна екологічна інспекція України.

6. Документи щодо використання землі та надр

Що перевіряють:

• документи на право користування землею;
• кадастрові плани;
• матеріали землеустрою;
• спецдозволи на користування надрами;
• звіти про виконання умов дозволів.

Хто перевіряє:

• Держгеокадастр,
• Державна служба геології та надр України.

Що робити, якщо вимагають документи поза межами предмета перевірки?

Окремо наголосимо на алгоритмі дій бізнесу при надмірних вимогах інспектора, а саме:

1. Отримати всі належні документи для перевірки

Зокрема:

• отримати письмове повідомлення про проведення планового заходу не пізніш як за 10 днів до дня здійснення цього заходу (ч. 4 ст. 5 Закону №877);
• до початку перевірки – пред’явити службове посвідчення інспектора, отримати копію посвідчення (направлення) про проведення планового заходу (ч. 5 ст. 7 Закону №877).

2. Перевірити предмет перевірки конкретного органу

За приписами ст. 11 Закону №877 госпсуб'єкт під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов'язаний, зокрема, надавати документи, зразки продукції, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону.

Інспектор має право вимагати лише ті документи, які:

• належать до предмета перевірки;
• входять до компетенції саме цього органу.

У разі вимоги надання документів та інших матеріалів з питань, що стосуються предмета перевірки, бажано спілкування перевести у письмовий формат.

Для початку можливо поставити усне запитання – рекомендована формула:

«Просимо уточнити, на підставі якої норми законодавства та в межах якого предмета перевірки вимагається надання цього документа».

У разі якщо сумніви не зникли або вимагають надання додаткових пояснень чи додаткових документів, окрім наданих, варто звернутись до інспектора письмово.

Якщо госпсуб’єкт вважає, що вимога інспектора виходить за межі перевірки та наполягає на наданні додаткових матеріалів, які безпосередньо не стосуються предмета перевірки, варто

• попросити включити вимогу до акта перевірки;
• або скласти окреме письмове зауваження.

Рекомендоване формулювання:

«Вимога про надання ___ не відповідає предмету перевірки та повноваженням органу, що є порушенням ст. 4, 5 та 10 Закону України №877-V».

Важливо!

Відмова від надання надмірного документа не вважається перешкоджанням діям перевіряльників та не призведе до штрафу (звісно, у разі якщо вимога є правомірною).

3. Зафіксувати порушення зауваженнями до акта перевірки

Після завершення перевірки:

• уважно вичитати акт;
• обов’язково подати письмові зауваження.

Ключова фраза:

«Під час перевірки інспектором висувалися вимоги про надання документів поза межами предмета перевірки та компетенції органу».

Без зауважень в акті захищатись далі може бути значно складніше!

Які обмеження на проведення перевірок діють у 2026 році?

На сьогодні перевірки обмежені такими нормативними актами:

Постанова КМУ від 13.03.2022 №303:

зупинено проведення більшості планових і позапланових заходів держнагляду (контролю) під час дії воєнного стану, окрім перевірок:

– за наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров’я людини;

– для захисту навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;

– для виконання міжнародних зобов’язань України;

з урахуванням внесених змін протягом 2025 року – дозволені перевірки:

• за наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров’я людини, позапланові заходи державного нагляду (контролю) за дотриманням суб’єктами господарювання вимог законодавства щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, захисту прав споживачів та метрологічного нагляду у сфері надання житлово-комунальних послуг – за рішенням Держспоживслужби;
• за наявності загрози, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров’я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, планові та позапланові заходи (госпсуб’єктів, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, ліцензійних умов у відповідних сферах) – за рішенням Нацкомісії у сферах енергетики та комунальних послуг;
• планові заходи за дотриманням госпсуб’єктами вимог законодавства щодо якості лікарських засобів, дотримання ліцензійних умов (щодо таблиці І наркотичних засобів та виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами та медичними виробами, імпорту лікарських засобів, застосування державних регульованих цін);
• на планові, позапланові заходи у сфері освіти;
• заходи у сфері пожежної та техногенної безпеки щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства закладами освіти, суб’єктами освітньої діяльності у сфері дошкільної освіти протягом періоду воєнного стану – за рішенням МВС на підставі звернень (пропозицій) обласних та Київської міської державних (військових) адміністрацій;
• планові та позапланові заходи у сфері організації та проведення азартних ігор – протягом воєнного стану за рішенням Державного агентства ПлейСіті;
• позапланові заходи – протягом періоду воєнного стану органами Держархбудконтролю;
• заходи щодо дотримання вимог законодавства у галузях електроенергетики та теплопостачання – протягом періоду воєнного стану за рішенням Держінспекції енергонагляду.

Рішення РНБО від 21.07.2025 та Указ Президента №538/2025

Запроваджено річний мораторій до липня 2026 року:

1) на перевірки:

• госпсуб'єктів, які мають статус авторизованих економічних операторів (так званий «сертифікат довіри» з боку митних органів. – Ред.),
• платників податків з незначним ступенем ризику (з відповідними критеріями ризику платників податків наразі можна ознайомитись у Порядку формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків, затв. Наказом Мінфіну від 02.06.2015 №524. – Ред.), за винятком тих, які здійснюють діяльність, пов'язану з обігом підакцизних товарів,

з удосконаленням ризик-орієнтованого підходу:

• посиленням вибірковості перевірок;
• пріоритет – високий ризик: порушення податкового/митного законодавства, контрабанда;

2) у сфері держнагляду (контролю) – із застосуванням ризик-орієнтованого підходу та цифровізації без визначення конкретних сфер госпдіяльності.

Практичні висновки

1. Органи державного нагляду продовжують мати законні повноваження проводити комплексні перевірки, якщо є підстави, передбачені спеціальними законами (ми навели їх вище).
2. Мораторій обмежує лише частину перевірок, але не скасовує всі перевірки автоматично без відповідної законодавчої зміни. Тому варто підготуватись до перевірки за планом-графіком заздалегідь.
3. Госпсуб’єкт має право відмовитися від проведення комплексної планової перевірки шляхом письмового звернення до ДРСУ (це передбачено  ч. 1 ст. 5 Закону №877). У такому разі перевірка такого суб’єкта господарювання проводиться згідно з річними планами органів державного нагляду (контролю). І якщо для певного органу і суб’єктів господарювання у 2026 році діє мораторій на планові перевірки – це легальний спосіб її уникнути (так само, як і контролери намагаються обійти мораторій шляхом участі у комплексних перевірках, на які мораторіїв немає). Але у разі якщо перевірка проводиться поза межами мораторію, то така відмова не врятує від перевірки.