Раніше стало відомо, що Нацполіція надсилає роботодавцям запити щодо бронювання працівників, кадрових документів і статусу критично важливого підприємства. Які дані можуть вимагати, на який підставі, чи треба надавати усі наявні документи та коли доцільно залучити юриста – ми розглядали у цій статті.
Як розповіли у Нацполіції, правоохоронці провели поспіль кілька масштабних спецоперацій з виявлення фактів зловживань у діяльності ТЦК і СП, зокрема, під час оформлення бронювання та ухвалення рішень військово-лікарських комісій, а також виявлення фактів можливого незаконного збагачення та недостовірного декларування тими, хто під час війни вирішив заробити на ухиленні від мобілізації.
Зі слів тимчасово виконуючого обов’язки голови Національної поліції Максима Цуцкірідзе, зараз у межах кримінальних проваджень перевіряються обставини можливого незаконного бронювання майже 2,5 тисячі військовозобов’язаних.
Фіктивне працевлаштування
Одна з поширених схем — фіктивне працевлаштування: людину оформлюють на підприємство, яке має право бронювати працівників, хоча фактично вона там не працює. Є випадки, коли це за гроші організовують посередники або до інформаційних систем і реєстрів вносять недостовірні відомості. Найчастіше це:
- комунальні підприємства, які мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави,
- підприємства критичної інфраструктури, зокрема паливно-енергетичного комплексу.
Саме їхній статус може бути законною підставою для бронювання працівників.
«Такі схеми підривають довіру до самого механізму бронювання. Коли хтось купує собі місце на підприємстві лише заради відстрочки, під підозру мимоволі потрапляють і ті, хто справді там працює та має законне право на бронювання. Тому для нас важливо не лише викривати зловживання, а й чітко відділяти їх від законного бронювання людей, чия робота справді потрібна державі», - зазначив Цуцкірідзе.
Що чекає на військовозобов’язаних, чиє бронювання визнають незаконним
Якщо встановлено, що законних підстав для бронювання не було, відстрочка анулюється. Але це не означає, що людину автоматично мобілізують наступного дня. Вона втрачає цю підставу для відстрочки і далі може бути призвана за процедурою, визначеною законом.
З відповідальністю так само не може бути автоматизму. Встановлюється, як саме людина отримала бронювання, які документи подавала, чи брала участь у незаконній схемі і хто цю схему організував. І вже залежно від конкретних дій вирішується питання про адміністративну чи кримінальну відповідальність.
Де почитати більше про зміни у бронюванні з 2 червня 2026 р.?
- Перегляд статусу критично важливого підприємства-2026: що треба зробити швидко
- Перевірка критично важливих підприємств за Постановою №692 – до 1 липня 2026 р.: що треба знати роботодавцям
- Зміни у бронюванні працівників з 2 червня 2026 р. за Постановою №692: офіційне розʼяснення від Мінекономіки
- Перегляд критичності роботодавців до 1 вересня 2026 р. та інші зміни у бронюванні: аналіз Постанови КМУ №692
- Зміни у критичності та збільшення порогу зарплати до 26 тис. грн: з 2 червня діє Постанова КМУ №692
- 25 941 грн – поріг зарплати для бронювання працівників з 1 вересня 2026 року: Постанова №692
- Чи враховуються лікарняні у зарплатні показники 2,5 та 3 МЗП за постановою №692? Позиція ПФУ та наш коментар
- Зміни у бронюванні працівників – 2026: деталі від Мінекономіки, але без відповіді про зарплату у 26 тис. грн
- Критичність підприємств-2026: які рішення не скасують з 1 вересня 2026 року
- Зарплата у 3 МЗП (25 941 грн) на критичному підприємстві: перевіряють вже в червні за травневим нарахуванням
- Ліміт бронювання з червня 2026 р. за Постановою №692: алгоритм дій роботодавця, приклади та рекомендації
- Критерії критичності від Мінекономіки: що зміниться до 10 червня 2026 року
- Три нові зміни у критеріях критичності підприємств за Постановою №692: чого чекати від Мінекономіки у 2026 р.
Більше новин і статей дивіться за посиланням.
