Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Мін’юст затвердив Інструкцію з організації примусового виконання рішень.
Ця Інструкція визначає окремі питання організації виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню.
Під час здійснення виконавчого провадження державний виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Законом та іншими нормативно-правовими актами.
З набранням чинності наказом Мін’юсту від 02.04.2012 р. №512/5 втратять чинність:
— Інструкція про проведення виконавчих дій (наказ Мін’юсту від 15.12.99 р. №74/5), крім п. 5.11 гл. 5, пп. 5.12.5 п. 5.12 гл. 5 щодо підготовки до проведення та проведення щотижневих конкурсів з визначення спеціалізованих організацій для реалізації арештованого державними виконавцями майна, які продовжують діяти до набрання чинності порядком реалізації арештованого державними виконавцями майна;
— наказ Мін’юсту від 17.05.2004 р. №37/5 «Про затвердження Порядку утворення та функціонування виконавчих груп при органах державної виконавчої служби»;
— наказ Мін’юсту від 17.05.2004 р. №38/5 «Про затвердження Порядку передачі матеріалів виконавчого провадження з одного органу державної виконавчої служби до іншого або виконавчої групи, від одного державного виконавця до іншого».
