Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
ВАСУ приділив особливу увагу позовам податкових органів щодо нарахування та сплати податкових зобов’язань, коригування від’ємного значення об’єкта оподаткування або інших показників податкової звітності у результаті застосування звичайних цін.
Відомо, що стаття 39 ПКУ щодо методів визначення та порядку застосування звичайних цін набирає чинності лише з 01.01.2013 р. Проте у п. 1 Прикінцевих положень ПКУ немає жодного слова про пп. 20.1.38 ПКУ, згідно з яким головам ДПС і начальникам ДПІ та їхнім заступникам надається право звертатися до суду щодо нарахування та сплати податкових зобов’язань, коригування від’ємного значення об’єкта оподаткування або інших показників податкової звітності у результаті застосування звичайних цін.
Ця некоректність перехідних положень та набрання чинності ПКУ спонукали податкові органи подати позови стосовно нарахування та сплати ПЗ щодо застосування звичайних цін.
ВАСУ зазначає, що такі позови можливі лише з 01.01.2013 р. та з дотриманням обов’язкового алгоритму дій податкового органу, а саме:
1) проведення перевірки;
2) винесення за її результатами окремого податкового повідомлення-рішення, у якому визначається сума грошових зобов’язань внаслідок використання звичайних цін.
У разі оскарження зазначеного податкового повідомлення-рішення платником податків або несплати визначеної у ньому суми таке повідомлення-рішення вважається відкликаним. І лише після цього керівник органу ДПС має право на звернення до суду з відповідним позовом.
Виходячи з викладеного ВАСУ вважає, що звернення керівника органу ДПС з наведеним позовом є завершенням законодавчо встановленої послідовності дій податкового органу із застосування звичайних цін. При цьому обов’язковою передумовою для звернення із розглядуваним позовом є відкликання податкового повідомлення-рішення, винесеного податковим органом на підставі пункту 39.15 ПКУ.
Проте на сьогодні така процедура є неможливою, оскільки приписи ст. 39 ПКУ набирають чинності лише з 01.01.2013 р. До того часу визначення ПЗ із застосуванням звичайних цін має здійснюватися в загальному порядку. Відповідно податковий орган при встановленні порушень платником податків правил застосування звичайних цін повинен надіслати (вручити) такому платнику податків податкове повідомлення-рішення, як це передбачено статтями 54 та 58 ПКУ. У разі несплати суми грошового зобов’язання, визначеного в такому повідомленні-рішенні та узгодженого в установленому порядку, відповідна сума підлягає стягненню як податковий борг згідно з нормами глави 9 ПКУ.
