• Посилання скопійовано

Як податківці під час перевірок визначатимуть звичайні ціни для бази обкладення ПДВ

ДФСУ повідомила, як виглядатимуть документальні перевірки правильності визначення бази оподаткування ПДВ виробників товарів/послуг за операціями з постачання з 1 січня 2016 року самостійно виготовлених товарів/послуг

Як податківці під час перевірок визначатимуть звичайні ціни для бази обкладення ПДВ

ДФСУ у листі від 15.08.2016 р. №27600/7/99-99-14-02-01-17 нагадує, що Податковий кодекс у чинній редакції (не враховуючи положення для окремих (специфічних) видів операцій):

 визначає, що база оподаткування ПДВ операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін;

- прирівнює звичайну ціну до ціни договору, а ринкову ціну до ціни передачі (постачання), тобто теж до ціни договору (при відповідності ціни постачання ціні договору), тим самим встановлює зв'язок між договірною, звичайною та ринковою цінами;

- встановлює ряд обов'язкових умов відповідності ціни поставки (договірної ціни) ринковій ціні. Однією з них є володіння сторонами достатньою інформацією про ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівнянних економічних (комерційних) умовах;

передбачає можливість доведення невідповідності рівню ринкових цін звичайної ціни, що відповідає договірній.

Грунтуючись на цих нормах, податківці розробили детальний алгоритм визначення звичайної ціни для проведення перевірок  ДФС.

 

Алгоритм визначення звичайної ціни від ДФС для проведення перевірок 

Тому при проведенні документальних перевірок виробників товарів/послуг з питання дотримання ними податкового законодавства при визначенні бази оподаткування ПДВ за операціями з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг, здійснених, починаючи з 1 січня 2016 року, ДФС рекомендує:

1) З'ясовувати джерела інформації про ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівнянних економічних (комерційних) умовах (далі - ринкові ціни).

2) Визначати ринкові ціни, виходячи з даних цих джерел та обов'язково враховуючи ідентичність (спорідненість, порівнянність) змісту досліджуваної операції.

Наприклад, при з'ясуванні ринкових цін на послуги з передачі в найм (оренду) нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) необхідно враховувати:

  • належність будівель та споруд до однакових класифікаційних типів (з урахуванням їх функціонального призначення) згідно з ДК 018-2000;
  • їх площу;
  • місцезнаходження тощо;

3)  Встановлювати відповідність ціни постачання виробника ринковим цінам. Вочевидь, рівень ринкової ціни не може бути менше суми, розрахованої додаванням ціни постачання виробника і частини ціни постачання "посередника", виходячи з обсягу сформованого ним схемного податкового кредиту в загальній ціні постачання;

4) У разі невідповідності цих цін (заниження ціни постачання порівняно з ринковими цінами) - фіксувати в актах документальних перевірок:

  • факт такої невідповідності, зазначаючи джерела інформації щодо ринкових цін, їх рівень та розрахунок невідповідності;
  • висновок, що з урахуванням положень пп. 14.1.71 та 14.1.219 ПКУ ціна постачання не є звичайною ціною, що відповідає ринковій і мала б враховуватися при визначенні бази оподаткування ПДВ;
  •  висновок щодо порушення норм абзацу другого п. 188.1 ПКУ, в результаті чого занижено базу оподаткування ПДВ та, як наслідок, занижено податкові зобов'язання (завищено бюджетне відшкодування, від'ємне значення) з ПДВ.

 

Види доказів щодо заниження бази оподаткування ПДВ 

При формуванні доказів відносно заниження бази оподаткування ПДВ в акті перевірки виробника також зазначаються факти, за їх наявності, щодо:

• взаємної юридичної та фактичної залежності сторін (пов'язаності осіб), що згідно з пп. 14.1.219 ПКУ не відповідає умові, за якої ринкова ціна - це ціна передачі (постачання);

• нездійснення та/або неможливості здійснення "посередником" або іншим контрагентом виробника (у ланцюгу між "посередником" і виробником) господарської діяльності, що свідчить про залучення такого "посередника" або іншого контрагента виробника лише для документального оформлення операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням у підсумку необґрунтованої податкової вигоди у виробника. При цьому рекомендується використовувати положення пп. 3.1.2 п. 3.1 Методичних рекомендацій з фіксування в актах перевірок результатів відпрацювання документально оформлених платниками податків нереальних господарських операцій з товарами (лист ДФС від 16.05.2016 р. №16872/7/99-99-14-02-02-17).

Податківці наголошують на особливості формування та документування доказової бази при проведенні перевірок, призначених відповідно до кримінального процесуального закону, яка має враховувати надані слідчим докази, отримані під час досудового розслідування, наприклад, зафіксовані у:

  • висновку експерта (про невідповідність ціни постачання виробника ринковим цінам);
  • показанні посадової особи виробника (про досконале володіння інформацією про ринкові ціни на товари/послуги та свідоме документальне оформлення їх продажу за істотно заниженими цінами фіктивному "посереднику" з метою ухилення від сплати податків та заволодіння грошовими коштами) тощо.

Автор: «Дебет-Кредит»

На підставі: ДФСУ

Рубрика: Право і відповідальність/Контролюючі органи і перевірки

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції. Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі новини рубрики «Контролюючі органи і перевірки»