- Бланк Розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної дивіться на нашому сайті за посиланням.
- Форму Розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної затверджено наказом Мінфіну від 31.12.2015 №1307 (зі змінами і доповненнями, внесеними наказом від 09.08.2024 №400).
- Ще більше бланків звітності, договорів, типових форм, заяв і первинних документів (усього понад 900 бланків та типових форм) ви знайдете на нашому сайті у розділі бланків.
Базові правила реєстрації РК до ПН на зменшення сум ПЗ з ПДВ
Відповідно до пп. 192.1.1 ПКУ, якщо внаслідок перерахунку кількості та/або вартості товарів/послуг відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку – постачальника, то:
- постачальник зменшує суму податкових зобов’язань з ПДВ за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;
- отримувач зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник ПДВ на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв’язку з отриманням таких товарів / послуг.
Пояснімо, як це діє на практиці.
Ст. 192 ПКУ розглядає три випадки складання розрахунку коригування до податкової накладної (далі – РК):
- зміна ціни;
- зміна кількості (під що підпадає і зміна номенклатури товару, і його повернення або повернення передоплати);
- виправлення помилки у ПН.
В усіх трьох випадках можливе зменшення суми ПДВ, яка показана у ПН (що була раніше складена, зареєстрована і до якої складається РК).
Наприклад, зменшується ціна товару/послуги за домовленістю сторін договору, при цьому кількість залишається незмінною. Внаслідок цього зменшується сума, яку покупець має заплатити постачальнику, зменшується і сума ПДВ в ціні.
Або відбувається повернення товару та оплати за нього. Тобто, по суті, договір розривається, і сторони повертають одна одній те, що отримали в рамках такого договору. ПН, яка була складена за першою подією – отриманням передоплати або відвантаженням товару (наданням послуги) – треба анулювати. Це робиться складанням РК до такої ПН на зменшення кількості товару/послуги. Ціна при цьому залишається незмінною. Такий РК є «мінусовим», він теж зменшує суму ПДВ.
Те саме відбувається і в разі анулювання зайво складеної ПН або в разі якщо помилку в ПН неможна виправити інакше, ніж анулювати її та скласти нову з правильними даними.
Це, звісно, не повний перелік ситуацій, які можуть статися на практиці. Але всі їх поєднує одне: складається «мінусовий» РК, який зменшує суму ПЗ з ПДВ, зазначене в ПН.
Постачальник має право зменшити суму податкових зобов’язань лише після реєстрації в ЄРПН РК до ПН.
Через це право постачальника зменшити своє ПЗ з ПДВ залежить від своєчасності реєстрації РК на зменшення отримувачем (покупцем). Якщо той зареєструє РК вчасно, то постачальник зможе зменшити ПЗ з ПДВ в декларації за місяць складання РК. Якщо ж ні, – то зменшити ПЗ з ПДВ постачальник зможе лише в декларації за місяць, у якому РК був зареєстрований!
А от отримувач (покупець) зобов’язаний зменшити ПК в місяці, у якому відбулися події, за якими треба скласти РК (повернення товару з оплатою за нього, повернення передоплати, перегляд ціни тощо). На помилки в ПН це правило не поширюється тому, що ПН, складена з помилками, права на ПК не дає!
Увага! Незалежно від того:
- склав постачальник РК чи ні,
- надіслав постачальник РК (отримав його покупець) чи ні,
- зареєстрував цей РК в ЄРПН покупець чи ні,
він повинен зменшити ПК з ПДВ у місяці, в якому відбулися вищезазначені події.
Строки реєстрації РК на зменшення під час війни
Підрозд. 2 розд. XX ПКУ доповнено пунктом 89, згідно з яким тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, для РК, складених постачальником товарів/послуг до ПН, що складена на отримувача – платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, встановлено строк реєстрації протягом 18 календарних днів з дня отримання такого РК отримувачем (покупцем).
Чи враховується дата отримання розрахунку коригування у 18 календарних днів, які відведені для його реєстрації в ЄPПH? Чи можна вважати 18-й календарний день (включно), рахуючи з дня, наступного за датою отримання «мінусового» розрахунку коригування, останнім допустимим днем для його реєстрації в ЄPПH без порушення строків?
Податківці у своєму листі від 16.07.2025 №760/2/99-00-24-01-04-02 наголосили: дата отримання РК покупцем є першим календарним днем для обрахунку 18 календарних днів. Відповідно, після цього дня залишається ще 17 днів для його реєстрації.
Наприклад, якщо РК на зменшення суми ПДВ був датований 15 липня 2025 року, але отриманий 18 липня 2025 року, то граничний строк реєстрації в ЄРПН рахується саме з 18 липня. І цей день входить у розрахунок. Тому останнім днем, яким можна зареєструвати цей РК без штрафу, є 4 серпня 2025 року. Після цього його теж можна буде зареєструвати (протягом 1095 днів з дати складання ПН, до якої цей РК був складений), але вже зі штрафом.
- Про штрафи, які застосовуються у 2025 році за несвоєчасну реєстрацію ПН/РК, читайте у статті: "Штрафи за несвоєчасну реєстрацію ПН та РК до них у 2025 році: памʼятка від редакції".
- Алгоритм дій із розблокування податкових накладних та розрахунків коригування – у цій аналітиці: "Блокування реєстрації ПН/РК – 2025: як це відбувається зараз і що буде нового"
Камеральна перевірка щодо реєстрації «мінусових» РК
Своєчасність реєстрації РК у ЄРПН податківці перевіряють, як правило, під час камеральних перевірок. Тобто вони аналізують дані ЄРПН, порівнюючи дату складання РК, дату його реєстрації та граничні строки реєстрації, зазначені вище. І в разі порушення цих строків податківці складають акт і застосовують штраф (складають податкове повідомлення-рішення, яке надсилається особі, що мала зареєструвати РК – в нашому випадку покупцю).
Проблема лише в тому, що податківці не знають ключової інформації – коли покупець отримав РК від постачальника. Ця інформація в ЄРПН не міститься, і з’ясувати цю дату можна тільки під час документальної перевірки (та і то не факт). А штрафи застосовуються! На практиці податківці просто рахують 18 днів починаючи з дня складання РК. І відсутність інформації їм не заважає.
Верховний Суд вважає інакше: якщо контролери не можуть назвати дату та час отримання платником ПДВ «мінусового» РК, вони не можуть і накласти штраф за несвоєчасну реєстрацію такого РК, оскільки порушення строку не доведене. Ми про це писали тут. Але судитися за кожним таким випадком – дуже зайвий клопіт.
Цій проблемі вже не один рік, і до змін у нормативних документах її не буде вирішено. На жаль, дані програмного забезпечення, роздруківки з нього, що свідчать про дату отримання РК, податківців не завжди задовольняють. Як достовірне джерело такої інформації вони пропонують електронні сервіси ДПС: спеціальний для обміну документами між контрагентами – Single Window of Electronic Documents (SWinED), або ж Електронний кабінет.
Більше про це читайте у статтях:
Тому щоб не оскаржувати штрафи, застосовані податківцями, радимо обом сторонам виконувати свої обов’язки своєчасно:
– постачальникам швидко складати РК,
– а покупцям швидко їх реєструвати.
При цьому намагаючись вкластись у 18 днів із днем складання такого РК включно – це найбільш безпечні строки, щоб не натрапити на штраф та не викликати запитань у контролерів.