Щодо несвоєчасної реєстрації розрахунків коригувань Верховний Суд у постанові від 23.01.2025 у справі №280/4889/24 звертає увагу на таке.
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків, зокрема: для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
Як правильно вказано судами попередніх інстанцій, строки реєстрації розрахунків коригування, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику обраховуються від дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем), а не від дати складання такого розрахунку.
Таким чином, обов`язковою умовою встановлення факту порушення граничного строку реєстрації розрахунку коригування у випадку порушення граничного строку - 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем) є саме встановлення дати отримання розрахунків коригування до податкових накладних отримувачем (покупцем).
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ані акт перевірки, ані розрахунок до спірного податкового повідомлення-рішення не містять інформації про дату отримання розрахунків коригування до податкової накладної покупцем.
З огляду на відсутність у відповідача відомостей про дату отримання покупцем спірних розрахунків коригування, надання позивачем даних про час отримання позивачем розрахунків коригування від продавця, Суд погоджуються з висновками судів попередніх інстанцій щодо недоведеності податковим органом порушення Товариством строків реєстрації розрахунків коригування.
Підсумовуючи зазначене, виходячи з встановлених судами першої та апеляційної інстанцій обставин справи та досліджених доказів на їх підтвердження, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційних скарг податкового органу та Товариства та, відповідно, скасування судових рішень судів попередніх інстанцій.
За аналогією спірних відносин цей підхід застосував і Київський окружний адміністративний суд (рішення від 26 лютого 2025 року справа №320/30491/24).
Коментар від редакції
Така позиція судів – це гарний прецедент для платників ПДВ. Податківці визнають, що ПКУ не передбачено механізм фіксації дати отримання покупцем РК на зменшення податкових зобов’язань з ПДВ, і тому рекомендують реєструвати такі РК у загальні строки, передбачені для реєстрації ПН та РК на збільшення сум ПДВ. Докладніше про це ми писали у новині.
Щоб зафіксувати дату надсилання РК покупцю, податківці радять користуватися електронним сервісом ДПС для обміну між контрагентами – Single Window of Electronic Documents (SWinED). А якщо платник не скористався цим або іншим сервісом і дата надсилання РК покупцю не зафіксована, податківці визначатимуть строк реєстрації з дати складання такого РК, і якщо строк порушено, накладатимуть штрафи.
Тепер суди говорять, що контролери не мають права так чинити. Якщо дата надсилання РК покупцю не зафіксована, такий РК вважається зарестрованим вчасно.