ДПС у Полтавській області повідомляє: контролюючим органом проведено фактичну перевірку за результатами якої складено акт та встановлено порушення вимог п. 1, 2, 12 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 №265 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», пп. 20.1.6, 20.1.10, п. 85.2 ПКУ. На підставі акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 1 592 307,77 гривень.
Колегія суддів підтримала позицію контролюючого органу. Перевіркою встановлено проведення позивачем розрахункової операції без застосування РРО/ПРРО, без видачі розрахункового документу встановленого зразка (відсутній QR-код). Також зафіксовано порушення порядку обліку товарно-матеріальних цінностей: за місцем їх реалізації та реалізація товару не облікованого в установленому порядку, не надання посадовим особам всіх документів пов’язаних з предметом перевірки (банківських виписок, документів щодо обліку товарно-матеріальних цінностей, договорів, тощо).
Апеляційний суд врахував висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 26.03.2024 у справі №420/9909/23. Верховний суд зазначив, що єдиною підставою для призначення фактичної перевірки з питання дотримання платником податків податкової дисципліни, передбаченою пп. 80.2.2 ПКУ, є отримана в установленому порядку інформація від визначених законом суб’єктів – державних органів або органів місцевого самоврядування. Жодних інших підстав ця норма не встановлює.
Відтак, якщо правовою підставою для проведення перевірки є відповідний підпункт п. 80.2 ПКУ, який містить лише одну фактичну підставу для цього, то зазначення у наказі лише цього підпункту без розкриття його змісту та деталізації обставин не є істотним недоліком наказу, який давав би підстави вважати його протиправним.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у перший день перевірки представнику позивача вручено вимогу надати 26.08.2024 документи, зокрема: дані щодо обліку товарних запасів у порядку визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку, первинні документи на прибуття товарно-матеріальних цінностей, виписки банків, договори на обслуговування РРО з сервісними центрами та інші.
Платник надав документи 29.08.2024, але не у повному обсязі – без банківських виписок, документів щодо обліку товарно-матеріальних цінностей, договорів.
Також податковим органом встановлено та не спростовано в суді позивачем, що фіскальні чеки на операції продажу товарів під час фактичної перевірки не містили QR-код, що підтверджується витягами з бази Системи обліку даних РРО.
Апеляційний суд врахував і позицію Верховного Суду в постанові від 02.02.2023 у справі за №500/6845/21: недолік реквізиту у фіскальному чеку не тотожний його повній відсутності. Відсутність обов’язково реквізити (зокрема QR-коду) означає, що документ не може вважатися розрахунковим згідно з Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів затвердженого Наказом Мінфіну від 21.01.2016 №13.
Сукупність встановлених обставин стала підставою для ухвалення 23.10.2025 П’ятим апеляційним адміністративним судом рішення у справі №420/31768/24 на користь контролюючого органу.
