Головна Усі новини Право і відповідальність Контролюючі органи і перевірки

ДФС про заборону на повторність проведення перевірок уже перевірених періодів

Чи має право контролюючий орган проводити документальні позапланові перевірки, які передбачені пп. 78.1.11ПКУ, з питань, які вже були охоплені під час проведення документальних планових виїзних перевірок? Роз'яснює ДФС, коментує редакція

ДФСУ у листі від 23.12.2016 р. №27825/6/99-99-14-03-03-15 зауважує, що відповідно до п. 78.2 ПКУ контролюючим органам забороняється проводити документальні позапланові перевірки, які передбачені пп. 78.1.1, 78.1.4, 78.1.8, 78.1.11 ПКУ, у разі якщо питання, що є предметом такої перевірки, були охоплені під час попередніх перевірок платника податків.

Наприклад, ця заборона діє у випадку, коли плановими перевірками податкових органів, проведеними раніше, в повному обсязі охоплено період, в межах якого призначено виїзну позапланову перевірку*. Серед названих підпунктів ст. 78 ПКУ, при яких повторна перевірка заборонена, — пп. 78.1.11, що надає право на позапланову перевірку в разі, коли отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.

___________

* Ухвала Вінницького апеляційного адмінсуду від 14.05.2015 р. у справі №824/81/15-а, підтримано ВАСУ.

___________

Лист, що коментується, є доволі цікавим, адже у ньому йдеться про заборону на повторність проведення перевірок у межах кримінальних проваджень. Так, як бачимо зі змісту листа, платник податків звернувся до органу ДФС з проханням надати індивідуальну письмову консультацію, чи має право контролюючий орган проводити документальні позапланові перевірки, які передбачені пп. 78.1.11 ПКУ, з питань, які вже були охоплені під час проведення документальних планових виїзних перевірок?

Спробуймо пояснити, чому у платника податків виникло таке запитання.

У межах кримінальних проваджень позапланові перевірки можуть бути призначені, зокрема за постановою слідчого або за рішенням суду.

Зокрема, з практики, слідчий відділу розслідувань кримінальних проваджень СУ ФР ГУ ДФС (обласного рівня) в межах відкритих кримінальних проваджень (за фактом чи щодо окремих посадових осіб платника податків) має право призначити ревізії та перевірки, акти про результати проведення яких можуть бути використані як докази сторони обвинувачення. Якщо говорити про судові рішення, то яскравим прикладом є рішення Солом’янського районного суду м. Києва про призначення перевірок майже 900 підприємств. Читайте про це тут>>

Повертаючись до постанови слідчого, відзначимо, що, як правило, вона звучить так: «Постанова про призначення позапланової документальної перевірки, дата». Далі по тексту пояснюється суть вчиненого кримінального правопорушення, є посилання на дату на номер кримінального провадження, та у заключній частині постанови слідчий наводить перелік питань, які слід з’ясувати під час перевірки. Наприклад, чи мав суб’єкт господарювання, щодо якого має бути призначена та проведена перевірка, взаємовідносини з контрагентом, щодо якого здійснюється досудове розслідування, за період 2014 — 2016 рр.?

Якщо брати до уваги судові рішення про призначення перевірки, то наведене вище судове рішення свідчить про те, що суд** у резолютивній частині рішення надає дозвіл на проведення у кримінальному провадженні №... позапланової документальної перевірки по чітко визначеному переліку госпсуб’єктів за період з 01.01.2014 р. по 29.07.2016 р. При цьому вказує, що організацію проведення перевірки доручити ДФС. Тривалість проведення вказаної позапланової документальної перевірки за цією ухвалою не повинна перевищувати строку, визначеного п. 82.2 ПКУ.

_________

**Наразі ми наводимо приклад судового рішення по 900 підприємствах, яке нещодавно набуло розголосу, — Ухвала Солом’янського районного суду м. Києва від 1 серпня 2016 року у справі №760/6919/16-к.

__________

В обох випадках вид перевірки — виїзна чи невиїзна — не вказується.

Отже, зважаючи на наведені вище постанову слідчого та ухвалу суду про призначення позапланової перевірки в межах кримінальних розслідувань, слід звернути особливу увагу на такі моменти:

1) період перевірки визначає саме слідчий відділу кримінальних розслідувань СУ ФР ГУ ДФС (обласного рівня) або слідчий суддя у своїй ухвалі;

2) предмет перевірки — взаємовідносини з певним госпсуб’єктом, щодо якого ведеться досудове розслідування та відкрите кримінальне провадження;

3) дата початку перевірки не визначається (вказується лише на тривалість проведення позапланової перевірки, визначеної у п. 82.2 ПКУ).

Таким чином, оскільки проведення такої перевірки доручається Державній фіскальній службі України, то надалі саме фіскали вирішують, у які строки виносити наказ на проведення такої перевірки, та вид перевірки — виїзна чи невиїзна позапланова перевірка.

А тепер щодо заборони на проведення повторних перевірок.

Так, коментованим листом ДФС вказує на те, що рішення про проведення документальної позапланової перевірки приймається у порядку, встановленому п. 78.4 ПКУ, з урахуванням положень п. 78.2 ПКУ. Тобто, зі змісту наведеного, отримавши постанову слідчого чи ухвалу суду, керівник фіскального органу, в ідеалі, має спочатку запитати у своїх підлеглих інформацію щодо проведених за період 2014 — 2016 рр. перевірок такого госпсуб’єкта, і лише потім приймати рішення — який період вказувати у наказі на перевірку.

Адже у разі, якщо по підприємству, щодо якого призначена така перевірка, наприклад, за періоди 2014, 2015 рр. була проведена планова перевірка та складені акти чи довідки, то, на нашу думку, наказ на позапланову перевірку не має включати таких періодів.

Втім, як свідчить практика проведення перевірок з підстав, наведених у пп. 78.1.11 ПКУ, період перевірки чітко збігається з періодом, визначеним у постанові слідчого чи ухвалі суду.

І сперечатися з цим наразі складно. Адже в такому разі ми говоримо про виконання судового рішення, і змінити це не може ніхто, окрім самого суду. А судді, з огляду на те, що ухвала оскарженню не підлягає, як свідчить практика, можуть не дотримуватися навіть установлених законом процесуальних вимог при її винесенні. Тож питання застосування заборони у разі перевірок у межах кримінальних проваджень залишається відкритим.

 

Що робити такому платнику податків?

За наявності вже проведеної перевірки за цей період чи щодо цього контрагента скористатись п. 81.1, 81.2 ПКУ та намагатись не допустити представників контролюючих органів до перевірки (з наступним оскарженням наказів до суду) через наявність заборони на проведення повторної перевірки, встановленої п. 78.2 ПКУ. Причому акт про недопуск мають складати*** саме фіскальні органи.

____________

***Ухвала ВАСУ від 24.03.2016 р. №К/800/66537/13.

Доступ до повного тексту цієї новини можливий лише для передплатників електронного або паперового «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть БЕЗКОШТОВНУ передплату, перейшовши за посиланням; на час карантину ми даруємо усім нашим читачам три місяці передплати на пакет «Мій асистент».

Читайте новини та аналітику від редакції без обмежень і будьте здорові!

Автор:
Канарьова Наталія
Джерело
«Дебет-Кредит»
Рубрика:
Право і відповідальність / Контролюючі органи і перевірки
Теги:
Перевірки

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції.

Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

Коментарі: 0

Новини по темі

Консультації по темі