- Чотири варіанти організації харчуванняя працівників на підприємстві
- Варіант 1. Роботодавець організовує доставку або приготування їжі, а платять за неї працівники
- Варіант 2. Працівники отримують харчування безоплатно
- Варіант 3. Харчування за типом «шведський стіл»
- Варіант 4. Працівникам надається безкоштовно чай, кава, печиво
- Організація харчування під час відрядження
Чотири варіанти організації харчуванняя працівників на підприємстві
На підприємстві можна організувати харчування працівників у різний спосіб, зокрема:
- працівники повністю оплачують своє харчування;
- роботодавець надає харчування безоплатно;
- надається харчування за типом «шведський стіл»;
- надається тільки кава, чай та печиво.
Варіант 1. Роботодавець організовує доставку або приготування їжі, а платять за неї працівники
На думку автора, цей спосіб з усіх перелічених є для бухгалтера найпростішим, тому що тут не виникає додаткового блага у працівників, бо фактично вони самі купують їжу. Тому тут не буде утримань ані ПДФО, ані ВЗ, та і ЄСВ не нараховуватиметься, оскільки у працівників не виникає дохід.
Організувати таке харчування можна по-різному. Деякі роботодавці укладають договори зі сторонніми організаціями та ФОПами на приготування і доставку готових страв. Інші мають на балансі їдальню і готують страви самостійно. Та ми розглядаємо випадок, коли оплачують ці страви (по суті, компенсують витрати роботодавця) самі працівники.
Найпростішим способом оплати харчування є вирахування його вартості із зарплати працівників. Проте це можна робити тільки зі згоди працівників. Тобто така умова має бути прописана в колективному або у трудовому договорі.
А ще цей спосіб не підходить для роботодавців – платників єдиного податку ІІ чи ІІІ групи, оскільки порушується вимога п. 291.6 ПКУ про те, що платники ЄП І – ІІІ груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно у грошовій формі (готівковій та/або безготівковій). По суті, роботодавець продає працівникам продукцію – готові страви в обмін на зменшення заборгованості із заробітної плати перед ними, тобто фактично роботодавець отримує не грошову виручку, а зменшення зобов’язання. Проте «єдинники» ІІ – ІІІ груп можуть приймати грошову оплату за харчування в касу або на рахунок.
Звертаємо увагу, що роботодавці-«єдинники» IV групи не обмежені грошовою формою розрахунків і тому можуть продавати працівникам харчування в рахунок зарплати.
Приклад 1
На підприємстві (загальна система оподаткування) організовано харчування для працівників вартістю 420,00 грн на день, у т. ч. ПДВ 70,00 грн. За місяць працівник отримав харчування на суму 9 240,00 грн (420,00 грн х 22 роб.дні), і цю суму було утримано з його заробітної плати.
Бухоблік такого утримання показано у таблиці 1.
Таблиця 1. Бухоблік утримання вартості харчування із заробітної плати
| № з/п |
Зміст операції | Бухоблік | Сума, грн | |
| Д-т | К-т | |||
| 1 | Утримано вартість харчування із зарплати. Якщо страви закуповують, то К-т 702, а якщо виготовляють самостійно, то К-т 701 |
661 | 702 (701) |
9240,00 |
| 2 | Нараховано ПЗ з ПДВ | 702 (701) |
641/ПДВ | 1540,00 |
Варіант 2. Працівники отримують харчування безоплатно
А от у разі, коли працівник отримує харчування від роботодавця без оплати, у працівника виникає оподаткований дохід.
Утримання ПДФО та ВЗ
Відповідно до пп. «б» пп. 164.2.17 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо, зокрема у вигляді вартості харчування, безоплатно отриманого платником податку.
Також вартість харчування є об’єктом оподаткування військовим збором (п. 1.2 ч. 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ. Додаткове благо в додатку 4ДФ до об’єднаної звітності відображається з ознакою доходу «126».
Але під час утримання ПДФО потрібно застосовувати натуральний коефіцієнт, оскільки цей дохід надається у негрошовій формі. При утриманні ВЗ натуральний коефіцієнт не застосовується (див. приклад 2).
Нарахування ЄСВ
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону №2464 платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, які використовують найману працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами.
Статтею 7 Закону №2464 визначено базу нарахування єдиного внеску. При цьому ч. 7 ст. 7 Закону №2464 передбачено, що перелік видів виплат, на які не нараховується єдиний внесок, затверджується Кабінетом Міністрів України – це Перелік №1170. У ньому не передбачено витрат на безоплатне харчування.
Тому дохід, отриманий працівником у вигляді вартості безоплатного харчування від роботодавця, є базою нарахування ЄСВ як складова оплати праці.
Зверніть увагу!
Безоплатне харчування працівників, навіть у вигляді різниці між ціною такого харчування та його собівартістю, є доходом, на який треба нараховувати ЄСВ. Такої позиції дотримується Верховний Суд, про що ми писали тут.
Приклад 2
На підприємстві (загальна система оподаткування) організовано харчування для працівників вартістю 240,00 грн на день, у т. ч. ПДВ 40,00 грн. За місяць працівник безоплатно отримав харчування на суму 5 280,00 грн (250,00 грн х 22 роб.дні). Працівник не є особою з інвалідністю.
Визначимо суму ПДФО з урахуванням «натурального» коефіцієнта:
5 280,00 грн х 1,21951 = 6 439,02 х 18% = 1 159,02 грн.
ВЗ розраховується без коефіцієнта:
5 280,00 грн х 1,5% = 79,20 грн.
Розраховуємо ЄСВ:
5 280,00 грн х 22% = 1 161,60 грн.
Таблиця 2. Бухоблік операцій з надання працівникам безоплатного харчування
| № з/п |
Зміст операції | Бухоблік | Сума, грн | |
| Д-т | К-т | |||
| 1 | Нарахування натуральної оплати праці у вигляді харчування | 92 | 661 | 5280,00 |
| 2 | Утримано ПДФО | 661 | 641 | 1159,02 |
| 3 | Утримано ВЗ | 661 | 651 | 79,20 |
| 4 | Нараховано ЄСВ | 92 | 651 | 1161,60 |
| 5 | Утримано вартість харчування із зарплати | 661 | 702 | 5280,00 |
| 6 | Нараховано ПЗ з ПДВ | 702 | 641 | 880,00 |
Варіант 3. Харчування за типом «шведський стіл»
Якщо з попередніми варіантами харчування все зрозуміло, то щодо «шведського столу» є маса нюансів, спричинених хиткою позицією податківців.
«Шведський стіл» (буфет) – це такий спосіб подавання їжі, за яким страви виставляються поруч і їжу накладають у свої тарілки самі гості. При цьому не ставиться завдання контролю, хто які страви взяв і скільки.
В ІПК від 03.06.2019 №2535/6/99-99-13-02-03-15/ІПК податківці зазначали, що неможливість підприємства персоніфікувати отриманий дохід не може бути підставою для звільнення працівника від сплати відповідних податків та зборів. На їхню думку, положення колективного договору (зокрема, в частині відсутності персоніфікації харчування, яке надається), укладеного між підприємством та трудовим колективом, не можуть встановлювати або змінювати норми ПКУ щодо оподаткування доходів фізичних осіб.
Щоб утримати ПДФО та ВЗ або нарахувати ЄСВ, потрібне одночасне виконання двох умов:
- має бути чітко визначено, хто такий дохід отримав;
- має бути чітко визначено, в якій сумі було надано такий дохід.
Адже «шведський стіл» виставляється для певної групи працівників, а податки рахуються за кожним із них окремо. І тут вже груповий підхід не працює.
Крім того, податківці зазначили, що документи, пов’язані з проведенням операцій, передбачених п. 70.12 ПКУ (до яких відноситься і надання доходу, з якого утримується податок), які не мають РНОКПП або серії та номера паспорта, вважаються оформленими з порушенням вимог законодавства України.
Із таких роз’яснень випливає лише один висновок: якщо треба персоніфікувати дохід, то оформляйте первинні документи з його надання персоніфіковано. Як саме розподілятиметься загальна вартість спожитого харчування на кожного працівника, залишається, по суті, на розсуд самого роботодавця.
Також в іншій ІПК від 14.04.2020 №1512/6/99-00-07-01-01-06/ІПК ДПС зазначала, що неможливість персоніфікувати отриманий дохід не може бути підставою для звільнення працівника від сплати відповідних податків та зборів. Були й інші консультації від податківців, у яких вони так чи інакше наполягають на своєму: що таки буде дохід від харчування за типом «шведського столу», але як його вираховувати, незрозуміло.
Для оподаткування доходу ПДФО має бути низка базових елементів:
- платник податку;
- об’єкт оподаткування;
- база оподаткування;
- ставка оподаткування.
Якщо говорити про «шведський стіл», то єдиним відомим елементом із перерахованих вище є лише ставка податку, адже абсолютно неможливо проконтролювати чи визначити, хто що їв та скільки. На нашу думку, ділити загальну вартість страв, виставлених на стіл, на загальну кількість присутніх працівників також буде несправедливо, бо ті з них, хто з’їв більше, заплатять менше податку, а ті, хто з’їв менше, заплатять більше. Втім, іноді навіть немає інформації про те, скільки працівників відвідали «шведський стіл», адже ніхто не рахував кількість присутніх.
Суди стають на бік роботодавців – про це свідчать постанова Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.08.2018 №820/764/18, а також рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.01.2019 №520/8584/18.
«Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у постанові від 01.08.2018 у справі №820/764/18 зазначила, що вартість громадського харчування в кафетерії та кімнаті для приймання їжі Товариства, якими забезпечуються працівники позивача впродовж робочого дня за принципом «шведський стіл», не є додатковим благом та не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платників податку на доходи фізичних осіб, надання у вигляді такого безоплатного харчування звільняється від оподаткування військовим збором та не може розглядатися як база нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Відповідачем не зазначені причини зміни правил практичного застосування окремих норм Податкового кодексу України, викладених в інших податкових консультаціях, та не роз’яснено, чи може податковий агент визначати платника податку на доходи фізичних осіб, який отримав безоплатне громадське харчування, а також визначати сам об’єкт оподаткування вказаним податком. З урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції задовольнив позов та скасував Індивідуальну податкову консультацію Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 26.12.2017 №3151/ІПК/28-10-01-03-11».
Тож якщо на підприємстві працівники харчуються за системою «шведський стіл», дохід персоніфікувати неможливо, тому і податки утримати, по суті, неможливо, але потрібно бути готовими до того, що, ймовірно, доведеться свою позицію обстоювати у суді.
Варіант 4. Працівникам надається безкоштовно чай, кава, печиво
У «ЗІР» міститься запитання: «Чи можуть розглядатися як об’єкт оподаткування ПДФО вода, кава, чай, придбані коштом роботодавця, що призначені для споживання в офісі будь-яким працівником та відвідувачем офісу?».
На що податківці відповіли:
«Оподаткування доходів фізичних осіб, у тому числі одержаних у вигляді додаткового блага, виходячи з положень ПКУ, розглядається лише у разі їх одержання безпосередньо конкретним платником податку.
Таким чином, вода, кава, чай, придбані коштом роботодавця, що призначені для споживання в офісі будь-яким працівником та відвідувачем офісу, не може розглядатися як об’єкт оподаткування податком на доходи фізичних осіб».
Ситуація з кавою і чаєм дуже схожа на «шведський стіл». Але тут податківці чомусь вважають, що відсутність персоніфікації доходу заважає визначити його розмір. Залишається лише сподіватися, що колись цю неузгодженість в роз’ясненнях ДПС буде усунуто (на користь роботодавців).
Організація харчування під час відрядження
Серед гарантій, встановлених ст. 121 КЗпП для відряджених працівників, немає оплати роботодавцем вартості харчування. Натомість працівнику виплачуються добові, і ось саме за рахунок них працівник має задовольняти власні потреби, зокрема і в харчуванні.
Таблиця 3. Неоподаткований розмір добових у 2026 році
| Країна відрядження | Максимальний розмір добових витрат із розрахунку на кожен день відрядження |
| Україна | У 2026 році – не більше 864,70 грн |
| За кордоном | Не більше 80 євро |
Якщо ж роботодавець додатково оплачує харчування працівників під час відрядження (зазначене, наприклад, у транспортних квитках або в рахунках на проживання в готелі), а працівники ці витрати не відшкодовують – це оподаткований дохід працівників. Втім, виникає він, а точніше, його суму можна визначити тільки в тому випадку, якщо в первинних документах вартість такого харчування виділена окремо.
Податківці дивляться на цю ситуацію інакше:
Витрати, понесені працівником роботодавця, що не фінансуються за рахунок бюджетних коштів, під час його відрядження у межах України або за кордон, на харчування (їжа, чай), вартість якого включена до проїзного документа, відносяться до складу добових витрат, розмір яких визначено пп. 170.9.1 ПКУ, та не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого працівника.
Водночас якщо юридична особа (роботодавець) повністю або частково фінансується за рахунок бюджетних коштів, то витрати, понесені працівником такого роботодавця, під час відрядження у межах України або за кордон, на харчування (їжа, чай), вартість якого включена до проїзного документа, відносяться до складу добових витрат, розмір яких встановлено Постановою №98, і не є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб.
Тобто вони пропонують суму такого оплаченого харчування вважати виплаченими працівнику добовими. І якщо розмір добових не перевищує неоподаткований розмір, встановлений ПКУ, то ПДФО та ВЗ не буде.
