Втім, влада намагатиметься відновити повноваження фіскалів-правоохоронців, а створення нового органу фінансових розслідувань усіляко затягує, - пише "ЗіБ".
Без контролю не залишаться
23 лютого Верховна Рада прийняла в цілому закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо оподаткування спадщини)» (№0940). При цьому не було підтримано поправки, які відновлювали дію розділу ПК щодо податкової міліції.
Прихильники термінового відновлення повноважень міліціонерів апелюють до того, що ліквідація ПМ створює вакуум у сфері боротьби з податковими злочинами. Лунають звинувачення, мовляв, їхні противники — це кримінальні елементи, які в такий спосіб хочуть уникнути відповідальності.
Проте народний депутат Андрій Журжій так не вважає. Він звернув увагу на те, що відповідно до чинного законодавства, коли той чи інший правоохоронний орган виявив злочин, він може розслідувати справи за більшістю віднесених до підсудності податкової міліції статей, допоки прокуратура не змінить підслідність.
«Відповідно, якщо у нас ліквідована податкова міліція й не створено іншого органу, прокуратура не буде змінювати підслідність. І та сама НП чи СБУ будуть чудово розслідувати ці справи. Тому жодного вакууму, жодної шкоди для бюджету немає й бути не може», — зазначив народний обранець під час круглого столу «Податкова міліція: тривожне сьогодення — незрозуміле майбутнє?».
Держава тільки виграє
Крім того, на заході, організованому комітетом з податкового та митного права Асоціації правників України, зазначалося, що ситуація, яка склалася, навпаки, може привести до позитивних результатів: підприємцям стане легше вести бізнес, а бюджет нічого не втратить. На підтвердження цього наводилися факти. Зокрема, в минулому році бюджет ПМ становив близько 600 млн грн., тоді як до державної скарбниці за рік вона в цілому залучила всього 419 млн.
Старший радник «КМ партнери» Антоніна Городецька також наголосила на неефективності роботи податкової міліції на підставі аналізу судових рішень. За підсумком 2016 року основним видом покарання за ст.212 Кримінального кодексу («Ухилення від сплати податків...») був штраф. Загалом винесено 34 такі вироки. При цьому сума штрафів за чч.1 та 2 згаданої статті (26 вироків) становила тільки 2,5% від суми несплачених податків (близько 830 тис. проти близько 33 млн грн.).
За ч.3 було оштрафовано 8 суб’єктів сукупно на 368,4 млн грн. Вони не сплатили податків на суму 425,8 млн. Однак із цієї суми один з них не заплатив 355,5 млн, і його було оштрафовано на приблизно таку ж суму. З вироку видно, що засуджений — інвалід ІІ групи. Він сам створив підприємство, був там і директором, і бухгалтером, свою вину визнав, підтвердив наведені в обвинуваченні факти.
Юристи припускають, що може йтися просто про підставну особу, з якої держава навряд чи буде спроможна стягнути присуджену суму штрафу.
Можливості для адвокатів
Учасники дискусії, говорячи про відсутність повноважень у міліціонерів, передусім посилалися на ст.19 Конституції, відповідно до якої державні органи мають діяти в межах закону.
Суддя Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ Олег Ткачук погоджується з такою позицією. Разом з тим він додав, що і Європейський суд з прав людини говорить: державний орган не може діяти за межами закону. Також ЄСПЛ підкреслює, що закон має бути зрозумілий кожному: «і тому, хто продає кульки на базарі, і будь-якому іншому платнику».
Тим часом різні позиції щодо повноважень ПМ після 1 січня 2017 року породжують дедалі більше проблем. Керуючись буквою закону, деякі слідчі судді вже виносять рішення на користь платників.
Утім, є й задоволені клопотання фіскалів. Юристи зазначають, що в подальшому отримані міліціонерами-податківцями докази будуть ставитися під сумнів. Тому партнер VB Partners Володимир Ващенко вважає, що Феміду чекає випробування. «Суддям ще доведеться стикнутись із цією ситуацією. Такі докази мають бути визнані недопустимими. Це моя думка», — зауважив він.
Партнер ЮБ «Єгоров, Пугінский, Афанасьєв і партнери» Сергій Гребенюк зазначив, що нині відсутній суб’єкт, наділений повноваженнями, отже, відсутні всі складові допустимості доказів. «Тому адвокати будуть обов’язково користуватися цією можливістю та ставити під сумнів докази в кримінальних справах», — спрогнозував юрист. Також він підкреслив, що багато державних органів де факто визнали відсутність повноважень у податкової міліції, що трактуватиметься на користь платників.
Та й сам факт спроби внести поправки до проекту про спадщину говорить, що законодавець визнав: помилка є, її потрібно виправляти. А старший партнер АК «Соколовський і партнери» Тетяна Лисовець звернула увагу на те, що разом з «помилкою» було вилучено абз.2 п.41.1 ст.41 ПК, який саме й передбачав діяльність податкової міліції в складі Державної фіскальної служби. Тепер такого немає. «Тому говорити, що була допущена технічна помилка саме в «Перехідних положеннях», не можна», — підкреслила юрист.
До речі, законодавці не виключають, що найближчим часом у парламенті зареєструють окремий законопроект про внесення поправок до ПК щодо відновлення повноважень податкової міліції. І цей документ може бути поставлений на голосування вже на черговому пленарному тижні.
Є підстави припускати, що в разі успіху проект про фінансову поліцію намагатимуться просто «заговорити». Натомість логічніше було б прийняти такий акт, у «Перехідних положеннях» якого й виправити «помилку».
ПРЯМА МОВА
Олег ТКАЧУК,
суддя Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ:
— Говорять, що 98% справ, які були порушені щодо податкових злочинів, не дійшли до суду, а ті, які дійшли, переважно закінчувалися виправдальними вироками. Це свідчить лише про те, що, мабуть, була не дуже переконлива доказова база.
Надіятись, що буде створений якийсь новий податковий суд, із залученням нових людей, можна. Але чи буде він ефективним? Якщо суд буде новий, але складатиметься з «кухарок» та інших людей зі специфічними знаннями про право, тоді будемо безкінечно виплачувати компенсації за рішеннями Європейського суду з прав людини. І не треба буде податкової поліції, бо в бюджеті не вистачить грошей, щоб виконати всі рішення.
Я так само, як і будь-хто, хочу, щоб порядок був і в судах, і в податках, і на вулиці. Але вважаю, що держава в особі її органів має діяти тільки в межах Конституції. Сподіваюся, що так колись і буде.