Головна Усі новини Право і відповідальність Контролюючі органи і перевірки

Податкові штрафи планують суттєво збільшити: аналізуємо законопроект №1210

Збільшення розміру більшості штрафів, введення поняття вини платника податків, зміни до порядку розрахунку пені – все це зміни, які пропонуються законодавцями до ПКУ. Розглянемо їх докладно

Ми продовжуємо розглядати по частках новий законопроект №1210, появу якого в ВРУ ми анонсували тут. Все ж таки, 151 сторінка це багато, а проаналізувати треба все!

Ми вже проаналізували зміни у спрощеній системі та податку на прибуток, а зараз поговоримо про зміни щодо штрафних санкцій та пені, які пропонуються цим законопроектом.

 

Спочатку – по процедурним питанням

Наразі, якщо штраф або пеню нараховують податківці, вони повинні повідомити про це платника податків. Тобто, надати йому податкове повідомлення-рішення. В ньому зазначатиметься не лише підстава для нарахування, сума санкцій, а і строки їх сплати. А ще – попередження про наслідки несплати санкцій в установлений строк та граничні строки, передбачені ПКУ для оскарження податкового повідомлення-рішення. До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання (за наявності) та штрафних (фінансових) санкцій.

Ну, і як і зараз, передбачається, що ППР надсилатиметься за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Тобто, один штраф – одне ППР.

Щоправда, коментованим законопроектом передбачаються зміни до процедури оскарження ППР і навіть створення нового органу для цього – Апеляційної ради, і навіть фінансова відповідальність самих податківців, але про це ми поговоримо у окремій статті.

А зараз пригадаємо, за що в принципі платнику податків загрожуватиме штраф за ПКУ.

 

Винен чи не винен платник податку – чи впливає це на обов’язок сплатити штраф?

За що штрафують платників податків, зараз визначено п. 109.1 ПКУ. І до нього теж пропонують зміни.

 

Зараз За проектом закону  № 1210
Податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Податковим правопорушенням є протиправне, винне (у  випадках  прямо  передбачених  цим  Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб прирівняних до нього), контролюючих органів, та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб’єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом. Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків штучно, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

 

Що ми бачимо цікавого у новому визначенні? Те, що раптом на передній план виходить те, а чи умисно платник податків вчинив правопорушення. Та чи означає це, що відповідальність буде різною, в залежності від ступеню вини платника податків?

Так! Адже до ст. 112 ПКУ пропонується додати таке:

  1. Особа може бути притягнена до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених ПКУ;
  2. Особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо в установленому порядку буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення ПКУ передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання;
  3. Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе у встановленому порядку, що вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв не розумно, недобросовісно та без належної обачності.

А який він, цей встановлений порядок доведення? Наразі сказати важко. Хоча за новим п. 112.7 ПКУ порядок доведення обставин, за яких особа може бути притягнена до фінансової відповідальності за вчинене податкове правопорушення, в межах судового провадження визначається процесуальним законодавством.

Всі сумніви щодо наявності обставин, за яких особа може бути притягнена до відповідальності за порушення податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючий орган, трактуються на користь такої особи.

Тобто, шанси є. Але за них доведеться битися із податківцями. Втім, ці шанси працюватимуть не щодо будь-яких штрафів, а лише до обраних.

Адже пропонується новий пункт 109.3 ПКУ, який говорить: у випадках, визначених статтею 116, пунктом 117.1, пунктами 118.1, 118.2, 118.3, пунктами 119.1119.2, статтею 119-1, статтею 120статтею 120-1, статтею 120-2, статтею 121, статтею 122, пунктом 123.1, пунктом 124.1, пунктом 125.1 статті 125 , статтею 126пунктом 127.1 цього Кодексу, особа несе фінансову відповідальність за вчинення податкового правопорушення незалежно від наявності вини.

До речі, податківцям не так пощастить – для них новим пунктом 109.4 ПКУ передбачається суворе: контролюючі органи несуть відповідальність за вчинення податкових правопорушень незалежно від наявності вини. Тобто, без жодних виключень.

А коли ще штрафи не застосовуватимуться?

 

Якщо платник податків не дієздатний

Фізична особа – платник податку може бути притягнута до фінансової відповідальності у випадку набуття на момент вчинення податкового правопорушення повної цивільної дієздатності. Щоб нагадати, що таке повна цивільна  дієздатність, прочитайте, наприклад, ось це

Але: законні представники платників податків-фізичних осіб у випадку невиконання обов'язків, визначених ПКУ, будуть нести фінансову відповідальність, встановлену для платників податків. Тобто, якщо, наприклад, йтиметься про оподаткування доходів неповнолітніх, які мають бути задекларовані і з яких податки мають бути сплачені самостійно, неповнолітній фінансової відповідальності не несе. А ось його законні представники, які мали за нього і декларувати, і сплачувати – так.

І ще одна цікавинка: новим п. 110.5 ПКУ пропонується затвердити норму, що юридична особа-платник податку несе фінансову відповідальність за вчинення податкових правопорушень її відокремленими підрозділами.  А якщо ці підрозділи і самі є поставленими на облік платниками податків? Є про що подумати.

 

Звільнення від фінансової відповідальності

Новим п. 112.8 ПКУ передбачається, що штрафів за ПКУ не буде (крім інших випадків, які ми розглядаємо окремо), якщо наявні:

  • сплив строків давності застосування штрафів за вчинення податкового правопорушення;
  • вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою, що діяла у відповідності до індивідуальної консультації, що була  надана такому платнику податків, за умови, що така консультація  зареєстрована в єдиній базі індивідуальних податкових консультацій або узагальнюючої податкової консультації й, та/або висновку об’єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду щодо застосування норми права;
  • вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою, що діяла у відповідності до правових висновків Верховного Суду, викладених у рішенні за результатами розгляду зразкової справи;
  • вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок незаконних рішень, дій або бездіяльності контролюючих органів, визнаних такими у встановленому законом порядку;
  • вчинення діяння (дії або бездіяльності) з вини банку, органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, установи – учасника платіжної системи, еквайрія (щодо податкових правопорушень, передбачених статтею 124 та статтею 125 цього Кодексу);
  • вчинення діяння (дії або бездіяльності) з вини оператора поштового зв’язку, інформація про якого міститься в єдиному державному реєстрі операторів поштового зв’язку, за умови виконання обов’язку, визначеного абзацом другим пункту 49.6 цього Кодексу;
  • виявлення у роботі Електронного кабінету технічної та/або методологічної помилки і визнання такої помилки технічним адміністратором та/або методологом Електронного кабінету або згідно повідомлення на офіційному веб-порталі центрального органу, що реалізує податкову політику, або підтвердження її існування рішенням суду, якщо порушення були зумовлені виключно технічною та/або методологічною помилкою у роботі Електронного кабінету.
  • самостійне донарахування суми податкових зобов'язань, окрім застосування штрафів, передбачених абзацами 3 – 5 пункту 50.1 ПКУ та пунктом 118.2 ПКУ, за умови сплати штрафів, передбачених пунктом 50.1 ПКУ (щодо правопорушення, передбаченого статтею 123 ПКУ).

Як бачимо, за вірусні атаки на податківців законотворці відповідальність не покладають, а ось за технічні помилки програмного забезпечення на сайті ДПС – так.

 

Зміни у розмірах та видах штрафів

Ось тут зміни теж глобальні, адже переглянуті розміри майже всіх штрафів, додано кілька нових, та редакція деяких статей суттєво зміниться. Але загалом, здається, що законотворці у більшості випадків просто помножили існуючій розмір штрафу на 4. Зменшення штрафів спостерігається лише у випадках, коли суму податку донараховуватимуть податківці, а також у випадках несвоєчасної сплати податків. Та і в цих випадках штраф може бути значно більшим, якщо податківці доведуть, що порушення було здійснено умисно.

Зверніть увагу! Для зручності в цій статті ми наводимо в цій таблиці лише найбільш загальні штрафи. Те, що пропонують змінити щодо штрафів щодо ТЦО, за порушення строків реєстрації податкових та акцизних накладних, щодо звітності та сплати ПДФО (та ВЗ), щодо сплати податку на прибуток за нерезидентів у джерела виплати ми обов’язково розглянемо – але у окремих статтях, присвячених цим темам.

 

Зараз За проектом закону № 1210
Стаття 117. Порушення встановленого порядку взяття на облік (реєстрації) у контролюючих органах
Неподання у строки та у випадках, передбачених цим Кодексом, заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних, неподання виправлених документів для взяття на облік чи внесення змін, подання з помилками чи у неповному обсязі, неподання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складення податкової звітності, відповідно до вимог встановлених цим Кодексом
штраф на самозайнятих осіб у розмірі 170 гривень, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, – 510 гривень. на самозайнятих осіб у розмірі 680 гривень, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, – 2040 гривень.
У разі неусунення таких порушень або за ті самі дії, вчинені протягом року особою, до якої були застосовані штрафи за таке порушення
штраф на самозайнятих осіб у розмірі 340 гривень, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, – 1020 гривень. штраф на самозайнятих осіб у розмірі 1360 гривень, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, – 4080 гривень
Стаття 118. Порушення строку та порядку подання інформації про відкриття або закриття банківських рахунків
Неподання банками або іншими фінансовими установами відповідним контролюючим органам в установлений статтею 69 ПКУ строк повідомлення про відкриття або закриття рахунків платників податків
штраф у розмірі 340 гривень за кожний випадок неподання або затримки штраф у розмірі 1360 гривень за кожний випадок неподання або затримки
Здійснення видаткових операцій за рахунком платника податків до отримання повідомлення відповідного контролюючого органу про взяття рахунку на облік у контролюючих органах
тягне за собою накладення штрафу на банк або іншу фінансову установу в розмірі 10 відсотків суми усіх операцій за весь період до отримання такого повідомлення, здійснених з використанням таких рахунків (крім операцій з перерахування коштів до бюджетів або державних цільових фондів), але не менш як 850 гривень. тягне за собою накладення штрафу на банк або іншу фінансову установу в розмірі 10 відсотків суми усіх операцій за весь період до отримання такого повідомлення, здійснених з використанням таких рахунків (крім операцій з перерахування коштів до бюджетів або державних цільових фондів), але не менш як 3400 гривень
Неповідомлення фізичними особами-підприємцями та особами, що проводять незалежну професійну діяльність, про свій статус банку або іншій фінансовій установі при відкритті рахунку
штраф в розмірі 340 гривень за кожний випадок неповідомлення штраф в розмірі 1360 гривень за кожний випадок неповідомлення
Стаття 120. Неподання або несвоєчасне подання податкової звітності або невиконання вимог щодо внесення змін до податкової звітності
Неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 ПКУ) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено ПКУ
штраф в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання штраф в розмірі 680 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання
Стаття 121. Порушення встановлених законодавством строків зберігання документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи
 Незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом
штраф в розмірі 510 гривень штраф в розмірі 2040 гривень
Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення
штраф в розмірі 1020 гривень штраф в розмірі 4080 гривень
Стаття 123. Штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у разі визначення контролюючим органом суми податкового зобов'язання Стаття 123. Штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у разі визначення контролюючим органом суми податкового зобов'язання та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи,  зменшення бюджетного відшкодування або виявлення фактів використання податкових пільг не за цільовим призначенням чи всупереч умовам чи цілям їх надання
У разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 ПКУ -
тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування -
тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.
Вчинення платником податків діянь,  що  зумовили визначення контролюючим органом суми податкового зобов’язання  та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2 (крім  випадків зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларованої до повернення з бюджету у зв’язку із використанням  права на податкову знижку),  54.3.6 ПКУ –
тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 10 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання  та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.
Діяння, вчинені умисно,
тягнуть накладення штрафу в розмірі 25 % від суми визначеного податкового зобов'язання  та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування. А вчинені повторно протягом 1095 календарних днів, або що призвели до ненадходження податкових зобов’язань на суму що перевищує 1000 мінімальних заробітних плат,
тягнуть накладення штрафу в розмірі 50% суми визначеного податкового зобов'язання  та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування . Використання платником податків (посадовими особами платника податків) сум, що не сплачені до бюджету внаслідок отримання (застосування) податкової пільги, не за призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із законом з питань відповідного податку, збору, платежу крім іншої відповідальності, визначеної  цим  Кодексом, –
тягне за собою накладення штрафу у розмірі сум, що були використані не за призначенням та/або всупереч умовам чи цілям надання таких пільг.
Діяння, вчинені умисно,
тягне за собою накладення штрафу у подвійному розмірі сум, що були використані не за призначенням та/або всупереч умовам чи цілям надання таких пільг.
Стаття 124 (зараз – 126). Порушення правил сплати (перерахування) грошового зобов’язання *
У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу. У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків (щодо це випадки – залишається таємницею!)  , та грошового зобов’язання, у вигляді штрафних  (фінансових) санкцій,  застосованих до нього  на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль, за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль, за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:**
при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, – у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, – у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Такі ж штрафи передбачаються і для банків за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів. Але для платників податків, які вчинили несплату умисно, штрафи передбачаються більші.
Діяння, вчинені умисно,
тягнуть накладення штрафу в розмірі 25 % від суми несплаченого (не своєчасно сплаченого) грошового зобов’язання,
Діяння, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів, або призвели до прострочення сплати грошового зобов’язання на строк більше 90 календарних днів, або що призвели до ненадходження грошових  зобов’язань на суму, що перевищує 1000 мінімальних заробітних плат, тягнуть накладення штрафу в розмірі 50% від суми несплаченого (не своєчасно сплаченого) грошового зобов’язання.
Стаття 126. Порушення порядку подання банками чи іншими фінансовими установами податкової інформації контролюючим органам
Неподання або подання податкової інформації банками чи іншими фінансовими установами з порушенням строку, визначеного ПКУ, контролюючим органам
штраф в розмірі 170 гривень штраф в розмірі 680 гривень
Ті самі діяння, вчинені протягом року після застосування штрафу
штраф в розмірі 340 гривень штраф в розмірі 1360 гривень

 

* Завдяки змінам у редакції деяких статей ПКУ змінилась і їх нумерація. Так, колишня стаття 126 в проекті стала статтею 124. Втім, назва її не змінилась, тому  ми її наводимо однаково для обох граф таблиці. Те саме стосується і статі 128 – в проекті вона має номер 126.

** Є ще окрема новація про сплату ПДВ за уточнюючим розрахунком, але про неї ми поговоримо окремо. 

 

Нові штрафи, які пропонуються законопроектом

 

Стаття 119-1. Порушення порядку подання інформації контролюючим органам про угоди щодо оренди об’єктів нерухомості
 Порушення нотаріусом порядку та/або строків подання інформації щодо посвідчення договорів оренди об'єктів нерухомості у разі вчинення такої нотаріальної дії - штраф у розмірі 340 гривень за кожне таке порушення.
 Порушення рієлтером порядку та/або строків подання інформації про укладені за їх посередництвом цивільно-правові договори (угоди) про оренду нерухомості штраф у розмірі 340 гривень за кожне таке порушення.
Дії, вчинені суб’єктом, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення штраф в розмірі 1020 гривень за кожне таке порушення

 

Що зміниться у нарахуванні пені? 

На початку слід зазначити, що пропонується змінити й саме визначення, що таке пеня за ПКУ. 

 

Зараз За проектом № 1210
пеня – сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов’язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки пеня – сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов'язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована у інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи

 

Тобто, виправляється граматична помилка (звісно, що не «не сплачена», а «не сплачених»), а ще пеня – це не тільки про податки, а і, наприклад, про порушення строків ЗЕД-розрахунків.  Хоч вона і встановлена не ПКУ, правила її стягнення будуть загальні. 

Тепер – як така пеня рахуватиметься. Наразі відомо два випадки – була податкова перевірка чи ні, хто знайшов недоплату, сам платник чи податківці. 

 

Зараз За проектом № 1210
Нарахування пені розпочинається:
при нарахуванні суми грошового зобов’язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, – починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов’язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження); при нарахуванні суми податкового зобов’язання, визначеного контролюючим органом у випадках, не пов’язаних з проведенням податкових перевірок, – починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження);  при нарахуванні суми податкового зобов’язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до статті 50 ПКУ, – після спливу 90 календарних днів (270 календарних днів у разі здійснення платником податків самостійного коригування відповідно до підпункту 39.5.4 ПКУ), наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання при нарахуванні контролюючим органом податкового зобов'язання у встановлених цим Кодексом випадках, не пов’язаних з проведенням перевірки, або при нарахуванні контролюючим органом грошового зобов'язання, визначеного за результатами перевірки, – починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків такого зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим ПКУ – пп. 129.1.1 ПКУ; при нарахуванні контролюючим органом за результатами перевірки податкового зобов’язання та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, у разі виявлення його заниження – на суму такого заниження, починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків цього зобов’язання за відповідний податковий (звітний) період, щодо якого виявлено заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження) – пп. 129.1.2 ПКУ; при нарахуванні суми грошового зобов’язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до статті 50 ПКУ, – після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання – пп. 129.1.3 ПКУ; у випадку несвоєчасного повернення надміру/помилково сплачених платежів, а також несвоєчасного відшкодування сум податку на додану вартість, – починаючи з першого дня, наступного за останнім днем граничного строку повернення таких коштів.
Нарахування пені закінчується:
у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань;  у день проведення взаєморозрахунків непогашених зустрічних грошових зобов'язань відповідного бюджету перед таким платником податків;  у день запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів (при винесенні відповідної ухвали суду у справі про банкрутство або прийнятті відповідного рішення Національним банком України);  при прийнятті рішення щодо скасування або списання суми податкового боргу (його частини). Правила не змінились, але вони не застосовуватимуться за проектом у випадках, наведених у пп. 129.1.2 ПКУ. Нарахування пені, передбаченої підпунктом 129.1.2 ПКУ, закінчуватиметься у день настання строку погашення податкового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами перевірки. Така пеня нараховуватиметься  в день закінчення її нарахування за весь період заниження податкового зобов’язання, починаючи з дня, визначеного підпунктом 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті, по день закінчення.

 

Як бачимо, законотворці хочуть встановити окремий період нарахування пені за випадки несплати податків через їх заниження в податковій звітності. 

Як і зараз, у випадку, передбаченому пп. 129.1.3 ПКУ, тобто, у разі виникнення недоплати через самостійне виправлення платником помилок у звітності, застосовуватиметься ненарахування пені протягом 90 календарних днів прострочення сплати (наразі передбачене п. 129.4 ПКУ).  

А ще до ст. 129 ПКУ планується додати пункти 129.9 та 129.10 (чомусь однакового змісту!), які встановлюватимуть, коли пеня не нараховується, а вже нарахована пеня анулюється. 

Пеня не нараховується, а нарахована пеня підлягає анулюванню у таких випадках:

  • сплив строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу;
  • вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою, що діяла у відповідності до індивідуальної чи узагальнюючої податкової консультації та/або висновку про застосування норми права Верховного Суду України;
  • вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок незаконних рішень, дій або бездіяльності контролюючих органів, визнаних такими у встановленому законом порядку; 
  • вчинення діяння (дії чи бездіяльності) з вини банку, органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, установи - учасника платіжної системи, еквайрія;
  • виявлення у роботі Електронного кабінету технічної та/або методологічної помилки і визнання такої помилки технічним адміністратором та/або методологом Електронного кабінету або згідно повідомлення на офіційному вебпорталі центрального органу, що реалізує податкову політику, або підтвердження її існування рішенням суду, якщо порушення були зумовлені виключно технічною та/або методологічною помилкою у роботі Електронного кабінету;
  • протягом строку прийняття спадщини – на грошові зобов'язання та/або податковий борг спадкодавців;
  • в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

 

Доступ до повного тексту матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо Ви вже зареєстровані на нашому сайті - будь ласка, авторизуйтесь.

Якщо поки що ні - зареєструйтесь прямо зараз: це просто, не вимагає Ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Що ще дає реєстрація?

Автор:
Бикова Ганна
Джерело
«Дебет-Кредит»
Рубрика:
Право і відповідальність / Контролюючі органи і перевірки
Теги:
Штрафи , ДФСУ

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції.

Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

Коментарі: 21

Новини по темі

Консультації по темі

Хочете отримувати

найважливіші новини від «Дебету-Кредиту»?