З 26 березня діють нові правила перевірок органами ринкового контролю

Впровадження принципів ринкового нагляду мало на меті простіший, сфокусованіший на управлінні ризиком спосіб, що включає нагляд за продукцією під час її розповсюдження, а не під час виробництва.

Для цього у 2010 році були прийняті одночасно два закони України – від 02.12.2010 р. №2735-VI «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та від 02.12.2010 р. №2736-VI «Про загальну безпечність нехарчової продукції».

Проте органи контролю протягом всього часу існування цих двох законів змінювалися. На сьогодні з переліком органів ринкового нагляду можна ознайомитись на офіційному веб-сайті Мінекономіки за посиланням.

На відміну від постанови КМУ від 01.06.2011 р. №573, на сьогодні серед органів ринкового нагляду є такі:

• Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) – щодо піротехнічних виробів,
• Держпраці – щодо таких товарів як обладнання (у т.ч. рухоме), що працює під тиском, засобів індивідуального захисту, машин та устаткування,
• Держархбудінспекція – щодо будівельних виробів,
• Укртрансбезпека – щодо залізничного транспорту та колісних ТЗ, нових частин та обладнання, які можуть бути встановлені та/або використані на таких колісних ТЗ,
• Держлікслужба – медичні вироби та допоміжні засоби до них, активні медичні вироби, які імплантують, медичні вироби для діагностики in vitro та їхні допоміжні засоби,
• Держпродспоживслужба – щодо такої нехарчової продукції як енергоспоживчі побутові прилади, електричне та електронне обладнання, колісні с/г трактори та причепи, радіообладнання, текстильні вироби, засоби вимірювальної техніки, іграшки, взуття тощо¹,
• органи ДМСУ – щодо продукції, яка переміщується через митний кордон в межах МКУ.

¹ Детальніше з переліком видів продукції, щодо яких органи державного ринкового нагляду здійснюють державний ринковий нагляд можна ознайомитись у Постанові КМУ від 28.12.2016 р. №1069.

Справа в тому, що згідно зі змінами до Закону №2735 перелік органів ринкового нагляду має встановлюватись КМУ, а не Президентом України, як це було раніше. Отже, очікуємо найближчим часом відповідний уточнений перелік від Кабміну.

Предмет ринкового нагляду

Дія Закону №2735 відтепер не поширюється на здійснення ринкового нагляду за такою продукцією як:

• об’єкти будівництва, визначені Законом «Про регулювання містобудівної діяльності»;
• дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння, дорогоцінне каміння органогенного утворення та напівдорогоцінне каміння, вироби з них (ювелірні та побутові) та матеріали, що їх містять.

Порядок проведення перевірок держконтролю, у т.ч. ринкового нагляду

Коментованим законом вносяться зміни до ст. 2 Закону про держнагляд (контроль), які стосуються всіх органів контролю, зокрема, Державної податкової служби, Держархбудконтролю, Держфінпослуг, Держпраці, а тепер ще й органів ринкового нагляду.

Головне – такі органи з 26.03.2020 року:

1. перед початком здійснення державного нагляду (контролю) посадова особа органу державного нагляду (контролю) має внести запис до журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) (за наявності такого журналу у суб’єкта господарювання). (вимоги ч. 12 ст. 4 Закону про держнагляд),
2. при призначенні позапланових заходів за зверненням фізособи (фізосіб) недостатньо отримати погодження центрального органу виконавчої влади у відповідній сфері держнагляду (контролю), відповідна копія погодження має обов’язково бути пред’явлена керівнику ЮО, його уповноваженій особі, її відокремленого підрозділу, ФОП або уповноваженій ним особі. Інакше – недопущення є законним! (ч. 1 ст. 6, абз. 13 ст. 10 Закону про держнагляд),
3. на періодичність проведення планових заходів та перелік питань для їх здійснення наведеними органами більше не впливає наявність чи відсутність затверджених критеріїв розподілу госпсуб'єктів за ступенями ризику їх госпдіяльності (виключено ч. 3 ст. 22 з абз. 5 ст. 2 Закону про держнагляд – для органів ринкового нагляду це було й раніше). Нагадаємо, що ще при плануванні контрольних заходів на 2020 рік за відсутності затверджених критеріїв ризику фактично всі госпсуб'єкти вважались з незначним ступенем ризику та підлягали державному нагляду (контролю) не частіше одного разу на п'ять років. Увага! Оскільки такі зміни набирають чинність з 26.03.2020 року, а планові перевірки вже затверджені на 2020 рік, то, на нашу думку, ці зміни не мають впливати на такі затверджені та оприлюднені плани. Тим більше, що у разі ринкового нагляду від планових перевірок за ст. 5 Закону про держнагляд ми перейшли на секторальні планові перевірки, які також затверджуються щорічно до 1 грудня на наступний плановий рік (ст. 20 Закону №2735).

Права госпсуб’єктів розширено!

Дещо розширені права госпсуб’єктів доволі незвичайними доповненнями. Так, під час здійснення ринкового нагляду та контролю продукції госпсуб’єкти мають право, зокрема:

1. отримувати безоплатну консультативну допомогу від органів ринкового нагляду з метою запобігання порушенням під час здійснення заходів державного ринкового нагляду;
2. при проведенні планової перевірки не допускати посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, до проведення перевірки характеристик продукції, не зазначеної у відповідному секторальному плані ринкового нагляду.

Відповідні обов’язки щодо надання безоплатної консультативної допомоги від органу ринкового нагляду саме під час здійснення перевірки визначені й для посадових осіб органів ринкового нагляду (п. 8 ч. 1 ст. 17 Закону №2735). Правда, порядок надання такої допомоги ще має встановити КМУ.

Увага! У будь-якому разі відмови від надання такої консультації (якщо такі підстави передбачить КМУ) та/або її не надання слід вважати порушенням порядку проведення перевірки, що може бути оскаржено в суді.

Допуск до перевірки. Документи. Строк проведення

Згідно зі змінами у Законі №2735, перед допуском до перевірки органи ринкового нагляду мають пред’явити

1. службове посвідчення,
2. направлення на перевірку.

За відсутності цих документів з 26.03.2020 р. посадова особа ринкового нагляду не має права здійснювати перевірку (ч. 4 ст. 23-1 Закону №2735).

Вимоги до розпорядчих документів наведені у доповненій ст. 23-1 Закону №2735. Саме направлення оформляється на підставі наказу та має містити, зокрема:

• предмет перевірки (вид (тип), категорія та/або група продукції) (раніше були лише види продукції),
• місце розміщення продукції (найменування та адреса об’єкта, де розміщується продукція (магазин, ринок тощо);
• підстави для проведення перевірки;
• список посадових осіб органу ринкового нагляду, які беруть участь у здійсненні перевірки, зі зазначенням їх посади, прізвища, імені та по батькові;
• дата початку та дата закінчення перевірки;
• тип перевірки (планова або позапланова);
• інформація про проведення попередньої перевірки (тип перевірки, дата початку та строк її здійснення).

Увага! Направлення є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення перевірки.

Строки проведення перевірки характеристик продукції збільшені: у розповсюджувача цієї продукції – не може перевищувати чотирьох робочих днів, у виробника продукції – п’яти робочих днів.

Госпсуб’єкт має право не допускати органи державного контролю, в т.ч. й органи ринкового нагляду, до перевірки (крім інших? передбачених у ст. 10 закону №877) тепер також і у разі, якщо:

1) відсутнє направлення на перевірку,

2) не вручена копія погодження центрального органу виконавчої влади на позапланову перевірку за зверненням фізособи,

3) відсутність відповідного госпсуб’єкта у секторальному плані,

4) відмова внести запис про здійснення контрольного заходу до журналу реєстрації.

Ринковий нагляд – відтепер за ланцюгом постачання

Загалом документальні перевірки замінили новим терміном «перевірка документів».

Отже, предметом перевірок органів ринкового нагляду є характеристики продукції певного виду (типу), категорії та/або групи. Все, що не зазначено у направленні, перевірці не підлягає!

Перелік документів, які підлягають перевірці, наведений у ч. 7 ст. 23 Закону №2735. Він зазнав незначних змін. Зокрема, вимагатиметься лише загальний опис продукції (без схеми (креслення) конструкції виробу), а також документи, що дають змогу відстежити походження відповідної продукції та її подальший обіг (АБО договори, АБО товарно-супровідна документація тощо).

Увага! Орган ринкового нагляду має право вимагати надання таких документів лише в обсязі, що необхідний для встановлення ланцюга постачання продукції.

Якщо документи про продукцію складені іноземною мовою?

Госпсуб’єкту надається строк до 30 робочих днів для здійснення перекладу. При цьому на цей час перебіг строку перевірки призупиняється. Проте переклад не завжди вимагається. За згодою органу ринкового нагляду документи і матеріали, необхідні для здійснення ринкового нагляду, їх копії можуть надаватися йому мовою оригіналу або іншою мовою, ніж мова діловодства та документації державних органів, якщо ця мова є зрозумілою для посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд (ч. 10 ст. 23 Закону №2735).

Оскільки ми вже згадали про перевірку за ланцюгом постачання, то слід додати, що під час проведення перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів за секторальними планами та за зверненнями споживачів (користувачів), а також об’єднань госпсуб’єктів на початковому етапі перевірки об'єктами перевірки відтепер є, зокрема:

• наявність знаку відповідності технічним регламентам, якщо його нанесення передбачено технічним регламентом на відповідний вид продукції,
• за ланцюгом постачання, якщо за результатами перевірки характеристик продукції є підстави вважати, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам внаслідок дій чи бездіяльності виробника такої продукції або будь-якого іншого суб’єкта в ланцюгу постачання. Послідовність становлення такого ланцюга покладається на органи ринкового нагляду.

Увага! Органи ринкового нагляду проводять перевірки характеристик продукції у її виробників:

1. у всіх випадках встановлення, що продукція є небезпечною, становить ризик,
2. якщо виробника можна встановити (або особу, яка ввела продукцію в обіг),
3. якщо за результатами перевірки характеристик продукції у її розповсюджувача є документально підтверджені підстави вважати, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам внаслідок дій чи бездіяльності виробника такої продукції за умови повідомлення виробника про такі підстави на початку перевірки.

Отже, перевірки за ланцюгом постачання передбачають не лише пред’явлення документів розповсюджувачу, а й повідомлення про таку перевірку виробника.

При цьому загальний опис продукції, а також документація, передбачена технічним регламентом на відповідний вид продукції, надаються виробником протягом 10 робочих днів з дня отримання письмової вимоги органа ринкового нагляду рекомендованим листом з повідомленням про вручення (за умови, що перевірка проводиться за місцезнаходженням органу ринкового нагляду – про що вказується у направленні на перевірку).

За результатами перевірки складається акт щодо госпсуб’єкта, якого перевіряють, вимоги до якого наведені у ч. 5 ст. 23-1 Закону№2735 (незалежно від кількості розповсюджувачів та виробників продукції).

Відповідальність та обмежувальні заходи

Якщо орган ринкового нагляду встановив, що продукція відповідає встановленим вимогам, але становить ризик для життя та здоров’я громадян або інших аспектів захисту суспільних інтересів, він невідкладно вимагає від суб’єкта вжити заходів для усунення такого ризику, вилучення продукції з обігу та/або відкликання її з ринку залежно від характеру визначеного ризику.

Методика вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів затверджується КМУ (ч. 1 ст. 29-1 Закону №2735).

Увага! Орган ринкового нагляду у письмовій формі протягом 10 робочих днів після виявлення, що продукція відповідає встановленим вимогам, але становить ризик для суспільних інтересів, повідомляє про таку продукцію та обмежувальні заходи, вжиті щодо неї, центральні органи виконавчої влади та СБУ (ч. 3 ст. 29-1 Закону №2735). Про відповідний ризик для життя та здоров’я громадян повідомляється й громадськість (ч. 1 ст. 41 Закону №2735).

Коментованими нами змінами штрафи, які застосовуються до госпсуб’єктів, визначені як адміністративно-господарські, на які не поширюється дія ст. 250 ГКУ (яка передбачає обмеження застосування штрафів шістьма місяцями з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення).

Розмір штрафів, встановлених ст. 44 Закону №2735 (аналогічна відповідальність продубльована й у ст. 15 Закону №2736) до виробників та розповсюджувачів, доволі вражаючий та збільшений подекуди вдвічі:

• до виробника або особи, яка ввела продукцію в обіг, що становить серйозний ризик, – у розмірі 102 тис. грн;
• до виробника або особи, яка ввела продукцію в обіг, яка не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених ст. 28 та ч. 3 ст. 29 цього Закону), – у розмірі 51 тис. грн;
• до розповсюджувача застосовуються адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу в разі недодержання умов зберігання продукції, яка ним розповсюджується, якщо внаслідок цього продукція стала небезпечною та/або такою, що не відповідає встановленим вимогам, – у розмірі 34 тис. грн;
• за невиконання або неповне виконання вимог рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, визначених ч. 1 ст. 28 цього Закону, – у розмірі 170 тис. грн для осіб, які ввели продукцію в обіг, або відповідно до цього Закону вони вважаються такими, що ввели продукцію в обіг, та у розмірі 119 тис. грн для розповсюджувачів;
• за невиконання або неповне виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів щодо усунення формальної невідповідності, визначених ч. 3 ст. 29 цього Закону, – у розмірі 51 тис. грн для осіб, які ввели продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважаються такими, що ввели продукцію в обіг, та у розмірі 34 тис грн для розповсюджувачів;
• невиконання припису про негайне усунення порушень вимог щодо представлення за місцем проведення ярмарку, виставки, показу чи демонстрації в інший спосіб продукції, що не відповідає встановленим вимогам, – у розмірі 17 тис. грн,
• створення перешкод шляхом недопущення до проведення перевірок характеристик продукції та невиконання встановлених цим Законом вимог посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, – у розмірі 170 тис. грн.

Адміністративно-господарські санкції застосовуються за кожну модель, артикул чи партію продукції, яка є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, незалежно від кількості одиниць такої продукції та/або місць її реалізації.

Справи про накладення штрафів розглядаються та застосовуються керівниками органів ринкового нагляду або їх заступниками відповідно до їхньої компетенції.