Головна Усі новини Право і відповідальність Контролюючі органи і перевірки

Уточнювати декларацію можна й після камеральної перевірки

ВС став на бік платників податків та зазначив, що у разі отримання акта камеральної перевірки щодо певної податкової декларації, платник податків має повне право подати уточнюючий розрахунок до неї. Штраф при цьому сплачується, як при самостійному знайденні платником такої помилки (але лише у разі виправлення до прийняття податкового повідомлення-рішення)

Коментар до постанови ВС від 12.03.2020 р. №805/2408/16-а

Платникам податків добре відомо, що під час проведення документальних планових та позапланових перевірок платник податків не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом (п. 50.2 ПКУ).

Проте платник податку має право подати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору до дати початку проведення перевірки, яка вказана в копії наказу про проведення документальної планової або позапланової перевірки.

А як бути з камеральною перевіркою? Це питання виникає часто, адже якщо документальні перевірки проводяться періодично, то камеральній перевірці підлягають абсолютно всі подані декларації (та уточнення до них).

 

Що таке камеральна перевірка?

За п. 75.1.1 ПКУ камеральною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних СЕА ПДВ (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у СЕА ПДВ, даних ЄРПН та даних митних декларацій), а також даних ЄРАН та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у ЄРАН, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов’язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Відповідно до п. 76.1 ПКУ камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

 

На що слід звернути увагу

Камеральна перевірка не є документальною перевіркою.

А це означає, що норми п. 50.2 ПКУ не поширюються на можливість виправлення помилки платником податків під час її проведення.

Отже, надіслали уточнення до вже поданої декларації платник податку може як до початку камеральної перевірки, так і під час (в день) її проведення. Погоджуються з цим і податківці.

Зрозуміло, що в цій ситуації помилка вважатиметься виявленою та виправленою платником податку самостійно. А отже, максимум, який йому загрожуватиме, це штрафи, передбачені п. 50.1 ПКУ – 3%-5%. від суми недоплати податку.

Але чи можна виправити помилку після отримання акта камеральної перевірки? І хто вважатиметься тим, хто знайшов цю помилку – платник податку чи податківці (а отже, яким буде штраф)?

 

Як це буває на практиці?

Відповідно до п. 86.2 ПКУ за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом 3 робочих днів платнику податків у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ.

Податкове повідомлення-рішення при цьому приймається протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику акта перевірки.

Втім, доволі часто трапляються випадки, коли платники податків отримують податкове повідомлення-рішення разом з актом камеральної перевірки.  В такому разі, враховуючи висновки суду у коментованій нами справі, право подати уточнюючу декларацію втрачається. Проте сам факт порушення порядку надсилання акта камеральної перевірки, позбавлення платника податку можливості подати заперечення та прийняття податкового повідомлення-рішення з порушенням строків може ще змінити й судову практику.

 

Позиція ВС

Суд першої інстанції при розгляді коментованої нами справи звернув увагу, що при виявленні помилки, незалежно від того, хто її виявить при обчисленні суми податку (збору), що підлягає сплаті до бюджету, така сума буде однаковою. Різними буде розмір штрафних (фінансових) санкцій, якщо платник податку не направить уточнюючий розрахунок в межах, визначених ПКУ.

ВС підтримав таку позицію та наголосив, що камеральна перевірка є окремим самостійним видом перевірок і не належить ні до планових, ні до позапланових.

Приписами п. 50.2 ПКУ встановлено обмеження щодо подачі уточнення показників поданої звітності лише у разі проведення документальної планової або позапланової перевірки.

Тому у випадках отримання акта камеральної перевірки щодо певної податкової декларації платник податків не обмежений у праві подати уточнюючий розрахунок до цієї декларації.

Таким чином, після проведення камеральної перевірки і до прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення за наслідками такої перевірки платник має право подавати уточнюючі розрахунки, а контролюючий орган, приймаючи відповідне податкове повідомлення-рішення за наслідками такої камеральної перевірки, повинен встановити  обов`язок платника зі сплати податку з урахуванням даних уточнюючого розрахунку.

Платник податку, який отримав акт камеральної перевірки, не втрачає право подати уточнюючий розрахунок та сплатити менший штраф, як за самовиявлену помилку.

Але, як вирішив ВС, для цього дата подачі уточнюючої декларації не може бути датою прийняття податкового повідомлення-рішення або пізнішою датою.

Отже, якщо виправити помилку, зазначену в акті камеральної перевірки, шляхом подання уточнюючого розрахунку в проміжок між отриманням акта та складанням ППР за ним (із санкціями на цю помилку), вважатиметься, що помилку знайшов сам платник податку. І штрафи сплачувати треба в розмірі, зазначеному в уточнюючому розрахунку до декларації (тобто 3%).

Якщо ж ППР вже було складено, то помилка вважатиметься знайденою податківцями. І розмір штрафу визначатиметься податківцями. Він буде більшим щонайменше на 25% від суми недоплати, тобто заниженої суми податку до сплати або завищеної суми бюджетного відшкодування  (точну його суму ви дізнаєтесь з ППР).

Доступ до повного тексту цієї новини можливий лише для передплатників електронного або паперового «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, перейшовши за посиланням;  вартість мінімального пакету «Мій асистент» становить лише 36 грн на місяць.

Дякуємо за розуміння.

Автор:
Канарьова Наталія
Джерело
«Дебет-Кредит»
Рубрика:
Право і відповідальність / Контролюючі органи і перевірки
Теги:
Перевірки , Суд , ДПСУ

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції.

Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

Новини від Дт-Кт «Дебету-Кредиту» – тепер у Viber!

Коментарі: 0

Новини по темі

Консультації по темі