Члени Української Ради Бізнесу, до складу якої входить 91 бізнес-асоціація різних секторів економіки, проаналізували проєкт закону №3087-д «Про Бюро економічної безпеки», підготовлений до другого читання, та зазначають наступне:
Значну частину пропозицій УРБ було враховано профільним Комітетом до другого читання. Проєктом до другого читання передбачені такі позитивні зміни:
- Бюро економічної безпеки (БЕБ) перебуватиме і системі органів Кабінету міністрів, що є оптимальним відповідно до світового досвіду. Після прийняття Закону про БЕБ важливо визначити координатором Міністерство фінансів, що є оптимальним з огляду на світовий досвід.
- Проєктом здебільшого усувається дублювання функцій Національної поліції, Служби безпеки України та Податкової міліції під час розслідування економічних злочинів. Із завдань СБУ виключається захист економічних інтересів держави та підрозділ з питань боротьби з корупцією та організованою злочинністю. В той же час норми законопроєкту №3959-1 несуть суттєві загрози цьому, тож законопроєкт №3959-1 має бути повернуто авторам на доопрацювання.
- Встановлюється гранична чисельність працівників БЕБ – до 4 тисяч осіб, – що дозволить зосередитись саме на системних порушення та стане передумовою здійснення аналітичного дослідження фінансових операцій.
- Запроваджуються світові практики встановлення довіри до правоохоронних органів шляхом проведення психофізіологічного опитування із застосуванням поліграфа.
- Передбачаються на рівні закону гідні зарплати для працівників БЕБ – щонайменше 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб;
- Проєктом визначаються спеціалізовані прокурори, які здійснюватимуть нагляд за діяльністю БЕБ, що призведе до підвищення якості роботи розслідувань.
- Кандидати на посаду Директора БЕБ обираються Конкурсною комісією, засідання Конкурсної комісії відкриті, забезпечуються відео- та аудіофіксація і трансляція в режимі реального часу засідань. Співробітники БЕБ також відбираються на конкурсній основі.
В той же час вважаємо необхідним після прийняття Закону врегулювати на рівні підзаконних актів такі питання:
Однією з найбільш важливих функцій нового органу має бути інформаційно-аналітична, а в його роботі має превалювати інтелектуальна складова. В основі такої аналітичної діяльності має перебувати моніторинг господарських процесів у всіх наявних базах даних. Діяльність Бюро має ґрунтуватися на використанні власних інформаційних ресурсів, даних і відомостей із наявних джерел та оцінці великих масивів даних. Це питання потребує врегулювання відповідною постановою Кабінету міністрів України після прийняття проєкту №3087-д в цілому.
Проте всі позитивні новації проєкту №3087-д може бути нівельовано у випадку прийняття проєкту закону №3959-1 у поточній редакції.
Цей проєкт несе загрозу невиконання програмних обіцянок Президента та партії «Слуга народу»:
У «Передвиборчій програмі кандидата на пост Президента України Володимира Зеленського», яка розміщена на сайті Центральної виборчої комісії України, зокрема зазначено:
«Органи правопорядку повинні припинити займатись економічним тиском на бізнес і повернутись до виконання своїх прямих обов’язків із забезпечення безпеки громадян. Час повернути довіру до правоохоронних органів, яку ми плекали на початку реформи. СБУ не буде займатись економічними злочинами».
У Передвиборчій програмі «ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ «СЛУГА НАРОДУ», яка розміщена на сайті Центральної виборчої комісії України, зазначено:
«Позбавимо СБУ, ГПУ та Нацполіцію непритаманних їм функцій ущемлення бізнесу».
Положення законопроєкту №3959-1 абсолютно не містять будь-яких заборон чи обмежень щодо розслідування іншими правоохоронними органами кримінальних проваджень за злочинами, підслідними Бюро економічної безпеки України, та не передбачають положення, які б закріплювали виключне право детективів Бюро економічної безпеки України здійснювати досудове розслідування кримінальних правопорушень, віднесених до його підслідності, та забороняли б здійснювати досудове розслідування таких кримінальних правопорушень іншими правоохоронними органами.
Детально про негативи проєкту №3959-1 зазначено у спільній заяві українського бізнесу – за посиланням.
За основу пропонується прийняти законопроєкт №3959, додавши у нього низку норм щодо застосування системи ризиків та загроз, яка б передбачала: встановлення кількарівневої системи визначення загроз з оцінкою можливих наслідків (збитків) від них, поєднаних, у залежності від рівня загрози, зі способами та інструментами реагування на них; запровадження системи визначення пріоритетності розслідування кримінальних проваджень тощо.
Виходячи із викладеного вище, закликаємо народних депутатів прийняти в цілому проєкт №3087-д до кінця 2020 року, а також прийняти проєкт змін до КПК №3959 з урахуванням зазначених вище доповнень, відхиливши шкідливий проєкт №3959-1.
***
Читайте також: