EBA нагадує, що нещодавно стало відомо, що Комітет ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики доопрацював та рекомендував до прийняття Верховній Раді законопроєкт №3087-д про Бюро економічної безпеки України (БЕБ).
Як і раніше в своїх зверненнях, Європейська Бізнес Асоціація виступає категорично проти прийняття цього законопроєкту у поточному вигляді, закликає авторів його відкликати і натомість розпочати напрацювання нового документу з урахуванням бачення, пропозицій та коментарів експертів Асоціації.
Хоча законопроєктом №3087-д пропонується створити Бюро економічної безпеки як орган, метою якого буде виявлення та розслідування кримінальних правопорушень економічного характеру, на думку експертів Асоціації, зазначена мета не має нічого спільного зі змістом положень цього документу. Натомість створення органу у запропонованому форматі може посилити недовіру бізнесу та інвесторів до правоохоронних органів з огляду на таке:
1. Завдання і повноваження БЕБ не співвідносяться в повній мірі з чинними проблемами економічної злочинності в Україні, при цьому людські ресурси, які передбачено виділити для виконання завдань БЕБ, не є належно обґрунтованими.
Перш за все, у законопроєкті не визначено чітко, які саме категорії економічних злочинів має розслідувати БЕБ. Натомість застосовуються доволі широкі формулювання, які можуть по-різному трактуватися, а їх реалізація – складно піддаватися контролю. Законопроєкт визначає статус БЕБ як «державного правоохоронного органу», хоча, наприклад, у країнах ЄС переважна більшість спеціалізованих органів, які здійснюють боротьбу з економічною злочинністю, функціонують в системі органів виконавчої влади.
До того ж, на думку експертів Асоціації, гранична чисельність співробітників БЕБ, яка наразі передбачена у 4 тисячі осіб, є доволі високою та необґрунтованою. Крім того, важливо встановити критерії ефективності роботи БЕБ, аби забезпечити роботу новоствореного органу саме над порушеннями, які становлять високий рівень суспільної небезпеки. Відповідно до зведеної статистики Генеральної прокурори України, за 2019 рік в Україні було зареєстровано 1 359 кримінальних правопорушень у сфері господарської діяльності за тими статтями Кримінального кодексу України, які законопроєкт №3087-д відносить до підслідності БЕБ. Якщо орієнтуватись на такий показник правопорушень, то прогнозоване навантаження на одного працівника БЕБ становитиме лише 0,34 справ на рік.
2. Вибір керівника БЕБ та спосіб визначення організаційної структури не сприятимуть становленню незалежної, професійної інституції, вільної від політичних впливів.
Законопроєкт містить неузгоджені положення стосовно процедури призначення керівника БЕБ, що створює ризик вибору недостатньо професійного чи доброчесного кандидата на цю посаду, а також звужує можливість громадськості, зокрема бізнесу, контролювати таке призначення. Процедуру відбору кандидатів доречно було б адаптувати до кращих європейських практик, коли процес відбору має включати принаймні один анонімний тест, перевірку попереднього досвіду кандидата та чіткий механізм оскарження результатів кандидатом.
Вимоги до директора БЕБ, передбачені законопроєктом, не відповідають вимогам до посад категорії «А», відповідно до Закону України «Про державну службу». До того ж, деякі положення законопроєкту викликають сумніви у експертів Асоціації щодо політичної незалежності БЕБ. Зокрема, документ передбачає залежність ряду важливих аспектів функціонування органу від дискреційних рішень Президента України, хоча виконання подібних функцій виходить за рамки повноважень Президента та може створити передумови для неналежного втручання в операційну діяльність БЕБ.
3. Рівень посадового окладу працівників БЕБ.
Законопроєкт передбачає встановлення мінімального рівня посадового окладу працівників БЕБ, які мають спеціальні звання, в розмірі не менше 20 прожиткових мінімумів. Однак, інші фахівці, які мали б становити основу аналітичної функції БЕБ, не підпадають під такі умови та розміри оплати праці. Це може створити проблеми у пошуку та працевлаштуванні ключової категорії персоналу для новоствореного органу.
4. Можливі репутаційні ризики для БЕБ.
Існує ризик, що БЕБ сприйматиметься у якості оновленої податкової міліції, а не якісно нового аналітичного органу, оскільки законопроєкт пропонує внести зміни до низки законів, просто замінивши словосполучення «податкова міліція» на «Бюро економічної безпеки України». Даний нюанс посилюється також через можливість працевлаштування чинних співробітників податкової міліції в новоствореному органі через переведення на посаду. Натомість варто було б передбачити прозору процедуру конкурсного відбору на основі професійних якостей, знань та навичок.
5. Механізми контролю за діяльністю БЕБ не можуть вважатись достатньо ефективними.
Асоціація вважає за необхідне забезпечити призначення на посади всіх працівників БЕБ у рамках процедури відкритого конкурсу за участі представників Ради громадського контролю у складі конкурсних комісій. І таким чином створити запобіжник для переведення дискредитованих старих кадрів податкової міліції, СБУ, МВД. Необхідно об’єднати розслідування усіх економічних злочинів проти фінансових інтересів держави в роботі одного органу.
Ми також пропонуємо заборонити присвоєння військових звань працівникам БЕБ, державні нагороди у вигляді вогнепальної зброї, використання вогнепальної зброї співробітниками органу. Для забезпечення фізичного захисту працівників при виконанні ними службових обов’язків залучати спецпідрозділи інших правоохоронних органів. Ми вважаємо, що саме ці рудиментні норми створюють сприятливе середовище для зловживання службовим становищем та перевищенням повноважень.
Світлана Михайловська Заступник директора Європейської Бізнес Асоціації зазначила: "Асоціація готова долучатися до обговорення та розробки нового документу, який би міг консолідувати кращі положення законопроєкту №3087-д та попередніх законопроєктів, які передбачали створення окремого органу розслідування злочинів у сфері економічної діяльності. Бізнес вважає, що робота нового органу має базуватися на таких принципах як політична та операційна незалежність, фокус на аналітичній функції, демілітаризація, прозорий відбір керівництва і персоналу, контроль з боку громадськості та наглядових органів, підвищення відповідальності за неправомірні дії".
***
Читайте також: