• Посилання скопійовано

Фінмоніторинг за угодами клієнтів адвокатів, нотаріусів, юристів здійснюватиметься по-новому

Мін’юст затвердив Положення про здійснення фінансового моніторингу суб'єктами первинного фінансового моніторингу, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Міністерство юстиції України

Фінмоніторинг за угодами клієнтів адвокатів, нотаріусів, юристів здійснюватиметься по-новому

Мін’юст наказом від 10.09.2021 р. №3201/5 затвердив Положення про здійснення фінансового моніторингу суб'єктами первинного фінансового моніторингу, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Міністерство юстиції України. 

Це Положення поширюється на:

  • адвокатські бюро, адвокатські об'єднання та адвокатів, які здійснюють адвокатську діяльність індивідуально; нотаріусів; суб'єктів господарювання, що надають юридичні послуги, з урахуванням особливостей діяльності таких суб'єктів, якщо вони беруть участь, діючи від імені та/або за дорученням клієнта, у будь-якій фінансовій операції та/або допомагають клієнту планувати чи здійснювати операцію щодо:
  • купівлі-продажу нерухомості або управління майном при фінансуванні будівництва житла;
  • купівлі-продажу суб'єктів господарювання та корпоративних прав;
  • управління коштами, цінними паперами або іншими активами клієнта;
  • відкриття та/або управління банківським рахунком або рахунком у цінних паперах;
  • залучення коштів, необхідних для створення юридичних осіб та фондів, забезпечення їх діяльності або управління ними;
  • створення, забезпечення діяльності або управління юридичними особами, фондами, трастами або іншими подібними правовими утвореннями;
  • осіб, які надають послуги щодо створення, забезпечення діяльності або управління юридичними особами, якщо вони, зокрема, надають консультації клієнту, беруть участь, діючи від імені та/або за дорученням клієнта, у будь-якій фінансовій операції та/або допомагають клієнту планувати чи здійснювати операцію щодо створення, забезпечення діяльності або управління юридичними особами.

 Цим Положенням регулюються питання:

  • належної організації та проведення первинногофінансового моніторингу;
  • діяльності працівника, відповідального за проведення фінансового моніторингу;
  • встановлення правил та програми проведення фінансового моніторингу;
  • здійснення заходів належної перевірки;
  • застосування ризик-орієнтованого підходу (належна система управління ризиками та оцінка ризиків);
  • виявлення підозрілих фінансових операцій;
  • проведення внутрішніх перевірок;
  • інші питання.

Суб'єкт зобов'язаний забезпечити належну організацію та проведення первинного фінансового моніторингу. Для цього він вживає, зокрема, таких заходів:

1) призначає відповідального працівника суб'єкта згідно з вимогами законодавства у сфері запобігання та протидії на рівні керівництва суб'єкта;

2) створює (у разі необхідності) окремий структурний підрозділ у сфері запобігання та протидії, який очолює відповідальний працівник суб'єкта або який безпосередньо підпорядковується відповідальному працівникові суб'єкта;

3) розробляє критерії ризиків;

4) забезпечує функціонування системи управління ризиками;

5) розробляє та затверджує внутрішні документи суб'єкта з питань фінансового моніторингув обсязі, необхідному для ефективного функціонування первинного фінансового моніторингу та розуміння працівниками суб'єкта своїх обов'язків та повноважень у сфері запобігання та протидії;

6) забезпечує достатню інформованість та обізнаність керівника суб'єкта, відповідального працівника та інших працівників суб'єкта, залучених до проведення первинного фінансового моніторингу, щодо їхніх обов'язків у сфері запобігання та протидії, а також щодо притаманних ризик-профілю суб'єкта ризиків;

7) запроваджує та постійно вдосконалює внутрішній контроль з питань запобігання та протидії, зокрема, забезпечує своєчасне виявлення внутрішніми перевірками або шляхом проведення незалежного аудиту проблемних питань та ознак неналежної системи управління ризиками;

8) забезпечує здійснення на постійній основі проведення навчальних заходів для усіх працівників суб'єкта, залучених до проведення первинного фінансового моніторингу, з метою розуміння ними покладених на них обов'язків та порядку дій;

9) забезпечує перевірку наявності бездоганної ділової репутації в усіх працівників суб'єкта, залучених до проведення первинного фінансового моніторингу;

10) забезпечує своєчасне виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу;

11) розробляє та здійснює заходи з належної перевірки клієнта з метою розуміння суті діяльності клієнта, мети та очікуваного характеру ділових відносин з ним, що дає змогу суб'єкту бути впевненим, що фінансові операції клієнта відповідають наявній у суб'єкта інформації про нього, ризик-профіль, включаючи у разі потреби джерела походження його коштів/статків, підстави володіння/розпорядження ними (прав на них), встановлення кінцевого бенефіціарного власника для виявлення підозрілих фінансових операцій (діяльності);

12) зберігає всі документи, дані, інформацію (у тому числі відповідні звіти, дозволи, файли), що стосуються виконання суб'єктом обов'язків у сфері запобігання та протидії, протягом строків, визначених законодавством у сфері запобігання та протидії;

13) своєчасно та в повному обсязі надає на запити Мін'юсту, територіального органу Мін'юсту, Держфінмоніторингу необхідні документи/інформацію/пояснення/аргументи, що належним чином підтверджують виконання суб'єктом вимог законодавства у сфері запобігання та протидії;

14) забезпечує розгляд проблемних та актуальних питань щодо належної організації та проведення первинного фінансового моніторингу.

 

Відповідальність за неналежну організацію та проведення первинного фінансового моніторингу несе керівник суб'єкта, а також відповідальний працівник суб'єкта.

Цей наказ набрав чинності 25 вересня 2021 року (з дня, наступного за днем його офіційного опублікування в "Офіційному віснику України" №74 від 24.09.2021 р.). Відповідно втратив чинність наказ Мін'юсту від 18.06.2015 року №999/5 "Про затвердження Положення про здійснення фінансового моніторингу суб'єктами первинного фінансового моніторингу, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Міністерство юстиції України".

Автор: Волос Наталія

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Право і відповідальність/Контролюючі органи і перевірки

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції. Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі новини рубрики «Контролюючі органи і перевірки»

  • Скільки часу може тривати планова перевірка ДПС?
    Тривалість планових перевірок ДПС не повинна перевищувати 30 р.дн. для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва – 10 р.дн., інших платників податків – 20 р.дн.
    20.11.2024164
  • Що робити у разі арешту рахунку: поради Мінʼюсту
    У разі арешту рахунку передусім потрібно звернутися до банку, щоб дізнатися, у звʼязку з чим накладено арешт. Банк надасть реквізити виконавчого провадження. За цими даними слід вже звʼязатися з виконавчою службою
    20.11.20241 509
  • УВАГА! ДРС затвердила план комплексних перевірок на 2025 рік
    Незважаючи на те, що "воєнний" мораторій на планові перевірки контролюючих органів поки що діє, деяким з них вже дозволено проводити нагляд. Тому ДРС затвердила та оприлюднила наказ щодо комплексних перевірок на 2025 рік. Він налічує 32037 записів
    18.11.20246 9296
  • Мінімізація податкових ризиків: які заходи впроваджуються ДПС?
    ДПС запроваджує нову систему, яка допомагає мінімізувати податкові ризики, поєднуючи проактивні заходи, спрямовані на запобігання можливим податковим порушенням, та реактивні заходи, спрямовані на виправлення ситуації та запобігання її повторенню
    14.11.2024164
  • Ключові заходи ДПС у межах впровадження Нацстратегії доходів до 2030 року
    Ключовими заходами ДПС у межах впровадження Нацстратегії доходів до 2030 року є зміцнення доброчесності та боротьба з корупцією, підвищення рівня дотримання податкового законодавства, автоматизація роботи з боргами, міжнародна співпраця, цифровізація
    14.11.202460