Перші з ФОПів, хто потрапив під відновлену фіскально-перевірочну машину фактичних перевірок – це торгові точки (роздрібна торгівля). І як показує практика, вони виявилися найвразливішими через те, що пред'явлення направлення на перевірку здійснюється як представнику платника податків, так і особам, які фактично проводить розрахункові операції (продавцю тощо).
Такі особи розписуються у направленні зі зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення з направлення, а також мають право відмови від допуску до перевірки (п. 81.1 ПКУ).
Пам’ятка для осіб, які здійснюють розрахункові операції, та ФОПів під час фактичних перевірок
1. Вивчити пред’явлені контролерами документи
Судові спори показують, що останнім часом направлення чи наказ може не містити печатки податкового органу. Це важливо, адже багато уваги свого часу було приділено нормам чинного законодавства про відмову від печаток госпсуб'єктами. Втім, в силу припису п. 81.1 ПКУ направлення на перевірку та наказ про її проведення є дійсними за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу.
2. Отримати копію наказу та розписатися на направленні
Якщо продавець чи ФОП звернули увагу на недоліки у наказі чи направленні (відсутність печатки, підпису, інших помилок у документах), то не варто відмовлятись від підпису на направленні.
У разі відмови ФОПа чи особи, яка фактично проводить розрахункові операції, розписатися у направленні на перевірку складається акт, який засвідчує факт відмови. Акт складають контролери і він є підставою для початку проведення такої перевірки.
Увага! Фактична перевірка може бути проведена без присутності ФОПа за умови вручення особі, яка фактично проводить розрахункові операції, наказу на проведення перевірки та відповідного направлення (докладніше про це читайте тут).
3. Відмова від допуску – усна, проте з письмовим актом
У разі відмови ФОПа чи особи, яка фактично проводить розрахункові операції, у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки складається акт. Такий акт складають контролери за місцем проведення перевірки та реєструють його не пізніше наступного робочого дня у двох примірниках. Один примірник Акта відмови від допуску вручається під підпис відразу після його складання. ФОП чи особа, яка фактично проводить розрахункові операції, має право надати свої письмові пояснення до цього Акта (п. 81.2 ПКУ).
Практична ситуація:
1) відмова від допуску заявляється усно (а може бути й письмово!). У будь-якому разі перевіряючі мають скласти Акт про відмову від допуску. Перевіряючі відмовляються прийняти відмову від допуску до перевірки та Акта не складають;
2) у зв’язку з такою реакцією перевіряючих, ФОП чи особа, яка проводить розрахункові операції, відмовляється ставити підпис на направленні. Перевіряючі складають Акт відмови від підпису на направленні та починають перевірку.
У справі №540/3547/20 суд наголосив, що у такому разі слід на акті відмови від підпису написати зауваження про усну відмову від допуску через неналежне оформлення наказу чи направлення (чи з інших причин). Одночасно з цим скласти скаргу на дії перевіряючих. Вказати про такі порушення на акті за результатами фактичної перевірки (як зауваження.)
Порушення порядку допуску може автоматично скасувати результати перевірки.
4. Підписати Акт фактичної перевірки та скласти заперечення
Всі документи, які не були надані чи не могли бути надані під час фактичної перевірки, можуть бути надані разом із запереченнями. Врахувати таку подану інформацію є обов’язком податкового органу (п. 86.7 ПКУ, справа №540/3547/20) Доказування причини їх неврахування покладається на податковий орган. Якщо причини невідомі чи не пояснені, суд скасовує штраф у розмірі 1020 грн за п. 121.1 ПКУ (за ненадання документів під час фактичної перевірки).
А тепер прокоментуємо зазначений вище алгоритм додатковими порадами!
Так, часто приводом для позапланової перевірки є ненадання відповіді за запитом ДПС. Але не кожен запит вимагає надання відповіді.
Предметом запиту не може бути інформація про рух коштів за рахунками
ДПС звернулась зі запитом до ФОП з вимогою про надання пояснень та документів за період з 01.01.2017 р. по 30.09.2020 р. для отримання інформації щодо надходження коштів в безготівковому порядку від кінцевих споживачів за реалізовані у роздріб товари на рахунках, відкритих ФОП. Факт реалізації товарів було встановлено під час перевірки ТОВ – його контрагента. Проте відповідь на запит не надійшла.
Оскільки діє мораторій на проведення перевірок, податкові органи звернулись до суду за розкриттям банківської таємниці. Суд відмовив.
Суд сказав, що підставою для розкриття податковим органам інформації, яка містить банківську таємницю, є необхідність проведення перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів до державного бюджету суб`єктом господарської діяльності (справа №686/17455/21).
Запит «за закінченням терміну зберігання» є неврученим ФОПу
Неотримання запиту через закінчення терміну зберігання, не може бути підставою для призначення перевірки за відсутності відповіді на нього.
Суд у справі №540/2683/21 сказав, що копія поштового конверту з відміткою «за закінченням терміну зберігання» не підтверджує факт надсилання запиту ФОПу та неможливість його вручення за податковою адресою платника з незалежних від органу контролю причин.
Водночас, щодо повідомлення ФОПів про призначення та проведення невиїзної документальної перевірки (п. 79.2 ПКУ), то суд вважає, що обов`язок контролюючого органу завчасно ознайомити платника податків про намір проведення документальної позапланової невиїзної перевірки кореспондує з обов`язком такого платника добросовісно ставитись до отримання відповідної кореспонденції або повідомлень від податкових органів. Необізнаність платника з наказом про проведення перевірки через нехтування або ухилення від виконання такого обов`язку без поважних причин не може бути надалі розцінена на користь останнього (Постанова від 06.08.2019 р. у справі №520/8681/18)
Тож не варто нехтувати отриманням кореспонденції від податкових органів.
Відсутність ФОПа за місцезнаходженням не дає право змінювати вид перевірки
На підставі наказу та направлень на проведення перевірки ревізорами здійснювались виходи за податковою адресою ФОП, однак у зв`язку з відсутністю його за вказаною адресою працівниками контролюючого органу було складено відповідні акти про неможливість вручення направлень на проведення планової перевірки.
Надалі терміни проведення планової виїзної документальної перевірки ФОП продовжені на 5 робочих днів. Але перевірка була проведена у приміщенні податкового органу (складено акт невиїзної документальної перевірки з питань повноти нарахування та сплати ПДФО та ЄСВ).
ВС у справі №808/881/16 сказав, що виїзна перевірка має проводиться виключно за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка. В ПКУ відсутня норма, яка б встановлювала право податкового органу замість документальної виїзної перевірки проводити документальну невиїзну перевірку.
Право податкових органів на відновлення перевірок за постановою КМУ
Наприкінці розглянемо взагалі саму можливість документальних перевірок податківцями під час карантину. А як же ж мораторій?
У 2021 році суди підтримали дію мораторію на перевірки попри прийняту постанови КМУ від 03.02.2021 р. №89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок».
Нагадаємо, що Законом №540-IX внесено зміни до ПКУ, зокрема підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ доповнено п. 52-2, яким установлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 р. по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), крім окремих з них.
Водночас відповідно до положень п. 4 розділу II «Прикінцеві положення» Закону №909-ІХ на період дії карантину, встановленого КМУ з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, надано право Кабміну скорочувати строк дії обмежень, заборон, пільг та гарантій, встановлених відповідними законами України, прийнятими з метою запобігання виникненню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, крім випадків, коли зазначене може призвести до обмеження конституційних прав чи свобод особи.
Вказана норма на даний час є чинною та не конституційною не визнана.
Таким чином, ВРУ уповноважила Кабмін скорочувати строк дії обмежень, встановлених відповідними законами України, прийнятими з метою запобігання виникненню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19 (постанова П’ятого апеляційного адміністративного суду від 08.12.2021 р., справа № 420/12859/21)
Водночас у постанові Третього апеляційного адмінітсративного суду від 08.12.2021 р. у справі №160/9526/21 колегія суддів визнає, що виникла правова колізія між положеннями абз. 1 п. 52-2 підрозділу 10 розділу XX ПКУ у редакції Закону №533-ІХ та положеннями Закону №591-ІХ (до яких змін не вносилось та якими запроваджено мораторій на проведення документальних податкових перевірок) з одного боку та між положеннями п. 4 розділу II Прикінцевих положень Закону №909-IX і постановою КМУ від 03.02.2021 р. №89 (якими відновлено проведення документальних податкових перевірок) з іншого боку.
Відтак, суд скасував податкове повідомлення-рішення, прийняте за результатами проведеної перевірки за наказом від 11.02.2021 р. через чинний мораторій за п. 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Така ж позиція була підтверджена й у постанові Першого апеляційного адміністративного суду від 13.12.2021 р. у справі №200/6048/21, де суд нагадав, що зміни до Податкового кодексу України вносяться виключно законом. Крім того, відповідно до пп. 4.1.4 ПКУ в умовах неоднозначного правового регулювання відносин проведення планових документальних перевірок під час дії карантину, встановленого КМУ, рішення платника податку про недопуск перевіряльників до проведення планової документальної перевірки має тлумачитися на користь платника податків.
Залишається лише дочекатись підтвердження одного з наведених вище висновків Верховним Судом.
***