Важливі теми
  • Скопійовано

Зупинення строків за ПКУ на час дії воєнного стану: які наслідки для платників?

З 24.02.2022 року на строк дії запровадженого воєнного стану зупинений перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншими законами. Які саме строки малися на увазі? Закон говорить загальними словами, але ми спробуємо з’ясувати це

Зупинення строків за ПКУ на час дії воєнного стану: які наслідки для платників?

Нагадаємо, що 7 березня 2022 року набрав чинності Закон "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану".

Зокрема, ним підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ доповнено пунктом 69. Ним, серед іншого, передбачено, що для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (п. 69.9). При цьому це встановлено тимчасово. Зокрема, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Отже, давайте розбиратись, перебіг яких саме строків наразі зупинено. Адже йдеться про строки, визначені податковим законодавством та іншими законами.

Увага! Перший очевидний факт: строки подання звітності, сплати податків та реєстрації ПН/РК в ЄРПН у цій статті ми не розглядаємо, адже для них у п. 69 підрозділу 10 розділу XX ПКУ вони встановлені окремо.

 

Строки оскарження рішень податківців, відповідей на запити та отримання ІПК

Починаючи з Податкового кодексу, зауважимо, що через продовження строків адаптивного карантину до 31.05.2022 р. вже зупинено такі строки як за ст. 56 ПКУ, тобто строки щодо адміністративного оскарження щодо скарг платників податків.

Водночас п. 52.8 підрозділу 10 розділу XX ПКУ цей перебіг строків не зупинявся для скарг щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету ПДВ та/або з від’ємного значення з ПДВ. Наразі зупинений перебіг і цих строків з 07.03.2022 року на період дії воєнного стану.

Щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій, то строки за ст. 52 та 53 ПКУ зупинені до завершення дії карантину.

Те саме стосується й строків, передбачених ст. 73 та  ст. 78 ПКУ. Йдеться про строки надання відповіді на письмові запити податкового органу, порушення яких неодмінно призводить до призначення позапланової (не)виїзної документальної перевірки.

Новий закон, на нашу думку, затвердив їх зупинення  на період дії воєнного стану на території України.

Наразі це лише на руку платникам, адже запити, складені податківцями до 24.02.2022 р., й досі надходять поштою чи через Електронний кабінет платника (у кого він працює), проте дотримання строків надання відповіді на них зупинено п. 69.9 підрозділ 10 розділу XX ПКУ.

Тут варто згадати й про постанову КМУ від 03.02.2021 р. №89, якою скорочений мораторій на проведення деяких видів перевірок. Вона була оскаржена до окружного адміністративного суду міста Києва, проте через закриття всіх реєстрів, у т.ч. єдиного державного реєстру судових рішень, дізнатись долю цієї судової справи наразі ми не маємо можливості.

Але податкові перевірки зупинені на строк дії воєнного часу, так само, як і строки, встановлені ст. 86 ПКУ в частині оформлення результатів перевірок, складення заперечень до актів перевірок та їх розгляду.

Зупинені й строки щодо надсилання податкових повідомлень-рішень та податкових вимог (ст. 58-59 ПКУ), застосування адмінарешту майна та прийняття відповідних рішень (ст. 94 ПКУ), виникнення права податкової застави та узгодження операцій зі заставленим майном (ст. 87-93 ПКУ).

 

Форма № 20-ОПП, податковий борг та евакуація бізнесу

Особливу увагу варто приділити внесенню змін щодо даних платника податків та подання форми № 20-ОПП.

Нагадаємо, що КМУ запроваджено та розширено програму  евакуації підприємств із зони бойових дій на захід України. Але строки за ст. 66 ПКУ зупиняються на строк дії воєнного стану. Те саме стосується й строків подання форми №20-ОПП щодо переміщених об’єктів оподаткування чи об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням (п. 63.3 ПКУ)  - до кінця війни ці строки не діють. Тому, якщо у підприємства наразі немає можливості подати податківцям повідомлення про зміну місцезнаходження певних виробничих потужностей, це можна буде зробити тоді, коли така можливість з’явиться. Те саме стосується, звісно, і випадку руйнування таких об’єктів.

Щодо податкового боргу, то на строки розстрочення/відстрочення (ст. 100 ПКУ)  зміни не поширюються — строки погашення таких зобов’язань регулюються договором.

 

Строки давності за ст. 102 ПКУ

Говорячи про ст. 102 ПКУ, можна з впевненістю сказати, що обрахунок строків у 1095 (2555) днів під час війни зупиняється.

Проте тут доволі цікава ситуація. З однієї сторони, протягом строку дії воєнного стану податкові органи не можуть провести перевірку та визначити грошові зобов’язання. Але цей період буде фактично подовжений  щодо податкової звітності та уточнених розрахунків, іншої звітності, яка буде подана протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану.

Варто нагадати і про те, що у приписах п. 102.2 ПКУ наведені випадки, коли грошове зобов'язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому п. 102.1 ПКУ. Зокрема, йдеться про випадок, коли податкова звітність взагалі не була подана. Проте під час дії воєнного стану і ця можливість зупиняється, адже перевірки не проводитимуться. А от після перемоги ця норма знову почне діяти.

Цікава ситуація зі заявою про повернення зайво сплачених коштів (п. 102.5 ПКУ). Наразі зупинені й строки, зазначені в цій нормі, проте це не означає, що платники податків можуть подавати такі заяви без строку 1095 днів за днем виникнення переплати чи права на відшкодування. Наразі йдеться лише про тих платників податків, у яких строк для подання такої заяви (1095 днів) не минув станом на 24.02.2022 р. От для них протягом воєнного стану ці строки не діють (а що буде далі, сподіваємось, роз’яснять податківці).

До речі, платникам податків слід пам’ятати про те, що за приписами пп. 102.6.1 ПКУ граничні строки для подання податкової декларації, скарги про перегляд рішень контролюючого органу, заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов’язань підлягають продовженню керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу за письмовою заявою платника податків, якщо такий платник податків протягом зазначених строків, зокрема, перебував за межами України.

Це важливо для всіх біженців, які перетнули кордон України та будуть перебувати там протягом дозволеного ЄС чи іншої країною строків. Адже на сьогодні деякі країни ЄС дозволяються перебувати у них без візи до одного року чи більше. Відповідно таким особам варто мати відповідні підтвердження такого перебування.

Важливо! Дія пункту 102.6 поширюється на (п. 102.7 ПКУ):

  • платників податків - фізосіб;
  • посадових осіб юрособи, якщо протягом зазначених граничних строків така юрособа не мала інших посадових осіб, уповноважених відповідно до законодавства України нараховувати, стягувати та вносити до бюджету податки, а також вести бухоблік, складати та подавати податкову звітність.

 

Строки реєстрації/анулювання платником ПДВ та ЄП

Далі найцікавіше. Зауважимо, що це наша думка, адже офіційних роз’яснень щодо цього немає.

Тож, на нашу думку, зупиняються також строки реєстрації платником ПДВ (ст. 181-183 ПКУ) — йдеться не лише про строки подання заяви на реєстрацію платником ПДВ, а строки розрахунків 12 календарних місяців як для обов’язкової реєстрації платником ПДВ, так і анулювання такої реєстрації (ст. 184 ПКУ).

Зупинення стосується й строків реєстрації платниками акцизного податку, строків одержання марок акцизного податку тощо.

Не будемо забувати й про спрощенців: 15 та 20 березня — це строк, коли особа, яка бажає перейти на спрощену систему оподаткування чи відмовитись від неї відповідно, має подати заяву. Оскільки строк для обрання спрощеної системи обчислюється як за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу (п. 298.1.5 ПКУ) або для відмови від спрощеної системи оподаткування — не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового  календарного кварталу (п. 298.2.1 ПКУ), то ці строки зупиняються на строк дії воєнного часу та починають обчислюватись знову з дня, наступного за днем припинення чи скасування воєнного стану на території України.

Переходу на сплату інших податків у разі настання випадків, перелічених у пп. 298.2.3 ПКУ, це теж стосується. Нагадаємо, у цьому підпункті ПКУ йдеться про перевищення обсягу доходу платниками єдиного податку, чисельності працюючих, наявності податкового боргу, застосування інших способів розрахунку чи здійснення заборонених для платників ЄП видів діяльності. Але наразі складно сказати,  як саме мають обчислюватись строки переходу після припинення чи скасування воєнного стану. Адже фактично маємо ситуацію, коли всі ці порушення будуть враховуватись до закінчення відповідного періоду (місяця чи кварталу). Наведемо приклад. Скажімо, у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку, платник ЄП має перейти на сплату інших податків, зборів з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності (пп. 7 пп. 298.2.3 ПКУ).

Якщо воєнний стан буде припинено чи скасовано через 30 днів після введення, то цей строк закінчується 25.03.2022 року. Відповідно, якщо здійснення видів діяльності за кодами КВЕД, не внесеними в ЄДР і в реєстр платників ЄП,  відбулось у лютому 2022 року, то перейти на сплату інших податків, зборів слід з 01.04.2022 р.

Якщо ми говоримо про наявність податкового боргу протягом двох кварталів поспіль як причини переходу на загальну систему оподаткування, то, на нашу думку, розрахунок двох кварталів наразі у 2022 році має виключати перший квартал 2022 року. Тобто обрахунок йде з четвертого кварталу 2021 року, далі — 2 квартал 2022 року і т.п. (звісно, якщо воєнний стан скасовується 25.03.2022 р).

Втім, наразі ми висловлюємо лише власне бачення ситуації, і важливо буде почути й думку самих податкових органів.

 

Строки за іншими законами, ніж ПКУ

Цікавим та доволі загадковим є інший момент — у п. 69.9 ПКУ йдеться про зупинення строків, визначених не лише податковим законодавством, а й іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Вочевидь йдеться про такі закони як Закон про РРО, Закон № 481, Закон про ЄСВ тощо. Крім того, нагадаємо, що відповідно до п. 3.1 ПКУ податкове законодавство України складається з Конституції України; цього Кодексу; Митного кодексу України та інших законів з питань митної справи у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв'язку з оподаткуванням митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України (далі - законами з питань митної справи); чинних міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування; нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання цього Кодексу та законів з питань митної справи; рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, прийнятих за правилами, встановленими цим Кодексом.

Тому, на нашу думку, ця норма в цій частині, тобто в частині зупинення строків щодо іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, є дуже загальною і вимагає окремого тлумачення. Ми наразі чекаємо на роз’яснення від ДПСУ або, можливо, Мін'юсту.

Загалом у цій статті ми торкнулись лише окремих строків, визначених Податковим кодексом. Проте, багато з них вимагають додаткового розуміння та роз’яснення від державних органів.

Автор: Канарьова Наталія

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Право і відповідальність/Контролюючі органи і перевірки

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції. Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі новини рубрики «Контролюючі органи і перевірки»