Як повідомлятимуть про результати перевірок?
Нагадаємо, що навіть під час воєнного стану податкові органи мають право на проведення таких податкових перевірок як:
- камеральні перевірки декларацій або уточнюючих розрахунків (у разі їх подання), до яких подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, показники яких сформовані на підставі податкових накладних та/або розрахунків коригування, складених та зареєстрованих в ЄРПН, та/або митних декларацій, за винятком товарів (продукції), визначених пп. 215.3.1, 215.3.2, 215.3.2-1 та 215.3.3-1 ПКУ,
- камеральні перевірки податкових декларацій платників єдиного податку 4 групи;
- фактичні перевірки.
За загальним правилом, якщо перевірка була проведена, то платник податків має отримати або акт зі зазначенням порушень, або довідку про те, що порушень не виявили. І акт (довідка) має вручатись особисто платнику податків чи його представникам або надсилається у порядку, визначеному статтею 42 ПКУ.
Проте війна внесла свої корективи: навіть за можливості провести перевірку, скласти та вручити акт може бути доволі складно.
Увага! Перебіг строків подання та розгляду заперечень, додаткових документів та пояснень, прийняття, надсилання та оскарження податкового повідомлення-рішення на час війни зупиняється.
На період воєнного часу Законом №2173 пропонується у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення камеральних перевірок оформлювати акт перевірки та направляти його через Електронний кабінет платника податків з одночасним надісланням акта на електронну адресу (адреси) платника податків. В електронному листі платник податків побачить інформацію про вид документа, дату та час його надіслання до Електронного кабінету.
Але потрібно врахувати, що документ, надісланий контролюючим органом до Електронного кабінету, вважається врученим платникові податків, якщо він сформований з дотриманням вимог законів "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги". Тобто в звичайному житті одного листа на електронну пошту, звісно, не достатньо. І це вже є підґрунтям для багатьох спорів із податківцями після війни.
А ще є питання з тими, хто досі немає Електронного кабінета та/або не надав згоду отримувати документи від податківців через Електронний кабінет.
За законом, вочевидь, листування з таким платником повинно здійснюватися у паперовій формі - шляхом надіслання листів за його податковою адресою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особистого вручення платнику податків чи його представнику (як це передбачено п. 42.5 ПКУ). Очевидно, що таке паперове листування здійснюватиметься тільки в разі можливості.
Якщо ми говоримо про оформлення результатів фактичних перевірок, то акти мають вручатись у порядку, встановленому п. 86.5 ПКУ.
Які штрафи застосовуватимуть податківці?
З 16 квітня законодавець виправився та вказав, що у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення фактичних перевірок, до платників податків застосовується відповідальність згідно з ПКУ, законами, контроль за якими покладено на контролюючі органи. Попередньо такого уточнення не було, що вказувало й на можливість застосування штрафів і за камеральними перевірками!
Таким чином, мораторій (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого КМУ, не скасовано повністю.
Штрафи застосовуються лише за результатами проведення фактичних перевірок.
При цьому платник податків не зможе посилатись на положення пп. 112.8.9 ПКУ: йдеться про вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору) як на обставини, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, які виявлені під час фактичних перевірок. Про це ми писали тут.
Загалом питань щодо проведення фактичних перевірок та виведення їх з-під мораторію на перевірки було дуже багато. Адже, з одного боку, держава просить бізнес продовжувати господарську діяльність та сплачувати податки за можливості, зменшує податкове навантаження. А з іншого – погрожує фактичними перевірками. Кому і для чого?
Ті, хто хоча б спробував телефонувати на "Гарячу лінію" ДПСУ, чув у відповідь, зокрема, що податкові органи збирають повідомлення про порушення порядку розрахунків в частині відмови від оплати банківськими картками та про продаж алкоголю у період дії воєнного стану.
Тобто насамперед податківців цікавили ці питання (скарги щодо стрімкого зростання цін до цього перевіряла Держпродспоживслужба). З 16 квітня податківці отримали право проведення фактичних перевірок за контролем за цінами в умовах воєнного стану. Але що саме цікавитиме податківців під час таких перевірок?
Контроль за цінами: як його будуть здійснювати органи ДПС?
Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, податкові органи здійснюють державний контроль (нагляд) та спостереження у сфері ціноутворення відповідно до Закону "Про ціни і ціноутворення" з урахуванням особливостей, встановлених п. 69.27 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ.
Увага! Оновлені норми п. 69.27 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ вказують на особливості проведення фактичних перевірок щодо цін та ціноутворення. Проте не вказують, що всі інші підстави для фактичних перевірок за приписами пп. 80.2 ПКУ не можуть бути проведені. Тож наразі йдеться про розширення повноважень податкових органів.
Таким чином, з 16 квітня податкові органи здійснюють ще й контроль шляхом проведення фактичних перевірок за наявності хоча б однієї з таких підстав:
- отримання у встановленому законодавством порядку від державних органів або органів місцевого самоврядування інформації, що свідчить про можливі порушення платником податків законодавства про ціни і ціноутворення;
- отримання письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.
Щодо письмового звернення покупця (споживача), то звернімо особливу увагу на те, що йдеться про письмове звернення. А отже, зафіксовані телефонні розмови чи повідомлення не можуть бути підставою для прийняття наказу на проведення фактичної перевірки.
І ще: скаржитися податківцям на безпідставне (на вашу думку) зростання цін у сусідньому магазині немає сенсу. Податківці перевірятимуть і каратимуть лише за недотримання тих цін, які регулює держава. А їх не так вже і багато наразі.
При цьому платник податків, якому надали копію наказу на проведення фактичної перевірки, може потребувати уточнення для виконання вимоги щодо надання первинки перевіряючим. Тобто він має право запитати, який конкретно товар цікавить податківців.
Адже цим п. 69.27 ПКУ передбачено, що під час проведення фактичної перевірки податкові органи мають право отримувати від госпсуб’єктів документи та/або інформацію, які підтверджують вартість придбання товару, що є предметом перевірки. А який саме товар є предметом перевірки, має бути зазначено у наказі про неї.
Ще один важливий момент — ПКУ дозволяє провадити контрольну закупівлю у випадках, коли йдеться про фактичну перевірку дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій (п. 80.4 ПКУ). І у п. 69.27 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ не говорять про таку можливість перед пред’явленням копії наказу на фактичну перевірку.
Таким чином, коли ми говоримо про дотримання законодавства щодо цін та ціноутворення, контрольні закупівлі не можуть бути частиною збору інформації під час такої перевірки. Втім, таке можливо, якщо ми говоримо про фактичну перевірку дотримання обов’язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів (пп. 20.1.10, п. 80.4 ПКУ).
Які будуть штрафи за фактичними перевірками щодо цін?
До 16 квітня існував контроль за регульованими та фіксованими цінами, за результатами якого могли застосуватись штрафні санкції за ст. 20 Закону № 5007.
До суб’єктів господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції за:
- порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін - вилучення необґрунтовано одержаної виручки, що становить позитивну різницю між фактичною виручкою від продажу (реалізації) товару та виручкою за цінами, сформованими відповідно до запровадженого способу регулювання (крім тих, що на постійній основі надають житлово-комунальні послуги або мають адресного споживача), та штраф у розмірі 100 відсотків необґрунтовано одержаної виручки;
- стягнення плати за товари, які згідно зі законодавством надаються безоплатно, - штраф у розмірі 100 відсотків вартості проданих (реалізованих) товарів;
- надання уповноваженим органам недостовірних відомостей - штраф у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (тобто 17 000 грн);
- невиконання приписів уповноважених органів або створення перешкод для виконання покладених на них функцій - штраф у розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (тобто 34 000 грн).
Ці штрафи застосовує Держпродспоживслужби (постанова КМУ від 02.09.2015 р. № 667). Про контроль за зростанням цін під час війни за товарами, внесеними до переліку, затвердженого Постановою КМУ від 25.12.1996 р. № 1548, вона вже повідомляла.
Зверніть увагу: постановою КМУ від 06.03.2022 р. №233 внесено зміни до постанови КМУ №1548 та на період воєнного стану обласні військові адміністрації разом з Нацполіцією, Держспоживзахисту, Держслужбою з лікарських засобів та контролю за наркотиками забезпечують контроль за встановленням госпсуб’єктами роздрібної торгівлі цін на окремі види товарів.
При призначенні та проведенні фактичних перевірок щодо контролю за цінами податкові органи мають керуватись ст. 80 ПКУ та з врахуванням особливостей за п. 69.27 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, а також Законом №5007 (п. 2-1 розділу IV “Прикінцеві та перехідні положення” Закону №5007).
Для узаконення повноважень податкових органів в частині контролю за цінами, до Прикінцевих та перехідних положень Закону №5007 внесли зміни та надали їм право проведення перевірок (крім контролю цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг) без права застосування адміністративно-господарських санкцій.
Тобто право провести фактичну перевірку цін податківці отримали, а от право застосувати вищезазначені штрафи – ні!
Щодо оскарження результатів перевірок, то якщо платник податків не погоджується з виявленими під час фактичної перевірки порушеннями законодавства про ціни і ціноутворення, він надсилає свої зауваження не до податкового органу, а до органу, який буде приймати рішення про застосування господарських санкцій. Тобто до Держпродспоживслужби або до іншого органу, який на підставі Постанови №1548 під час війни контролює ціни на певний товар.
Інші повноваження щодо перевірок
На період до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану в Україні, Кабмін отримав повноваження встановлювати особливості здійснення контролю у таких сферах:
- фітосанітарного контролю вантажів з об’єктами регулювання, що ввозяться на митну територію України (крім транзиту);
- ветеринарно-санітарного контролю вантажів з товарами, що ввозяться на територію України;
- щодо особливості здійснення митними органами державного контролю нехарчової продукції;
- за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, ветеринарну медицину та благополуччя тварин щодо вантажів із продуктами, живими тваринами, харчовими продуктами нетваринного походження та кормами нетваринного походження, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України.
Первинні документи, що втрачені в областях бойових дій
Відповідно до п. 69.28 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ до платників податків/податкових агентів, які провадили діяльність на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями РФ, і не можуть пред’явити первинні документи, як виняток із положень ст. 44 ПКУ, застосовуються спеціальні правила для підтвердження даних, визначених у податковій звітності.
Щоправда, дата фактичного початку застосування цих спеціальних правил поки що невідома (про що розкажемо наприкінці статті). Про те, коли цими перевагами можна буде почати користуватися – ми обов’язково повідомимо окремо!
- Підстави неможливості пред’явлення первинних документів
Такими підставами є втрата (знищення чи зіпсуття) первинних документів або знаходження їх на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями РФ, у разі якщо їх неможливо вивезти або їх вивезення пов’язане з ризиком для життя чи здоров’я платника податків, фізичних осіб чи неможливе у зв’язку з адміністративними перешкодами, встановленими органами влади.
- У разі відсутності первинки — повідомлення до органу ДПС
У разі втрати та/або неможливості вивезення первинних документів платник податків/податковий агент подає до контролюючого органу в довільній формі відповідне повідомлення, підписане керівником підприємства та головним бухгалтером (за наявності).
У ньому й потрібно вказувати обставини втрати та/або неможливості вивезення первинних документів, податкові (звітні) періоди, а також загальний перелік первинних документів (за можливості - зі зазначенням реквізитів).
Подане повідомлення є також підставою для збереження витрат та/або від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток та/або ПК з ПДВ, та/або суми від’ємного значення ПДВ минулих податкових (звітних) періодів.
- Мораторій на проведення документальних перевірок
Після подання до органу ДПС повідомлення про неможливість вивезення первинних документів запроваджується мораторій на проведення документальних перевірок щодо зазначених у повідомленні податкових (звітних) періодів.
Якщо після подання повідомлення про неможливість вивезення первинних документів платнику податків/податковому агенту стане відомо про їх втрату до органу ДПС слід подати повідомлення про таку втрату зі зазначенням відповідних обставин.
Увага! Платники податків/податкові агенти, які подали повідомлення про втрату первинних документів відповідно до п. 69.28 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, не підлягають перевірці контролюючим органом щодо зазначених у повідомленні податкових (звітних) періодів, у т.ч. після завершення дії воєнного стану.
- Тягар доведення наявності підстав для перевірки — на податкових органах
Обов’язок доведення відсутності підстав для застосування особливостей за ст. 44 ПКУ покладається на контролюючий орган.
Наразі важко сказати, як саме податківці будуть доводити відсутність факта втрати первинки, або скоріше, що у платника податків була можливість таку первинку вивезти та зберегти. Проте, якщо доведуть, що первинка таки збереглася, начувайтеся!
Платник податків/податковий агент, який безпідставно застосував їх, вважається таким, що ухиляється від сплати податків, та несе відповідальність, передбачену ПКУ та іншими законами України.
- Відмова платнику податку від застосування особливостей за повідомленнями
Закон №2173 надає органу ДПС право відмовити платнику у застосуванні особливостей за п. 44 ПКУ після отримання повідомлення та вивчення описаних обставин та обґрунтувань.
У такому разі контролюючий орган не пізніше одного місяця з дати отримання відповідного повідомлення від платника податків/податкового агента має прийняти вмотивоване рішення зі зазначенням підстави та доказів такої відмови. Таке рішення може бути оскаржено в адміністративному чи судовому порядку.
І тут є дві проблеми:
- перша — це строки для такого оскарження — вони наразі всі зупинені, а спеціальні строки не встановлені;
- друга — це строки надсилання органами ДПС рішення про відмову. Наразі вони не прописані у Законі № 2173.
6. Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, та територій, тимчасово окупованих збройними формуваннями РФ, визначається КМУ.
Однак наразі цей Перелік ще не затверджено, тож скористатися зазначеними перевагами при втраті первинної документації поки що платники податків не можуть.
