«Пожежні» перевірки: чому вони проводяться і ким?
За приписами ст. 47 Кодексу цивільного захисту України державний нагляд (контроль) з питань цивільного захисту здійснюється за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, за діяльністю аварійно-рятувальних служб відповідно до Закону №877, цього Кодексу та інших законодавчих актів.
Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону №877 планові заходи здійснюються відповідно до річних планів, що затверджуються органом державного нагляду (контролю) не пізніше 1 грудня року, що передує плановому.
Увага, зміни! Законом №2655 встановлено, що при складенні таких планів держнагляду (контролю) враховуються укладені госпсуб’єктами (крім суб’єктів господарювання, інших юридичних осіб, у користуванні яких є об’єкти підвищеної небезпеки) договори страхування цивільної відповідальності за шкоду, яка може бути заподіяна третім особам внаслідок надзвичайних ситуацій, небезпечних подій, у тому числі пожеж та аварій на території та/або об’єктах нерухомості.
Що це означає та яких СГД це стосується? Такі укладені договори автоматично виключають таких госпсуб’єктів з переліку планових заходів від шести років поспіль (щодо госпсуб’єктів із середнім ступенем ризику) до десяти років поспіль (щодо госпсуб’єктів з незначним ступенем ризику). Критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження госпдіяльності та визначається періодичність здійснення планових заходів держнагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки ДСНС, затверджені Постановою КМУ від 05.09.2018 р. №715.
Причому процедура укладення такого договору прописана доволі просто.
Крок 1. Проведення аудиту пожежної та техногенної безпеки
Фактично йдеться про оцінку стану підприємства щодо дотримання останнім вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.
Увага! Проведення аудиту пожежної та техногенної безпеки не призводить до застосування санкцій та/або інших заходів реагування.
Як діяти в ситуації, коли аудит буде незадовільний – нам має розповісти КМУ у відповідній постанові, де також буде визначений сам порядок проведення аудиту. Чітко сказано, що договір укладається з врахуванням результатів аудиту, що, вочевидь, вказує на різні умови договору страхування. Втім, щодо практичної реалізації цієї норми ми ще поговоримо після оприлюднення цієї постанови. Тож стежте за нашими новинами!
Зараз же відомо, що аудит пожежної та техногенної безпеки проводиться не пізніше 45 днів після отримання відповідного звернення госпсуб’єкта. Строк проведення аудиту не може перевищувати 10 робочих днів.
За результатами аудиту складається акт, типова форма якого затверджується ДСНС, дія якого обмежена трьома місяцями з дати складення.
Хто має право проводити аудит? Аудит пожежної та техногенної безпеки проводиться організаціями незалежно від форми власності, визнаними ДСНС за відповідними критеріями.
Крок 2. Укладення договору цивільного страхування
Після отримання акта аудиту госпсуб’єкт вже може укладати договір страхування цивільної відповідальності. Сам порядок укладення такого договору окремо не прописаний – лише визначено, що він укладається у порядку, встановленому законодавством.
При цьому цим же Законом №2655 вносяться зміни до Закону про страхування, де передбачено, що порядок та умови такого страхування можуть визначатися ДСНС за погодженням з НБУ (нова редакція ст. 49)
Зауважимо, що страховикам добре відома ситуація зі страхуванням бізнесу і таких програм доволі багато. Тож, чи потрібні певні нові умови для страхування бізнесу саме за шкоду, яка може бути заподіяна третім особам внаслідок пожеж та аварій на території та/або об’єктах нерухомості, наразі мають визначити відповідні органи.
Договір страхування повинен передбачати страхування від таких ризиків як:
- пожежа, вибух (у тому числі вибух побутового газу);
- виробнича аварія;
- витік води з системи пожежогасіння;
- руйнування будинків, споруд і конструкцій;
- ураження електричним струмом;
- інші ризики.
Розмір страхової суми встановлюється у такому договорі за домовленістю сторін (знову ж таки - з урахуванням результатів аудиту) та залежить від ступеня ризику, а саме:
- для СГД зі середнім ступенем ризику - менше ніж 3 тисяч мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановленому законом на 1 січня року укладення договору страхування відповідальності (у 2022 році 19 500 000 грн);
- для СГД з незначним ступенем ризику - менше ніж 2 тисяч мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановленому законом на 1 січня року укладення договору страхування відповідальності (у 2022 році 13 000 000 грн).
Максимальні розміри сум відшкодування передбачені у випадках смерті третьої особи, а також у зв’язку з її лікуванням (зокрема, у розмірі обґрунтованих витрат, пов’язаних з доправленням, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією).
Важливо! Страховик за укладеними договорами страхування не здійснює виплат з відшкодування:
- штрафів, пені, інших (у тому числі адміністративних) санкцій, визначених договором чи законом;
- моральної шкоди, упущеної вигоди, інших непрямих збитків;
- шкоди, заподіяної внаслідок перевезення, зберігання чи застосування вибухових пристроїв та/або речовин, вогнепальної зброї;
- шкоди, заподіяної власному майну страхувальника або майну, що використовується страхувальником на підставі договору оренди (лізингу);
- шкоди, визначеної письмовою вимогою (претензією) третьої особи, що визнана страхувальником, але не погоджена страховиком.
Крок 3. Повідомити ДСНС про укладені договори
Законом №2655 пропонується подавати такі повідомлення як страховиком, як і госпсуб’єктом за формою та в порядку, що визначається ДСНС разом з НБУ. Строк для подання такого повідомлення – 10 робочих днів з дати укладення договору, але не пізніше 15 жовтня поточного року.
Саме це повідомлення, надіслане до ДСНС, а не сам факт підписання договору й буде підставою для не включення (або виключення) такого госпсуб’єкта до переліку суб’єктів господарювання, які підлягають плановим заходам ДСНС у наступному плановому періоді (наступному році).
Втім, у п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №2655 зазначено: при затвердженні центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, річного плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) на 2023 рік підлягає врахуванню інформація про укладення договору страхування відповідальності, подана страховиками або суб’єктами господарювання зі середнім та/або незначним ступенями ризику до 15 листопада 2022 року.
І тут найцікавіше – Закон №2655 набрав чинності 29.10.2022 року. Тож вплинути на плани щодо перевірок у 2023 році він не міг через брак часу та інших технічних причин. Тому перевірки бізнесу у 2023 році будуть, і плани на них були складені ще за старими правилами.
Почнемо з того, що Постановою КМУ №303 доручено припинити проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 р. №64 “Про введення воєнного стану в Україні”.
Водночас ДСНС не може виконати й вимогу щодо оприлюднення переліку госпсуб’єктів, які підлягають плановим заходам ДСНС у наступному плановому періоді (наступному році) на порталі https://inspections.gov.ua/ (на сьогодні доступ до нього обмежений).
ДРС, зі свого боку, також пропонує скасувати для контролюючих органів на період дії воєнного стану затвердження Плану перевірок на наступний рік та внесення відповідної інформації до Інспекційного порталу.
Таким чином, зміни, які вносяться цим Законом №2655 щодо заміни інспекційних перевірок ДСНС договорами страхової відповідальності, почнуть працювати лише після того, як будуть затверджені форма акту аудиту, порядок його проведення, порядок та умови страхування, яке вимагає такого аудиту, а також порядок та форма повідомлення ДСНС про укладені договори страхування.
Тож практично нові норми Закону №2655 запрацюють лише у 2023 році та для планових заходів органів ДСНС у 2024 році.