• Посилання скопійовано

Бізнес просить ВРУ невідкладно зайнятися перезавантаженням БЕБ

Бізнес закликає народних депутатів опрацювати проєкт закону №9080 та підтримати його у Парламенті, забезпечивши основу для якісної роботи органу боротьби з економічними злочинами

Бізнес просить ВРУ невідкладно зайнятися перезавантаженням БЕБ

АППУ повідомляє, що члени коаліції Українська Рада Бізнесу, до складу якої входять 105 бізнес-асоціацій різних секторів економіки, проаналізували законопроєкт №9080 «Про внесення змін до Закону «Про Бюро економічної безпеки» та інших законів України щодо перезавантаження БЕБ» та зазначають таке:

З моменту створення БЕБ минуло понад рік – і на цей час ми маємо такі його показники:

  • кадровий склад Бюро укомплектовано лише на 17% від штатної чисельності (на початок 2023 року штат становить 683 працівники з необхідних 4 000), більшість поточного особового складу – з центрального апарату Державної фіскальної служби України;
  • за весь час діяльності БЕБ не було оголошено жодного конкурсного відбору на керівні посади, всі керівники підрозділів призначалися на посади без конкурсів як тимчасові виконувачі (без урахування періоду, коли було запроваджено режим воєнного стану та конкурси на керівні посади в органах державної влади було скасовано);
  • на початок 2023 року було створено територіальні підрозділи в семи регіонах вибірково: Києві та Київській області, Волинській, Львівській, Одеській, Закарпатській, Полтавській, Чернівецькій областях;
  • протягом року детективами Бюро розслідувалось 664 кримінальних провадження (КП), проте до суду направлено лише 12 обвинувальних актів (1,8% від загальної кількості КП), а відшкодування збитків становило лише 33,3 млн грн (за даними Офісу Генерального прокурора);
  • середня сума встановлених збитків в одному провадженні становить за роками: 2020 рік = 565 тис грн, 2021 рік = 4 480 тис грн, 2022 рік = 135 тис грн.

Аналітична складова діяльності БЕБ у 2022 році характеризується такими показниками: кількість аналітичних продуктів – 162, кількість інформаційних документів – 228. Проте кількість розпочатих кримінальних проваджень за створеними аналітиками Бюро аналітичними продуктами становить лише 35, ще 16 КП розпочато за підготовленими аналітиками Бюро інформаційними документами, що говорить про слабку спрямованість на кінцевий результат (лише 13,1% від кількості аналітичних документів стали підставою для досудових розслідувань).

Водночас зазначимо, що штат БЕБ та матеріально-технічна база не були якісно сформовані через відсутність належного фінансування органу, а також зазначити той факт, що початок діяльності БЕБ припав фактично на період воєнного стану.

Відповідно до наявних числових показників ефективності постає питання про перезавантаження Бюро.

Законопроєкт №9080 передбачає перезавантаження Бюро економічної безпеки України відповідно до практик НАБУ, САП, НАЗК, коли конкурсні Комісії для обрання керівника формують із залученням міжнародних експертів, з їхнім переважним голосом у Комісії.

Важливим фактором для подальшої ефективної роботи БЕБ буде й те, що всі працівники Бюро протягом року після призначення нового директора пройдуть атестацію із застосуванням поліграфу – що передбачено проєктом №9080.

Реалізація законопроєкту №9080 потенційно може усунути частину недоліків, які були у законі про БЕБ і дає надію, що БЕБ – як єдиний аналітичний орган боротьби з економічними злочинами в країні – запрацює більш ефективно, зробить подальші рішучі кроки для переходу на нову модель виявлення, запобігання та управління ризиками в економічній та фінансовій безпеці.

Необхідність забезпечення ефективної роботи БЕБ викликана насамперед великими втратами нашої країни через різні тіньові схеми, особливо у такий складний час для нашої країни. Реалізація цього, нарешті, поверне довіру суспільства до державних правоохоронних органів.

Українська Рада Бізнесу закликає народних депутатів опрацювати проєкт закону №9080 та підтримати його у Парламенті, забезпечивши основу для якісної роботи органу боротьби з економічними злочинами.

Джерело: Асоціація платників податків України

Рубрика: Право і відповідальність/Контролюючі органи і перевірки

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції. Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі новини рубрики «Контролюючі органи і перевірки»

  • Скільки часу може тривати планова перевірка ДПС?
    Тривалість планових перевірок ДПС не повинна перевищувати 30 р.дн. для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва – 10 р.дн., інших платників податків – 20 р.дн.
    20.11.2024163
  • Що робити у разі арешту рахунку: поради Мінʼюсту
    У разі арешту рахунку передусім потрібно звернутися до банку, щоб дізнатися, у звʼязку з чим накладено арешт. Банк надасть реквізити виконавчого провадження. За цими даними слід вже звʼязатися з виконавчою службою
    20.11.20241 491
  • УВАГА! ДРС затвердила план комплексних перевірок на 2025 рік
    Незважаючи на те, що "воєнний" мораторій на планові перевірки контролюючих органів поки що діє, деяким з них вже дозволено проводити нагляд. Тому ДРС затвердила та оприлюднила наказ щодо комплексних перевірок на 2025 рік. Він налічує 32037 записів
    18.11.20246 8946
  • Мінімізація податкових ризиків: які заходи впроваджуються ДПС?
    ДПС запроваджує нову систему, яка допомагає мінімізувати податкові ризики, поєднуючи проактивні заходи, спрямовані на запобігання можливим податковим порушенням, та реактивні заходи, спрямовані на виправлення ситуації та запобігання її повторенню
    14.11.2024164
  • Ключові заходи ДПС у межах впровадження Нацстратегії доходів до 2030 року
    Ключовими заходами ДПС у межах впровадження Нацстратегії доходів до 2030 року є зміцнення доброчесності та боротьба з корупцією, підвищення рівня дотримання податкового законодавства, автоматизація роботи з боргами, міжнародна співпраця, цифровізація
    14.11.202460