• Посилання скопійовано

Як має називатися у 2023 році керівний орган АТ: спостережна чи наглядова рада?

ВС наголосив, що якщо спостережна рада існувала до внесення змін до закону і мала такі самі функції, як наглядова, то перейменовувати її не потрібно

Як має називатися у 2023 році керівний орган АТ: спостережна чи наглядова рада?

Коментар до постанови ВС від 22.02.2023 р. у справі №921/250/20

Закон про АТ з моменту набрання чинності ЦКУ вже двічі було оновлено – спочатку Законом №514, а після, вже у 2022 році, Законом №2465

У зв’язку з цим ВС у коментованій нами справі надав відповідь на такі запитання:

Чи можна вважати спостережну раду легітимним органом акціонерного товариства, тобто таким, що передбачений законом? 

Чи можна вважати спостережну раду та наглядову раду тотожними (однаковими) органами управління акціонерним товариством?

 

Ці запитання не є випадковими, і ось чому вони виникли. 

01.01.2004 набрав чинності ЦКУ, відповідно до ч. 1 ст. 160 якого в акціонерному товаристві може бути створена наглядова рада АТ, яка здійснює контроль за діяльністю його виконавчого органу та захист прав акціонерів товариства. Випадки обов’язкового створення в акціонерному товаристві наглядової ради встановлюються законом.

А що казав закон? 

Компетенція наглядової ради, визначена у ст. 160 ЦКУ, не відрізнялася від компетенції спостережної ради, визначеної тоді Законом України «Про господарські товариства». Відмінним був порядок формування: за законом спостережна рада мала створюватися з числа акціонерів, тоді як ст. 160 ЦКУ такого обмеження не містить.

27.04.2007 було прийнято Закон №997 – у тексті Закону України «Про господарські товариства» слова «рада товариства (спостережна рада) », «рада акціонерного товариства (спостережна рада)» у всіх відмінках були замінені словами «наглядова рада товариства», «наглядова рада акціонерного товариства» у відповідному відмінку.

Тобто ще у квітні 2007 року термін «спостережна рада» із законодавства зник, а у законі та у ЦКУ містився однаковий термін – «наглядова рада». 

Крім того, 17.09.2008 було прийнято Закон України №514 «Про акціонерні товариства». А ще через два роки (у 2011 році) втратили чинність положення Закону України «Про господарські товариства» у частині, що стосується акціонерних товариств. 

З 01.05.2018 було внесено зміни, зокрема, до ст. 51 Закону України «Про акціонерні товариства», які стосувалися повноважень наглядової наради та її складу.

При цьому за своїм змістом усі наведені вище зміни не містили якихось перехідних положень або вимог про внесення змін заднім числом. 

Тобто було зрозуміло, що до певної дати у АТ могла бути спостережна рада, але вимог її ліквідувати, перетворити або перейменувати у наглядову – ані ЦКУ, ані закони не містять. 

При цьому жодної функціональної різниці між «спостережною радою» та «наглядовою радою» АТ не існує – в усіх випадках йдеться про різні назви/терміни, які поступово уніфікуються в міру розвитку та удосконалення корпоративного законодавства України. 

 

ВС наголошує: функції спостережної ради та наглядової – тотожні

З огляду на численні зміни ВС дійшов висновку про те, що за своїми основними функціональними завданнями, визначеними законодавством, чинним у період з 01.10.1991 і дотепер, «спостережна рада» та «наглядова рада» є одним і тим самим органом, який здійснює контроль за діяльністю виконавчого органу товариства та захист прав акціонерів.

Відмінність у назві такого органу не свідчить про те, що спостережна рада є іншим, ніж наглядова рада, органом акціонерного товариства та виконує інші функціональні завдання.

ВС також зауважує, що навіть той факт, що Закон №514 передбачав інший спосіб обрання членів наглядової ради, ніж той, що був визначений законодавством до цього, не свідчить про те, що наглядова рада, передбачена зазначеним законом, є новим органом АТ, оскільки компетенція (функціональне призначення) як спостережної ради, так і наглядової є тотожною (однаковою).

 

І що, як до 27.04.2007 р. у АТ вже була спостережна рада? 

Положення Закону №514 не передбачають створення в АТ (зареєстрованого в ЄДР до набрання ним чинності) такого нового органу, як «наглядова рада», а стосуються лише необхідності приведення статутів таких АТ у відповідність до норм цього закону. Крім того, станом на дату набрання чинності цим законом такий орган АТ, як наглядова рада, з такою самою компетенцією та назвою вже був передбачений попереднім законодавством.

Тому АТ, в яких уже утворений та існує орган з такими самими функціями, як у наглядової ради, такий орган повторно не створюють. Такі вже створені АТ лише мали привести свої статути та внутрішні положення у відповідність до норм закону, зокрема і в частині, що стосується наглядової ради товариства.

При цьому Закон №514 не передбачає припинення (ліквідацію, реорганізацію) в АТ, створених до набрання чинності цим законом, такого створеного у товаристві відповідно до вимог попереднього законодавства органу, як «спостережна рада» чи «наглядова рада» з одночасним створенням нового органу та з новою назвою «наглядова рада».

Тому та обставина, що АТ не привів положення свого статуту у відповідність до законодавства щодо зміни найменування цього органу управління (зі «спостережної ради» на «наглядову раду») не свідчить про відсутність у такого органу управління (який здійснює захист інтересів акціонерів та контроль за діяльністю правління акціонерного товариства) відповідних повноважень та не може нівелювати прийняті ним рішення, як і не може заперечувати існування такого органу управління в АТ.

 

Чому це так важливо? 

Тому, що коментоване рішення ВС було прийнято вже за чинності нового Закону про АТ (Закон №2465), у редакції, яка діє з 01.01.2023 р. 

Зокрема, у Законі №2465 передбачено, що АТ, в яких на день набрання чинності цим Законом не створена наглядова рада, до приведення своєї діяльності у відповідність до вимог цього Закону вважаються такими, що обрали однорівневу систему управління, а колегіальний виконавчий орган такого товариства виконує функції ради директорів.

Акціонерні товариства зобов’язані привести свою діяльність, у тому числі статути та внутрішні положення, у відповідність до цього Закону до 31 грудня 2023 року (п. 6, 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону №2465). 

Проте, як вище наголосив ВС, у Законі №2465 не передбачено, що АТ мають змінювати назви органів управління, якщо вони вже існують і виконують ті самі функції, які передбачені цим законом. Сподіваємось, що такою самою залишиться позиція ВС у подібних спорах у майбутньому.

Автор: Канарьова Наталія

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Право і відповідальність/Контролюючі органи і перевірки

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції. Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі новини рубрики «Контролюючі органи і перевірки»

  • Скільки часу може тривати планова перевірка ДПС?
    Тривалість планових перевірок ДПС не повинна перевищувати 30 р.дн. для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва – 10 р.дн., інших платників податків – 20 р.дн.
    20.11.2024164
  • Що робити у разі арешту рахунку: поради Мінʼюсту
    У разі арешту рахунку передусім потрібно звернутися до банку, щоб дізнатися, у звʼязку з чим накладено арешт. Банк надасть реквізити виконавчого провадження. За цими даними слід вже звʼязатися з виконавчою службою
    20.11.20241 509
  • УВАГА! ДРС затвердила план комплексних перевірок на 2025 рік
    Незважаючи на те, що "воєнний" мораторій на планові перевірки контролюючих органів поки що діє, деяким з них вже дозволено проводити нагляд. Тому ДРС затвердила та оприлюднила наказ щодо комплексних перевірок на 2025 рік. Він налічує 32037 записів
    18.11.20246 9296
  • Мінімізація податкових ризиків: які заходи впроваджуються ДПС?
    ДПС запроваджує нову систему, яка допомагає мінімізувати податкові ризики, поєднуючи проактивні заходи, спрямовані на запобігання можливим податковим порушенням, та реактивні заходи, спрямовані на виправлення ситуації та запобігання її повторенню
    14.11.2024164
  • Ключові заходи ДПС у межах впровадження Нацстратегії доходів до 2030 року
    Ключовими заходами ДПС у межах впровадження Нацстратегії доходів до 2030 року є зміцнення доброчесності та боротьба з корупцією, підвищення рівня дотримання податкового законодавства, автоматизація роботи з боргами, міжнародна співпраця, цифровізація
    14.11.202460