• Посилання скопійовано

Бізнес підтримує оновлений законопроєкт про перезапуск БЕБ

Під час зустрічі з бізнесом Железняк презентував учасникам зустрічі оновлені дані, що демонструють неефективність роботи БЕБ, та розповів про основні аспекти законопроєкту №10088

Бізнес підтримує оновлений законопроєкт про перезапуск БЕБ

У вівторок, 3 жовтня, керівники провідних бізнес асоціацій – АППУ, ТПП, ВАР – члени Української Ради Бізнесу – зустрілися з народним депутатом України, першим заступником Голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Ярославом Железняком та обговорили законопроєкт №10088. 

Участь у зустрічі взяли президент Асоціації платників податків України Грігол Катамадзе, президент Торгово-промислової палати України Геннадій Чижиков, перший віцепрезидент ТПП Михайло Непран, заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Дмитро Кохан та інші.

Законопроєкт №10088 – це оновлений законопроєкт про перезапуск Бюро економічної безпеки. Попередній законопроєкт №9080 був відкликаний після низки зауважень.

Ярослав Железняк презентував учасникам зустрічі оновлені дані, що демонструють неефективність роботи Бюро економічної безпеки України, та розповів про основні аспекти Законопроєкту за №10088.

Ключовими проблемами роботи Бюро, які свідчать про те, що наразі БЕБ не відповідає закладеній при створенні органу концепції та потребам бізнесу, конкурсні відбори проходять з порушеннями; непередбачуваність органу через високу ротацію та відсутність відповідальних; переважання правоохоронної функції над аналітичною; тиск на бізнес інших правоохоронних органів через неефективність БЕБ.

За результатами конкурсу на 84 вакансії, оголошеного 14 липня 2023 року, до конкурсу допустили 264 особи, а в результаті було призначено 220 осіб. Негативними проявами стало призначення без конкурсів керівників як в.о; дискримінаційні вимоги щодо досвіду роботи у правоохоронних органах; засекречена інформація про оголошення конкурсів, їх проведення та результати.

Ярослав Железняк також наголосив на високому рівні ротації та непередбачуваності органу: «За два роки роботи органу: лише один призначений директор і вже два в.о., при тому, що мінімум сім разів змінювався штатний розпис».

Народний депутат продемонстрував статистику про тиск усіх правоохоронних органів на бізнес. Виявляється що 84% проваджень за статтями, підслідними БЕБ, розслідують інші органи.

Ярослав Железняк також навів дані про збільшення фінансування Бюро за 2023 рік: за словами депутата, до бюджету БЕБ хочуть додатково виділити 44%, а в 2024 році планується збільшити бюджет БЕБ на 248%.

Основними напрямами перезавантаження Бюро економічної безпеки, відповідно до законопроєкту №10088, є:

  • проведення прозорого конкурсу з більшістю представників від міжнародних організацій у комісії та їх вирішальним голосом; 
  • дострокове припинення повноважень директора та заступників,  після чого Кабінет Міністрів оголошує конкурс;
  • переатестація працівників протягом року після призначення нового директора;
  • розширення повноважень членів конкурсної комісії на збір інформації про кандидатів на посаду директора;
  • вдосконалення процедури конкурсу на працівників БЕБ.

Учасники заходу підтримали проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України щодо першочергових заходів із реформування Бюро економічної безпеки України від 25.09.2023 №10088 та сподіваються на його якнайшвидше прийняття Парламентом.

Зустріч відбулася конструктивно, у форматі діалогу, всі учасники заходу мали змогу висловити свою думку щодо проблемних питань перезапуску Бюро Економічної Безпеки.

***

Читайте також:

Джерело: Українська Рада Бізнесу

Рубрика: Право і відповідальність/Контролюючі органи і перевірки

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції. Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі новини рубрики «Контролюючі органи і перевірки»

  • Скільки часу може тривати планова перевірка ДПС?
    Тривалість планових перевірок ДПС не повинна перевищувати 30 р.дн. для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва – 10 р.дн., інших платників податків – 20 р.дн.
    20.11.2024138
  • Що робити у разі арешту рахунку: поради Мінʼюсту
    У разі арешту рахунку передусім потрібно звернутися до банку, щоб дізнатися, у звʼязку з чим накладено арешт. Банк надасть реквізити виконавчого провадження. За цими даними слід вже звʼязатися з виконавчою службою
    20.11.20241 323
  • УВАГА! ДРС затвердила план комплексних перевірок на 2025 рік
    Незважаючи на те, що "воєнний" мораторій на планові перевірки контролюючих органів поки що діє, деяким з них вже дозволено проводити нагляд. Тому ДРС затвердила та оприлюднила наказ щодо комплексних перевірок на 2025 рік. Він налічує 32037 записів
    18.11.20246 5556
  • Мінімізація податкових ризиків: які заходи впроваджуються ДПС?
    ДПС запроваджує нову систему, яка допомагає мінімізувати податкові ризики, поєднуючи проактивні заходи, спрямовані на запобігання можливим податковим порушенням, та реактивні заходи, спрямовані на виправлення ситуації та запобігання її повторенню
    14.11.2024162
  • Ключові заходи ДПС у межах впровадження Нацстратегії доходів до 2030 року
    Ключовими заходами ДПС у межах впровадження Нацстратегії доходів до 2030 року є зміцнення доброчесності та боротьба з корупцією, підвищення рівня дотримання податкового законодавства, автоматизація роботи з боргами, міжнародна співпраця, цифровізація
    14.11.202459