• Посилання скопійовано

Бізнес не підтримує урядовий законопроєкт щодо перезавантаження БЕБ

Представники бізнесу проаналізували законопроєкт від Кабміну №10439 щодо Бюро економічної безпеки та вирішили не підтримувати його. Докладніше про це - далі

Бізнес не підтримує урядовий законопроєкт щодо перезавантаження БЕБ

Члени коаліції Українська Рада Бізнесу, до складу якої входять 113 бізнес-асоціацій різних секторів економіки, проаналізували законопроєкт від Кабміну №10439 щодо Бюро економічної безпеки та зазначають таке:

З моменту створення БЕБ минуло більше двох років, а Бюро досі не почало працювати ефективно. 

Ключовими проблемами роботи Бюро, які свідчать про те, що наразі БЕБ не відповідає закладеній при створенні органу концепції та потребам бізнесу, є конкурсні відбори з порушеннями; непередбачуваність органу через високу ротацію та відсутність відповідальних; переважання правоохоронної функції над аналітичною; тиск на бізнес інших правоохоронних органів через неефективність БЕБ. 

Згідно з нещодавнім дослідженням економістів щодо оцінки найбільших схем з ухилення від сплати податків, найбільші схеми пов’язані зі слабкими інститутами. Через неефективну роботу тільки трьох органів – Державної митної служби, Державної податкової служби, Бюро економічної безпеки – держава щороку втрачає, ⁠за розрахунками експертів, – 200-240 млрд гривень.

Від порушення митних правил та сірого імпорту бюджет недоотримує 100-150 млрд грн, від контрафакту, нелегальної торгівлі – 40-45 млрд грн щороку, від схем із ПДВ – 20-30 млрд грн. Тобто на неякісну роботу БЕБ припадає близько 100 млрд втрат бюджету щороку.

Враховуючи актуальність та важливість питання перезавантаження БЕБ, фахівці УРБ опрацювали низку законопроєктів, зокрема за №10439 (ініціатор – КМУ), №10088 та №10088-1 (ініціатори – народні депутати України).

При опрацюванні порівняльної таблиці та текстів законопроєктів вбачається, що законопроєкт за №10439 суперечить взятим Україною зобов’язанням, а також не відповідає пріоритетам G7, які було опубліковано нещодавно.

Фахівці Української Ради Бізнесу порівняли два проєкти за їх ключовими положеннями, результати викладено у вигляді таблиці: 

Ключові норми проєктів 10439 10088-1
Перезавантаження відомства ні так
Конкурсна комісія для обрання керівника Бюро економічної безпеки має переважний голос міжнародних експертів ні так
Конкурсна комісія подає Уряду найкращого кандидата на посаду ні (подає трьох) так
Переатестація працівників Бюро економічної безпеки через рік після завершення воєнного стану відразу після обрання директора
Механізм звільнення недоброчесних співробітників ні так
Кадрова комісія з переатестації співробітників має у складі міжнародних експертів  ні так
Посилення аналітичного спрямування БЕБ – надання права для Бюро на отримання безоплатного доступу до існуючих державних інформаційних систем, які містять дані про фінансову діяльність суб’єктів господарювання, державних реєстрів органів влади  ні ні
Встановлення якісних критеріїв ефективності роботи БЕБ ні ні
Встановлення нормативних запобіжників тиску на бізнес з боку правоохоронних органів ні ні

Як стає очевидним з порівняльної таблиці – проєкт №10088-1 – дає надію на перезавантаження та створення якісного Бюро економічної безпеки, тоді як проєкт №10439 – не залишає жодних шансів на створення якісного БЕБ.

Виходячи з викладеного вище – Українська Рада Бізнесу закликає народних депутатів прийняти проєкт №10088-1 у першому читанні якнайшвидше та доопрацювати його до 2 читання з урахуванням пропозицій бізнесу, забезпечивши основу для якісної роботи органу боротьби з економічними злочинами. Проєкт №10439 не вирішує жодної з наявних проблем, тож його вирішено повернути авторам без розгляду.

Джерело: Українська Рада Бізнесу

Рубрика: Право і відповідальність/Контролюючі органи і перевірки

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції. Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі новини рубрики «Контролюючі органи і перевірки»

  • Скільки часу може тривати планова перевірка ДПС?
    Тривалість планових перевірок ДПС не повинна перевищувати 30 р.дн. для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва – 10 р.дн., інших платників податків – 20 р.дн.
    20.11.2024164
  • Що робити у разі арешту рахунку: поради Мінʼюсту
    У разі арешту рахунку передусім потрібно звернутися до банку, щоб дізнатися, у звʼязку з чим накладено арешт. Банк надасть реквізити виконавчого провадження. За цими даними слід вже звʼязатися з виконавчою службою
    20.11.20241 498
  • УВАГА! ДРС затвердила план комплексних перевірок на 2025 рік
    Незважаючи на те, що "воєнний" мораторій на планові перевірки контролюючих органів поки що діє, деяким з них вже дозволено проводити нагляд. Тому ДРС затвердила та оприлюднила наказ щодо комплексних перевірок на 2025 рік. Він налічує 32037 записів
    18.11.20246 9146
  • Мінімізація податкових ризиків: які заходи впроваджуються ДПС?
    ДПС запроваджує нову систему, яка допомагає мінімізувати податкові ризики, поєднуючи проактивні заходи, спрямовані на запобігання можливим податковим порушенням, та реактивні заходи, спрямовані на виправлення ситуації та запобігання її повторенню
    14.11.2024164
  • Ключові заходи ДПС у межах впровадження Нацстратегії доходів до 2030 року
    Ключовими заходами ДПС у межах впровадження Нацстратегії доходів до 2030 року є зміцнення доброчесності та боротьба з корупцією, підвищення рівня дотримання податкового законодавства, автоматизація роботи з боргами, міжнародна співпраця, цифровізація
    14.11.202460