• Посилання скопійовано

Сплата податку не на той бюджетний рахунок: новації Закону №3603

Закон №3603 з 16 березня 2024 року вніс зміни в частині звільнення платників податків від фінансової відповідальності за помилкову сплату грошового зобов’язання на інший бюджетний рахунок. Як цим скористатися?

Сплата податку не на той бюджетний рахунок: новації Закону №3603

Південне міжрегіональне управління ДПС по роботі з ВПП звертає увагу, що у зв’язку з набранням чинності 16 березня 2024 року Законом України від 23.02.2024 №3603-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо вдосконалення онлайн-комунікації з платниками податків та уточнення окремих положень законодавства» (далі – Закон №3603), яким, зокрема, внесено зміни в частині звільнення платників податків від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушень іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а саме за помилкову сплату платником податків, у тому числі податковим агентом, грошового зобов’язання на інший бюджетний рахунок, повідомляє.

Відповідно до пп. 14.1.156 ПКУ податкове зобов’язання – сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим Кодексом та/або Митним кодексом України.

Згідно зі ст. 16 ПКУ платник податків, крім іншого, зобов’язаний:

  • подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (пп. 16.1.3 ПКУ);
  • сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Кодексом та законами з питань митної справи (пп. 16.1.4 ПКУ).

На виконання п. 57.1 ПКУ платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених Кодексом.

Податковий агент зобов’язаний сплатити суму податкового зобов’язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним із доходу, що виплачується на користь платника податку – фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені Кодексом.

Якщо граничний строк сплати податковоію зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язаніїя вважається операційний день, що настає за виxiдним або святковим днем.

У разі визначення грошового зобов’язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у пп. 54.3.1 – 54.3.6 ПКУ, платник податків зобов’язаний сплатити нараховану суму грошового зобов’язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження ріщения контролюючого органу (п. 57.3 ПКУ).

Пунктом 109.2 ПКУ визначено, що порущення податкового законодавства та порушення вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на коніролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до п. 111.2 ПКУ фінансова відповідальність за порушення законів із питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність, що встановлюється згідно з цим Кодексом, застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

Фінансова відповідальність, що встановлюється згідно з іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, може застосовуватися у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.

Порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення правил сплати (перерахування) грошового зобов’язання визначено ст. 124, 125 ПКУ, порядок нарахування пені – ст. 129 ПКУ.

Звертаємо увагу, що Законом №3603 внесено зміни до п. 112.8 ПКУ, зокрема доповнено новим пп. 112.8.8-1, яким встановлено, що обставинами, які звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, є помилкова сплата платником податків, у тому числі податковим агентом, грошового зобов’язання на інший бюджетний рахунок (без порушення законодавчо визначеного строку сплати податку або узгодженої суми грошового зобов’язання до бюджету). Умовою підтвердження таких обставин є вчинення платником дій, передбачених ст. 43 цього Кодексу, щодо повернення помилково сплачених грошових зобов’язань.

Також Законом №3603 врегульовано питання ненарахування/анулювання нарахованої пені за помилкове зазначення платником податків у платіжних документах неправильного бюджетного рахунку отримувача коштів (за умови своєчасної сплати податку або узгодженої суми грошового зобов’язання до бюджету).

Так, внесені Законом №3603 зміни передбачають викладення в новій редакції пп. 129.9.8 ПКУ, яким встановлено, що пеня не нараховується, а нарахована пеня підлягає анулюванню у разі помилкової сплати платником податків, у тому числі податковим агентом, грошового зобов’язання на інший бюджетний рахунок (без порушення законодавчо визначеного строку сплати податку або узгодженої суми грошового зобов’язання до бюджету). Умовою підтвердження таких обставин є вчинення платником дій, передбачених ст. 43 цього Кодексу, щодо повернення помилково сплачених грошових зобов’язань.

Положення нової редакції пп. 112.8.8-1 та пп. 129.9.8 ПКУ щодо звільнення платників податків, у тому числі податкових агентів, від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень, зокрема в частині помилкової сплати грошового зобов’язання на інший бюджетний рахунок, застосовуються починаючи з 16.03.2024.

Наголошуємо, що для звільнення платника податків від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень, зокрема в частині порушення правил сплати (перерахування) грошового зобов’язання відповідно до ст. 124125-1 ПКУ та ненарахування/анулювання нені відповідно до ст. 129 ПКУ потрібним є дотримання визначених обставин.

Першою обставиною є сплата узгодженого грошового зобов’язання платником податків, у тому числі податковим агентом, на інший бюджетний рахунок, ніж той, що передбачений для сплати того чи іншого податку, збору, платежу, контроль за якими покладено на контролюючі органи.

При цьому зазначаємо, що згідно з наказом Мінфіну від 22.06.2012 №758 «Про затвердження Порядку відкриття та закриття рахунків у національній валюті в органах Державної казначейської служби України», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 18.07.2012 за №1206/21518, бюджетні рахунки – це рахунки, які відкриваються в органах Казначейства для забезпечення казначейського обслуговування коштів державного та місцевих бюджетів.

Класифікацію доходів бюджету затверджено наказом Мінфіну від 14.01.2011 №11 «Про бюджетну класифікацію», зі змінами та доповненнями.

Перелік податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету в розрізі коду бюджетної класифікації, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, затверджено постановою КМУ від 16.02.2011 №106 «Деякі питання ведення обліку податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету», зі змінами та доповненнями.

Другою обставиною є сплата узгодженого грошового зобов’язання не пізніше законодавчо визначених граничних строків сплати податків, зборів, платежів.

Звертаємо увагу, що відповідно до пп. 112.8.8-1, пп. 129.9.8 ПКУ основною умовою підтвердження обставин помилкової сплати платником податків, у т. ч. податковим агентом, грошового зобов’язання на інший бюджетний рахунок с вчинення платником дій, передбачених статтею 43 Кодексу, щодо повернення помилково сплачених грошових зобов’язань.

Слід зазначити, що умови повернення помилково та/або надміру сплачених грощових зобов’язань та пені визначено ст. 43 ПКУ.

Обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені (п. 43.3 ПКУ).

При цьому платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені (далі – заява) у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів, зокрема на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету (п. 43.4 ПКУ).

Такий платник має можливість подати заяву в електронній формі через приватну частину Електронного кабінету за ідентифікатором форми J/F 1302001 або у довільній формі через меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету.

Отже, обов’язковою умовою підтвердження помилкової сплати платником податків грошового зобов’язання на інший бюджетний рахунок із дотриманням граничних строків сплати податків або узгодженої суми грошових зобов’язань до бюджету є вчинення платником дій, передбачених ст. 43 ПКУ, а саме: подання платником податків до територіального органу ДПС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми заяви у довільній формі щодо повернення з бюджету помилково та/або надміру сплачених сум грошового зобов’язання (крім єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування) протягом 1095 днів від дня їх виникнення з обов’язковим зазначенням напряму перерахування таких коштів – на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету.

Враховуючи зазначене, у разі дотримання платниками податків, у тому числі податковими агентами, положень пп. 112.8.8-1 та пп. 129.9.8 ПКУ, такі платники податків звільняються від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень, зокрема від застосування до них штрафних санкцій за несплату узгодженої суми грошового зобов’язання відповідно до ст. 124, 125-1 ПКУ та пені, передбаченої ст. 129 ПКУ.

Звертаємо увагу, що відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон №2464) лише Законом №2464 визначається, зокрема, порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок).

Окрім цього, ч. 2 ст. 8 Закону №2464 встановлено, що єдиний внесок не належить до системи оподаткування.

Отже, зазначені вище положення про звільнення від фінансової відповідальності не поширюються на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов’язаної зі збором та веденням обліку єдиного внеску.

Водночас повідомляємо, що сплата до бюджету узгоджених податкових зобов’язань із ПДВ, які задекларовані платником у поданих податкових деклараціях з ПДВ, здійснюється платником шляхом поповнення електронного рахунку в Системі електронного адміністрування ПДВ.

Пунктом 200-1.2 ПКУ встановлено, що платникам податку автоматично відкриваються рахунки в Системі електронного адміністрування ПДВ (далі – СЕА ПДВ).

Розрахунки з бюджетом у системі електронного адміністрування податку на додану вартість здійснюються з цих рахунків, крім випадку, передбаченого абзацом другим п. 87.1 ПКУ.

Згідно з п. 200-1.6 ПКУ за підсумками звітного податкового періоду, відповідно до задекларованих у податковій декларації результатів, а також у разі подання уточнюючих розрахунків до податкової декларації платником проводиться розрахунок з бюджетом у порядку, визначеному ст. 200 ПКУ.

Надалі у терміни, визначені Кодексом, ДПС на підставі поданих платниками податку податкових декларацій (уточнюючих розрахунків) будуть сформовані відповідні реєстри на перерахування сум податку до бюджету. Такі реєстри у визначені терміни будуть спрямовані до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів (Держказначейство), для здійснення перерахування таких сум до бюджету.

Тобто оскільки сплата ПДВ до бюджету здійснюється з рахунків, відкритих у СЕА ПДВ, то в частині помилкової сплати платником узгоджених податкових зобов’язань з ПДВ, що задекларовані платником у поданих податкових деклараціях з ПДВ (уточнюючих розрахунках), норми пп. 112.8.8-1 та пп. 129.9.8 ПКУ не застосовуються.

Проте в частині помилкової сплати платником суми узгодженого грошового зобов’язання, визначеного за результатами контрольно-перевірочної роботи згідно з податковим повідомленням-ріпіенням, норми пп. 112.8.8-1 та пп. 129.9.8 ПКУ застосовуються.

Крім того, при поверненні помилково та/або надміру зарахованих до бюджету сум акцизного податку в порядку, визначеному ст. 43 ПКУ, сплачених платниками акцизного податку на електронний рахунок у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, слід враховувати вимоги п. 27 Порядку електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, затвердженого постановою КМУ від 24.04.2019 №408 «Деякі питання електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового».

Джерело: ДПС по роботі з великими платниками податків

Рубрика: Право і відповідальність/Контролюючі органи і перевірки

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції. Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі новини рубрики «Контролюючі органи і перевірки»

  • Скільки часу може тривати планова перевірка ДПС?
    Тривалість планових перевірок ДПС не повинна перевищувати 30 р.дн. для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва – 10 р.дн., інших платників податків – 20 р.дн.
    20.11.2024141
  • Що робити у разі арешту рахунку: поради Мінʼюсту
    У разі арешту рахунку передусім потрібно звернутися до банку, щоб дізнатися, у звʼязку з чим накладено арешт. Банк надасть реквізити виконавчого провадження. За цими даними слід вже звʼязатися з виконавчою службою
    20.11.20241 373
  • УВАГА! ДРС затвердила план комплексних перевірок на 2025 рік
    Незважаючи на те, що "воєнний" мораторій на планові перевірки контролюючих органів поки що діє, деяким з них вже дозволено проводити нагляд. Тому ДРС затвердила та оприлюднила наказ щодо комплексних перевірок на 2025 рік. Він налічує 32037 записів
    18.11.20246 6206
  • Мінімізація податкових ризиків: які заходи впроваджуються ДПС?
    ДПС запроваджує нову систему, яка допомагає мінімізувати податкові ризики, поєднуючи проактивні заходи, спрямовані на запобігання можливим податковим порушенням, та реактивні заходи, спрямовані на виправлення ситуації та запобігання її повторенню
    14.11.2024162
  • Ключові заходи ДПС у межах впровадження Нацстратегії доходів до 2030 року
    Ключовими заходами ДПС у межах впровадження Нацстратегії доходів до 2030 року є зміцнення доброчесності та боротьба з корупцією, підвищення рівня дотримання податкового законодавства, автоматизація роботи з боргами, міжнародна співпраця, цифровізація
    14.11.202459