Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків інформує, що ДПС України з метою правильності трактування податкового законодавства в частині повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань, які виникли внаслідок самостійного уточнення раніше задекларованих зобов’язань у бік зменшення суми грошових зобов’язань, визначила позицію податкових органів, підтриману рішенням Верховного Суду.
Відповідно до пп. 14.1.115 ПКУ, надміру сплачені грошові зобов’язання – суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету або на єдиний рахунок понад нараховані суми грошових зобов’язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.
Механізм та умови повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань передбачено ст. 43 ПКУ.
Порядок інформаційної взаємодії Державної податкової служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені затверджено наказом Мінфіну від 11.02.2019 №60 (із змінами і доповненнями), зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 08.04.2019 за №370/33341 (далі – Порядок).
Помилково та/або надміру сплачені суми грошових зобов’язань підлягають поверненню платнику відповідно до ст. 43 ПКУ та Порядку, крім випадків наявності у такого платника податку податкового боргу.
Згідно із п. 43.3 ПКУ та п. 1 розділу III Порядку обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення, поданої до територіального органу ДПС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми протягом 1095 днів від дня її виникнення.
Відповідно до вимог Порядку підрозділи територіального органу ДПС, що виконують функції з адміністрування відповідного податку, збору, платежу за місцезнаходженням суб’єкта господарювання, визначають правомірність повернення сум грошових коштів, заявлених платником.
У разі, якщо за результатами розгляду заяви правомірність повернення коштів не встановлено, у строки, визначені Порядком, підрозділ територіального органу ДПС готує та направляє платнику письмове повідомлення з відмовою у поверненні коштів із зазначенням причини такої відмови (п. 5 розділу III Порядку).
Контролюючий орган встановлює правомірність повернення коштів в рамках перевірки, в тому числі щодо сум помилково та/або надміру сплачених, що виникли за рахунок показників поданої звітності на зменшення податкового зобов’язання.
При цьому в рамках камеральної перевірки, проведення якої регламентовано ст. 75, 76 ПКУ, підтвердити факт правомірності повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань з податків неможливо, для цього необхідним є проведення документальної планової або позапланової перевірки. Такі перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених Кодексом.
Відповідно до п. 78.2 ПКУ обмеження у підставах проведення перевірок платників податків, визначені Кодексом, не поширюються на перевірки, що проводяться на звернення платника податків.
Крім того, слід зазначити, що з 27.05.2022 року набрав чинності Закон України від 12.05.2022 №2260-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» (далі – Закон №2260).
Відповідно до норм Закону №2260 пп. 69.2 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ викладено у новій редакції, якою передбачено, що контролюючі органи можуть проводити будь-які фактичні перевірки та документальні позапланові перевірки, зокрема, на звернення платника податків.
Аналогічну позицію щодо повернення коштів висловив Верховний Суд, який в рамках справи щодо правомірності повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань, які виникли внаслідок самостійного уточнення раніше задекларованих зобов’язань у бік зменшення суми грошових зобов’язань, що самостійно скориговані платником податків у бік зменшення суми грошових зобов’язань, що були раніше задекларовані та сплачені, не відповідають ані за визначенням, ані за правовою природою сумам надміру сплачених узгоджених податкових зобов’язань у розумінні пп. 14.1.115 ПКУ (Постанова Верховного суду від 09.11.2023 у справі №640/27332/21).
Згідно висновку Верховного Суду, належній оцінці з боку контролюючого органу підлягає питання щодо підстав виникнення переплати, її періоду, дотримання строку, впродовж якого платник мав право заявити про повернення помилково (надміру) сплаченої суми податку, яка сформована не за рахунок фактично сплачених коштів, а за рахунок подання уточнюючих звітів та розрахунків.
Надміру сплачені грошові зобов’язання – це суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету або на єдиний рахунок понад нараховані суми грошових зобов’язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату, а не суми коштів, які виникла в результаті зменшення раніше задекларованого податкового зобов’язання в уточнюючих розрахунках.
Звертаємо увагу, що надміру сплачені суми грошових зобов’язань – це суми коштів, надмірність надходжень яких до бюджету не лише декларується платником податків, а й підтверджується контролюючим органом в межах його функціональних повноважень у зв’язку із здійсненням контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків, зборів, платежів.
Отже, переплата, яка виникла в результаті зменшення податкового зобов’язання в уточнюючих розрахунках потребує підтвердження визначення «надміру сплачені грошові зобов’язання» (з урахуванням норм пп. 14.1.115 ПКУ), що можливо здійснити під час проведення контрольно-перевірочних заходів.
Враховуючи викладене, та з урахуванням положень Наказу №60 та ст. 43 ПКУ повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань за напрямом перерахування коштів, які виникли внаслідок самостійного уточнення показників у бік зменшення суми грошових зобов’язань, що були раніше задекларовані та сплачені, можливе після здійснення контрольно-перевірочних заходів.
