Північне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків повідомляє, що відповідно до абзацу першого п. 44.1 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Вимоги ст. 44 ПКУ щодо обліку доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, застосовуються також до нерезидентів, які здійснюють господарську діяльність на території України через постійне представництво (незалежно від наявності у нерезидента зареєстрованого (акредитованого, легалізованого) відокремленого підрозділу), та до іноземних юридичних осіб, визначених у пп. 133.1.5 ПКУ (абзац четвертий п. 44.1 ПКУ).
Пунктом 20.1 ПКУ визначено, що контролюючі органи, визначені пп. 41.1.1 ПКУ, зокрема, мають право:
- для здійснення функцій, визначених законом, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, усіх форм власності у порядку, визначеному законодавством, довідки, копії документів, засвідчені підписом платника або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов’язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансову і статистичну звітність у порядку та на підставах, визначених законом (пп. 20.1.2 ПКУ);
- запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов’язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи (пп. 20.1.6 ПКУ).
Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України від 16.07.1999 №996-IV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.
Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Статтею 10 Конституції України визначено, що державною мовою в Україні є українська мова.
Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України.
Відповідно до ч. 4 ст. 1 Закону України від 25.04.2019 №2704-VIII «Про забезпечення функціонування української мови як державної» статус української мови як єдиної державної мови в Україні визначається виключно Конституцією України.
Закон №2704 регулює функціонування і застосування української мови як державної у сферах суспільного життя, визначених Законом №2704, на всій території України (ч. 1 ст. 2 Закону №2704).
Частиною 5 ст. 13 Закону №2704 визначено, що мовою локальних актів, що регулюють діяльність підприємств, установ та організацій державної і комунальної форм власності, є державна мова.
Згідно з п. 1.4 глави 1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну від 24.05.1995 №88 усі первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, бухгалтерська та інша звітність повинні складатись українською мовою.
Документи, що є підставою для записів у бухгалтерському обліку і складені іноземною мовою, повинні мати впорядкований аутентичний переклад на українську мову.
Враховуючи вищезазначене, первинні документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов’язаних із визначенням об’єктів оподаткування (податкових зобов’язань), регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів та які зобов’язані надаватись суб’єктом господарювання при проведенні перевірок посадовим особам контролюючого органу, повинні складатись українською мовою. У разі якщо зазначені документи складені іноземною мовою, то такі документи повинні мати впорядкований аутентичний переклад на українську мову.
Згідно з п. 1 Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою КМУ від 20.08.2014 №375, Міністерство фінансів України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, зокрема, державну політику у сфері бухгалтерського обліку.