Чи можуть зняти податковий кредит з ПДВ, якщо продавця визнано ризикованим? Справа на 4 млн та судова практика

1. Податковий кредит зняли – і знову відновили!
2. Зміст справи
3. Суд першої інстанції став на бік податківців
4. Апеляцію виграв платник податків
5. Які подальші перспективи судового спору?
6. Судова практика - 1. Зареєстрована ПН – не «імунітет» від зняття ПК
7. Судова практика - 2. Ризиковість контрагента – підстава для блокування ПН
8. Висновки

Податковий кредит зняли – і знову відновили!

У жовтні 2025 року ГУ ДПС у Полтавській області повідомило про успішну справу на більш як 4 млн грн (ПЗ з ПДВ та штрафи), де одним із ключових аргументів був факт прийняття рішення про відповідність контрагента-постачальника п. 8 Критеріїв ризиковості. Тоді рішення на користь податківців прийняв Полтавський окружний адміністративний суд від 01.10.2025 у справі №440/5431/25. 

Ми уважно стежили за долею цієї справи і тепер можемо повідомити, що 04 лютого 2026 р. Другий апеляційний адміністративний суд скасував згадане рішення. Тобто цю інстанцію податківці програли.

Втім, у цій справі варто розібратись детальніше. Адже податківці не визнали ПК з ПДВ при тому, що він був сформований за зареєстрованою податковою накладною і за реальною (принаймні, так запевняє покупець) господарською операцією. Тільки тому, що постачальника, який склав цю ПН, віднесли до ризикових, вже після реєстрації цієї ПН.

Як так сталося і що каже з цього приводу судова практика загалом?

Зміст справи

ТОВ протягом періоду грудень 2022 року – січень–квітень 2023 року мало договірні відносини з фермерським господарством (далі – ФГ), податкові накладні від якого у вказаний період були належним чином зареєстровані в ЄРПН.

Але 03.04.2023 р. Комісією регіонального рівня було прийнято рішення про присвоєння ФГ ризикового статусу. І що важливо – ФГ перебувало в переліку ризикових платників на дату складення акта податкової перевірки, що проводилася у ТОВ в лютому 2025 року (тобто таке рішення не було оскаржене).

Отже, за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ, проведеної у січні 2025 року (акт перевірки від 27.02.2025 р.), податковий орган визнав незаконним формування ПК з ПДВ на підставі податкових накладних, складених та зареєстрованих ФГ.

Податківці вирішили, що ТОВ було завищено податковий кредит на суму 3,5 млн грн (йдеться про операції з придбання мінеральних добрив у ФГ).

Податковими органами в основу акта перевірки були покладені такі порушення:

1. Комісією регіонального рівня було прийнято рішення про відповідність ФГ п. 8 Критеріїв ризиковості платника. І таке рішення не було оскаржене, на дату складення акта перевірки ФГ перебувало в переліку ризикових платників.
2. Таке рішення було прийняте тому, що ФГ не подавало до ДПС Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за ІІ –IV квартали 2022 року. Останній поданий звіт – за І квартал 2022 р., відповідно до якого на підприємстві рахувалось 6 працівників, проте заробітна плата в березні 2022 їм не нараховувалась і не виплачувалась. Тобто, на думку податківців, у ФГ були відсутні трудові ресурси для ведення госпдіяльності.
3. Під час проведення перевірки також не було підтверджено факт транспортування товару від постачальника до покупця. За даними Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Харківській, Полтавській та Сумській областях транспортні засоби за перевізником не зареєстровані, а водії, прізвища яких зазначені у ТТН, у перевізника не працювали.

Суд першої інстанції став на бік податківців

Полтавський окружний адміністративний суд в описаній нами вище справі №440/5431/25 (постанова від 01.10.2025) став на бік податкового органу та наголосив, що в силу чинного законодавства обов’язок підтвердити правомірність податкового кредиту та витрат первинними документами покладений на платника-покупця, оскільки саме він є суб’єктом, що обчислює кінцеву суму податку, яка підлягає перерахуванню до бюджету.

У цьому випадку надані для перевірки первинні документи не засвідчують реальності господарських операцій та не містять достовірних відомостей.

Тож податкове повідомлення-рішення від 04.04.2025, яким донараховано ПДВ на загальну суму 4,3 млн грн (основний платіж 3,5 млн грн та штрафні санкції) є правомірним та винесеним відповідно до чинного податкового законодавства.

Апеляцію виграв платник податків

Натомість Другий апеляційний адміністративний суд 04.02.2026 постановив:

• Апеляційну скаргу ТОВ задовольнити.
• Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 01.10.2025 у справі №440/5431/25 скасувати.
• Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 04.04.2025 №00041280702.

Які подальші перспективи судового спору?

Далі податківці можуть звернутися до Верховного Суду (вони мають на це ще майже місяць), і це вже буде остання судова інстанція, яка поставить крапку в цьому спорі.

Тобто чим закінчиться ця історія, ми ще побачимо. А поки що іншим платникам ПДВ треба взяти до уваги, що такі сюрпризи під час документальної податкової перевірки трапляються, і проаналізувати попередню судову практику. Адже це не єдиний подібний випадок!

Судова практика - 1. Зареєстрована ПН – не «імунітет» від зняття ПК

У постанові від 03.04.2025 у справі №320/9109/22 Верховний Суд розглядав аналогічну справу:

– ПН були зареєстровані в ЄРПН, покупець сформував ПК з ПДВ. Податкові органи під час документальної перевірки зняли суми ПДВ з ПК, бо вважали операції нереальними (у т.ч. через «ризиковість»/відсутність ресурсів у постачальника).

Ось два ключові висновки Верховного Суду:

Висновок 1. Сам факт реєстрації ПН не гарантує ПК, якщо контролюючий орган доведе нереальність операцій. Верховний Суд у цій справі нагадав висновки, наведені за ще однією попередньою справою (постанова від 07.07.2022 у справі №160/3364/19). Тоді визначальним для вирішення спорів про наявність податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій стало дослідження сукупності обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій.

Зверніть увагу!

Самі по собі:

• відсутність у контрагентів платника податків основних засобів, матеріальних та трудових ресурсів для виконання спірних господарських операцій;
• певні недоліки в оформленні первинних документів

– не є самостійними та достатніми підставами для висновку про нереальність господарських операцій.

Водночас, у сукупності з іншими обставинами справи наявність або відсутність таких документів чи обставин можуть свідчити на спростування або підтвердження позиції контролюючого органу.

Аналізуючи зміст договорів платника податків з його контрагентами, зокрема, Верховний Суд у постанові від 05.01.2021 у справі №820/1124/17 наголосив, що деякі помилки в документах чи неточності у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних випливає, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов’язаннях платника податків у зв’язку з його господарською діяльністю мали місце (відбулися).

Висновок 2. Ознаки на кшталт відсутності трудових/матеріальних ресурсів у постачальника, дефекти первинки, проблеми з логістикою самі по собі ще не можуть позбавити права на ПК, але у сукупності можуть підтвердити нереальність госпоперацій, що матиме наслідки для зняття сум ПДВ з ПК.

Ще у 2020 році (постанова від 16.06.2020 у справі № 400/987/19) Верховний Суд сформував правову позицію, за якою наявність податкової накладної та факт реєстрації податкової накладної в ЄРПН не є єдиною та достатньою підставою, яка надає право платнику ПДВ на віднесення сум сплаченого (нарахованого) податку до ПК – оскільки таке право виникає за правилами приписів ст. 198 ПКУ.

***

Тобто у справі, з якої ми почали цю статтю, яке рішення прийме Верховний Суд і на чий бік (податківців чи ТОВ) він стане, наразі сказати важко. Якщо податківці зможуть переконати суд у нереальності господарських операцій, а ТОВ не зможе довести, що ці господарські операції мали місце, – то платник податків програє.

Судова практика - 2. Ризиковість контрагента – підстава для блокування ПН

Судова практика склала доволі чітку позицію щодо наслідків та дій платників податків та податкових органів після прийняття рішення про ризиковість.

Зокрема, у постанові від 05.01.2021 у справі №640/11321/20 Верховний Суд нагадав, що наслідком прийняття податковим органом рішення та внесення платника податку до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, є зупинення в автоматичному порядку реєстрації в ЄРПН всіх без винятку поданих платником ПН/РК.

Такі наслідки мають для платника виключно негативний характер з огляду на те, що строк реєстрації кожної податкової накладної значно збільшується, а на такого платника покладається додатковий обов’язок щодо надання пояснень та документів. При цьому остаточне рішення про реєстрацію податкової накладної чи про відмову в її реєстрації буде прийнято лише після надання таких пояснень та документів.

Негативні наслідки від необґрунтованого прийняття такого рішення є також у тому, що контрагенти такого платника не мають можливості сформувати податковий кредит за податковою накладною, реєстрація якої зупинена, що у подальшому несе ризики для госпвідносин між платником та його контрагентами.

Але, звісно, заблокувати заднім числом вже зареєстровані ПН на підставі такого рішення податківці не можуть. Тому єдиний шлях для них, щоб зняти ПК у покупців, – це доведення того, що господарські операції з таким ризикованим платником ПДВ були нереальними!

Висновки

Які три висновки слід зробити з описаних вище спорів податкових органів з платниками податків:

1. Зареєстрована ПН сама по собі не гарантує збереження ПК

Реєстрація ПН не дає автоматичного права на ПК. Якщо ДПС доведе нереальність операцій у сукупності доказів, ПК підлягає зняттю навіть у разі зареєстрованої ПН.

2. Але! Ризиковість контрагента – не привід знімати ПК

Ризиковість постачальника сама по собі не є підставою для зняття ПК, якщо ПН зареєстрована в ЄРПН та операція підтверджена. Податковим органам слід докласти зусиль та довести нереальність госпоперацій, що можливе лише під час планової/позапланової документальної перевірки.

Якщо ризиковість виникла вже після реєстрації ПН, вона не впливає на право на ПК покупця за умови:

• доведення реальності госпоперацій,
• успішного оскарження в адміністративному та/або судовому порядку Рішення про віднесення платника податків (його контрагента) до ризикових. Хоча і в цій ситуації суд може не зважати на ризиковість контрагента, якщо реальність госпоперації належним чином підтверджена.

3. Податкова для позбавлення права на ПК має доводити цілий комплекс факторів:

• відсутність у постачальника працівників та інших ресурсів (транспорту або самого товару) для здійснення господарських операцій;
• недоліки в первинних документах;
• інші важливі для конкретної госпоперації фактори – в сукупності.