Відсутність у матеріалах справи окремих витягів з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок не є підставою для відмови у стягненні шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, якщо розрахунок здійснено відповідно до затвердженої уповноваженим органом методики, а відповідач визнав факт порушення. Сукупність акта перевірки, припису, протоколів лабораторних досліджень ґрунту, розрахунку шкоди за обов'язковою методикою та визнання відповідачем факту порушення є достатньою для встановлення всіх елементів складу цивільного правопорушення, необхідних для відшкодування шкоди.
Такого висновку дійшов Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду.
У справі Державна екологічна інспекція звернулася з позовом до ПП про стягнення шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської діяльності. Під час позапланової перевірки було виявлено засмічення земельних ділянок відходами життєдіяльності тварин та перевищення гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин у ґрунті. Розмір шкоди визначено відповідно до затвердженої методики.
Суд першої інстанції позов задовольнив, однак апеляційний господарський суд скасував це рішення та відмовив у позові, зокрема через відсутність у матеріалах справи витягів з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, показник якої було враховано при розрахунку шкоди.
КГС ВС зазначив, що позивач у справах про відшкодування шкоди має довести протиправність поведінки заподіювача, наявність шкоди та її розмір, а також причинний зв’язок між протиправною поведінкою і шкодою. Водночас, визначаючи розмір збитків, суд не може обмежуватися формальною оцінкою окремого доказу, а повинен дослідити всі подані докази та оцінити їх у сукупності.
Верховний Суд вказав, що розрахунок шкоди було здійснено відповідно до затвердженої методики, а відповідач під час розгляду справи в суді першої інстанції його не спростував: не доводив неправильності застосованих показників, не клопотав про витребування відповідних витягів і не порушував питання про призначення експертизи. Крім того, відповідач фактично визнав факт порушення природоохоронного законодавства, звернувшись із проханням продовжити строк виконання вимог припису.
За таких обставин КГС ВС дійшов висновку, що акт перевірки, припис, протоколи вимірювань показників складу та властивостей ґрунту, розрахунок шкоди відповідно до затвердженої методики і визнання відповідачем факту порушення у своїй сукупності є достатніми доказами для встановлення складу цивільного правопорушення та покладення на відповідача обов’язку відшкодувати заподіяну державі шкоду.
КГС ВС скасував постанову апеляційного господарського суду як таку, що прийнята з порушенням норм процесуального права щодо оцінки доказів, і залишив у силі рішення суду першої інстанції.
Постанова КГС ВС від 2 вересня 2026 року у справі №922/3834/25.
