Уявімо ситуацію. Щодо службовця органу місцевого самоврядування видається розпорядження: «Про призначення службового розслідування».
Працівник вважає, що цим рішенням його фактично вже звинуватили у порушенні службової дисципліни.
І виникає питання:
Чи можна одразу оскаржити таке розпорядження в суді?
Саме це питання розглянув Верховний Суд у постанові від 17.09.2026 року у справі №420/1857/25, Про це розповідає Інспекція з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради.
Ситуація
Щодо службовця Кароліно-Бугазької сільської ради було призначено службове розслідування через його відсутність на службі.
Працівник звернувся до суду та просив скасувати розпорядження про призначення службового розслідування.
Суд першої інстанції відмовив у позові.
Апеляційний суд пішов іншим шляхом — закрив провадження, оскільки саме розпорядження про призначення службового розслідування не створює безпосередніх юридичних наслідків для працівника.
Справа дійшла до Верховного Суду.
Помилка, яку часто роблять
Призначили службове розслідування = вже встановили порушення.
Але це не так.
Верховний Суд прямо зазначив:
рішення про проведення службового розслідування є процесуальною дією.
Його мета — встановити обставини можливого порушення, причини та умови, за яких воно сталося, і з'ясувати, чи є підстави для відповідальності особи.
Тобто на момент призначення розслідування питання про винуватість ще не вирішене.
Що важливо для кадровика
Сам факт призначення службового розслідування:
- не означає, що дисциплінарний проступок уже встановлено;
- не означає автоматичного притягнення до дисциплінарної відповідальності;
- не означає, що працівнику вже визначено вид дисциплінарного стягнення.
Навпаки, службове розслідування саме й проводиться для того, щоб встановити факти та дати їм належну оцінку.
І лише за результатами розслідування комісія складає акт, у якому можуть бути висновки та пропозиції щодо притягнення винної особи до відповідальності.
Але є дуже важливий момент
Службове розслідування — це не формальність.
Особа, щодо якої воно проводиться, має процесуальні права.
Зокрема, вона може:
- отримувати інформацію про підстави розслідування;
- надавати пояснення;
- подавати документи;
- заявляти клопотання;
- просити опитати інших осіб;
- подавати зауваження щодо проведення розслідування;
- заявляти клопотання про виведення з комісії осіб, у яких є конфлікт інтересів;
- користуватися правовою допомогою адвоката або представника.
Тобто працівник не є пасивним «об'єктом перевірки».
Що сказав Верховний суд
Ключовий висновок:
саме по собі призначення службового розслідування не порушує права особи і не створює для неї юридичних наслідків.
Юридичні наслідки можуть настати вже за результатами розслідування, якщо суб'єкт призначення прийме відповідне рішення, наприклад про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Тому Верховний Суд погодився із закриттям провадження у справі щодо оскарження самого розпорядження про призначення службового розслідування.
Практичний висновок
Для органу місцевого самоврядування це означає:
призначення службового розслідування ≠ притягнення до дисциплінарної відповідальності.
А для кадровика та юриста важливо чітко розмежовувати:
- призначення розслідування;
- проведення розслідування;
- складання акта комісії;
- рішення суб'єкта призначення за результатами розслідування;
- застосування дисциплінарного стягнення.
Не можна підміняти ці етапи один одним.
І головне:
розпорядження про службове розслідування не повинно виглядати як готовий вирок працівнику.
Спочатку — перевірка.
Потім — встановлення обставин.
І лише після цього — рішення про відповідальність, якщо для цього є законні підстави.
