Часто у платників податків після отримання запитів та ознайомлення з їх змістом виникають запитання:
1. Чи не надто великий перелік документів вимагає податкова інспекція?
2. Чи мають право вимагати документи за зазначений період, який іноді становить 2 ? 3 роки?
3. Чи можна не надавати документи або надати лише частково та які наслідки чекають платника податків за таке ненадання?
Проте перш ніж ці питання ставити, слід звернути увагу на статті ПКУ, на які у запиті є посилання.
Як свідчить практика, податкові органи намагаються перелічити всі статті, що дають право на отримання податкової інформації, зокрема пп. 20.1.6, 62.1.3, 73.3, 73.5, 78.1.1, 78.1.4 ПКУ.
Суд у своєму рішенні вказує, що у запиті ДПІ має зазначити:
• посилання на норми закону, відповідно до яких ДПС має право на отримання такої інформації;
• підстави для надіслання запиту;
• опис інформації, що запитується, та за потреби перелік документів, що її підтверджують.
Якщо запит не містить чогось із наведеного вище переліку, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит (абз. 4 п. 73.3 ПКУ).
Таким чином, крім переліку документів, платник податків має знайти у запиті посилання на документи, факти, іншу інформацію, яка свідчить про порушення чи можливі порушення таким платником податкового, іншого законодавства, та відповідні положення законів, які дають органу ДПС на це право.
Водночас лише сам факт посилання у запиті на пп. 78.1.1 ПКУ є попередженням про те, що у разі ненадання відповіді на запит протягом 10 робочих днів ДПІ має право призначити позапланову перевірку (виїзну чи невиїзну).
Однак суд доходить висновку, що коли письмовий запит не містить фактів чи іншої інформації, яка свідчить чи може свідчити про факти порушень платником податків податкового законодавства, що звільняє його від обов'язку надавати відповідь, позапланової перевірки (за пп. 78.1.1 ПКУ) не буде.
Увага! Зазначимо, що надання документів не у повному обсязі також не дає права на проведення позапланової перевірки (за пп. 78.1.1 або 78.1.4 ПКУ).