Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Донараховуючи податкові зобов’язання за операціями з векселями, ДПС часто навіть не конкретизує, які саме норми законодавства порушено та як саме вони кваліфікують заборгованість, забезпечену векселем, — як безповоротну фінансову допомогу чи як безнадійну кредиторську.
Наприклад, в Ухвалі Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.03.2013 р. (справа №2а-9504/12/2070) суд встановив, що підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень є акт планової виїзної перевірки, яким встановлено заниження доходів ТОВ «А» внаслідок невіднесення до складу доходів кредиторської заборгованості за векселями, виписаними контрагентам, державна реєстрація яких припинена.
З аналізу норм ПКУ випливає, що до складу податкового доходу відноситься заборгованість векселедавця перед векселедержателем, за якою минув строк позовної давності. В судовому засіданні представником ДПІ було наголошено, що зазначену суму заборгованості за векселями податковий орган визначає як прострочену кредиторську заборгованість.
З огляду на приписи ч. 2 ст. 4 Закону України «Про обіг векселів в Україні» з моменту видачі векселів кредиторам зобов'язання з оплати поставленого такими контрагентами товару та послуг припинилися та виникли зобов'язання зі сплати за векселями.
З системного аналізу ст. 34, 70, 77 Уніфікованого закону про прості та переказні векселі випливає, що гранично допустима дата пред'явлення простого векселя зі строком платежу за пред'явленням до погашення становить 1 рік від дати його складання, з якої починається сплив строку позовної давності, що становить 3 роки, із закінченням якого кредиторська заборгованість за векселями набуває статусу безповоротної фінансової допомоги.
Таким чином, колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду робить висновок, що строк позовної давності за векселями, виданими ТОВ «А» на користь згаданих контрагентів на час проведення перевірки та складання акта податковим органом, не настав, у зв'язку з чим кредиторська заборгованість за виданими векселями не підпадає під визначення безповоротної фінансової допомоги, а отже, немає підстав для включення такої заборгованості до складу валового доходу підприємства.
Водночас слід зважати й на те, що згідно з вимогами статей 11, 16 Уніфікованого закону за зобов'язаннями за векселем допускається правонаступництво, навіть у разі ліквідації кредитора, оскільки вексель, як до ліквідаційної процедури, так і під час ліквідаційної процедури, може бути переданий на користь третьої особи
