Як міноритарію захистити свої права в ТОВ?

Як захистити права міноритаріїв?

Відповідь на це варто шукати у постанові Верховного суду від 27.02.2018 р у справі №918/92/17.

Ситуація: ТОВ має двох учасників — 66 % та 34% у статутному капіталі відповідно. Мажоритарій спочатку дарує 5% своєї частки третьому міноритарію без згоди діючого другого власника-міноритарія, а потім шляхом збільшення статутного капіталу на 1 млн грн перерозподіляє частки всіх учасників ТОВ так, що з 5%, 34% та 61% вони перетворюються у 0,05 %, 0,34 % та  99,61 % відповідно.

Цікавим є те, що ця схема є цілком законною. І якби не практика Європейського суду з прав людини, невідомо як склалась би доля міноритарія, частка якого зменшилась у 100 разів (з 34% до 0,34%) у статутному капіталі.

Розглянемо дії мажоритарію, які визнані законними, а які помилковими касаційною господарською інстанцією у складі Верховного суду.

Дія 1 - ЗАКОННА. Дарування належної учаснику частки третій особі без згоди інших учасників ТОВ

За приписами ч. 1, 2 ст. 147 ЦКУ учасник ТОВ має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства. Учасники товариства користуються переважним правом купівлі частки (її частини) учасника пропорційно до розмірів своїх часток, якщо статутом товариства чи домовленістю між учасниками не встановлений інший порядок здійснення цього права.

Коли ми говоримо про переважне право на купівлю частки (її частини), воно не стосується відносин спадкування, правонаступництва, дарування, іншого безоплатного відчуження частки у статутному капіталі ТОВ або ТДВ, а також обмін цієї частки (її частини) на інше індивідуально визначене майно*.

УВАГА! Відступлення учасником ТОВ своєї частки (її частини) третім особам може бути заборонено статутом товариства, у т.ч. будь-якими договорами, які передбачають перехід права власності на таку частку. Але в ситуації, що розглядається, статут не містив такої заборони.

Оскільки статут ТОВ цього не забороняв, Верховний суд погодився з позицією апеляційної інстанції про те, що дії мажоритарія щодо дарування частини частки (5%) в статутному капіталі третій особі без згоди міноритарія (34%) не суперечать статуту товариства та нормам ст. 52-53 Закону "Про господарські товариства" і ст. 147 ЦКУ.

Дія 2 — ЗАКОННА. Проведення голосування шляхом опитування з будь-яких питань, віднесених до повноважень загальних зборів (без визначення у статуті конкретного переліку питань)

Відповідно до ч. 5 ст. 60 Закону "Про господарські товариства" у випадках, передбачених установчими документами або затвердженими товариством правилами процедури, допускається прийняття рішення методом опитування.

У статуті ТОВ (як з'ясовано судами попередніх інстанцій) передбачена така процедура: “7.1.5. Загальні збори учасників вирішують питання, як правило, на своїх засіданнях. ...Допускається прийняття рішення методом опитування...”

Суд касаційної інстанції погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що можливість проведення загальних зборів в такий спосіб визначена у статуті ТОВ. Невстановлення конкретного переліку питань для застосування методу опитування свідчить на користь такої можливості щодо всіх питань, віднесених до компетенції загальних зборів.

Дія 3 — ЗАКОННА. Участь у загальних зборах представника, який має довіреність на право участі та голосуванні, з обранням його головою чи секретарем зборів

Представник мав необхідні повноваження на представництво корпоративних прав мажоритарія, а також учасника, якому останнім подаровано 5% статутного капіталу, на підставі нотаріально посвідчених довіреностей, відповідно до яких йому надано право (зокрема, брати участь в зборах, голосування з усіх питань).

УВАГА! Чинне законодавство не забороняє у зв'язку з таким представництвом обирати представника учасника головою чи секретарем загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю.

Відповідно до ч. 6 ст. 62 Закону "Про господарські товариства" встановлене обмеження лише щодо обрання головою загальних зборів учасників директора товариства.

Дія 4 — НЕЗАКОННА. Збільшення статутного капіталу мажоритарієм у спосіб, який приводить до зменшення частки інших учасників (міноритаріїв)

Незважаючи на наведені вище цілком законні дії мажоритарного власника ТОВ, Верховний суд все ж таки побачив порушення — йдеться про зменшення без його згоди частки міноритарного учасника у статутному капіталі ТОВ.

Справа в тому, що однією з особливостей корпоративних прав є те, що їх виникнення або здійснення залежить від розміру частки учасника у статутному капіталі господарського товариства. Іншими словами право на участь в управлінні госптовариств, право на отримання дивідендів та активів у разі його ліквідації здійснюється його учасниками пропорційно до розміру їх часток у статутному капіталі. Саме від розміру частки учасника госптовариств залежить те, якою кількістю голосів він володіє на загальних зборах товариства, який розмір дивідендів або активів у разі ліквідації будуть йому виплачувати. Тому й зміни у розмірі статутного капіталу не можливі без врахування принципу пропорційності часток.

При цьому суд визнав, що питання порядку збільшення статутного капіталу ТОВ не врегульоване ні ЦКУ, ні ГКУ, ні Законом "Про господарські товариства". Останній, своєю чергою, містить лише положення про те, що збільшення статутного капіталу ТОВ допускається після внесення усіма його учасниками вкладів у повному обсязі (ч. 8 ст. 52 Закону) та таке рішення підлягає державній реєстрації в установленому законом порядку (ч. 3 ст. 52 Закону).

Отже, де ж суд побачив порушення?

А порушення полягають саме у недотриманні принципу пропорційності часток учасників при збільшенні розміру статутного капіталу ТОВ.

Для захисту інтересу міноритарного учасника ТОВ Верховний суд звернувся до рішеннія Європейського суду з прав людини у справі "Совтрансавто-Холдинг" проти України від 25.07.2002 р.

Стаття 1 Протоколу №1 до Конвенції передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Як і в нашій справі, збільшення розміру статутного капіталу призвело  до зменшення частки власника госптовариства, а отже зазнали змін власні повноваження власника - його здатність керувати товариством та контролювати його майно. В даному випадку корпоративні права відповідно до частки (34%) у статутному капіталі, якими володів учасник ТОВ, мали, безсумнівно, економічну цінність та становили "майно" в розумінні статті 1 Протоколу №1. 

З врахуванням викладеного, Верховний Суд дійшов висновку, що надання можливості одному із учасників ТОВ, який володіє часткою, що має вирішальний вплив при прийнятті рішень на загальних зборах товариства, права самостійно збільшувати статутний капітал товариства без врахування на засадах пропорційності часток інших учасників, що фактично призводить до їх зменшення, свідчить про невідповідність таких рішень загальних зборів наведеним нормам законодавства, принципу верховенства права та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та, відповідно, про порушення прав та законних інтересів учасника товариства.