За запитом податківців надали документи без пояснень: чи чекати на перевірку?

23 листопада 2018 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи №820/10294/15, адміністративне провадження №К/9901/26075/18 (ЄДРСРУ №78077521) досліджував питання щодо правомірності прийняття контролюючим органом наказу на проведення податкової перевірки платника податків без належного дотримання алгоритму щодо її призначення.

Суть справи: Посадовими особами ТОВ було відмовлено Інспекції у допуску до перевірки з підстав того, що контролюючим органом вказано підставою для її проведення - ненадання ТОВ документального підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу.

Передумовою цього, був запит контролюючого органу до ТОВ, в якому останній просить надати пояснення та їх документальні підтвердження щодо проведення фінансово-господарських операцій за певний період, однак лист, яким платником податків надавалась відповідь на зазначений запит, не містить пояснень на вказані вище питання податкового органу, а лише супроводжує надання документів без зазначення даних, які вони підтверджують.

Отже, на думку судів попередніх інстанцій, наказ на перевірку позивача, прийнятий на підставі пп. 78.1.1 ПКУ, не може бути визнаний протиправним.

Проте Верховний Суд не погодився з висновками судів попередніх інстанцій та вважає їх передчасними з огляду на таке.

Відповідно до ст. 62 ПКУ (тут і надалі в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного наказу) податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Абзацом 1 п. 75.1 ПКУ передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

В силу п. 75.1.2 ПКУ документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Зверніть увагу! Пункт 78.1 ПКУ визначає вичерпний перелік підстав для здійснення документальної позапланової перевірки.

Відповідно до п. 78.1.1 ПКУ документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Згідно з п. 78.4 ПКУ про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Таким чином, документальна позапланова перевірка проводиться на підставі наказу керівника контролюючого органу та за наявності підстав для її проведення; у свою чергу можливість для прийняття наказу про проведення документальної позапланової перевірки на підставі пп. 78.1.1 ПКУ виникає за наявності таких умов:

1) виявлення фактів, що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

2) ненадання платником пояснень та їх документального підтвердження на запит контролюючого органу протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту, в якому зазначаються порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства.

Таким чином, лише дотримання цих вимог в їх сукупності може бути належною підставою для призначення та проведення перевірки, що, в свою чергу, є предметом дослідження у даній справі.

Разом з тим, судами попередніх інстанцій не перевірено дотримання контролюючим органом усіх наведених складових алгоритму дій контролюючого органу, що передують призначенню перевірки відповідно до пп. 78.1.1 ПКУ.

Між тим,  на думку автора, вказана норма чітко закріплює що «ненадання платником пояснень та їх документального підтвердження на запит контролюючого органу» є підставою для призначення та проведення перевірки, однак якість і зміст пояснень платника податків – це предмет іншого дослідження…

ВИСНОВОК: Для запобігання підстав щодо призначення податкової перевірки на запит податкового органу, у відповідь необхідно надавати не тільки первинно – бухгалтерські документи, а й відповідні пояснення щодо підтвердження або навпаки спростування певних обставин.

P.S. Автор вважає за необхідне доповнити, що на моє внутрішнє переконання, відповідь на запит податкового органу повинна відповідати 80 % змісту майбутніх позовних або адміністративних вимог з урахуванням не тільки змісту первинно – бухгалтерських документів, а й актуальної судової практики у такого роду спорах.

Євген Морозов,

адвокат (судовий захист), магістр права