Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що не підтвердження операцій за ланцюгом постачання, так само як і податкова інформація про відсутність укладених трудових договорів між контрагентом та фактичним виконавцем робіт/ послуг, так само як і інші порушення податкової дисципліни, допущені контрагентом платника податків або третіми особами, не є свідченням нереальності господарських операцій, за умови їх підтвердження належними та допустимими первинними документами податкового та бухгалтерського обліку.
(Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 21 грудня 2018 року в рамках справи №805/2030/16-а,адміністративне провадження №К/9901/28918/18 (ЄДРСРУ №78771679), від 21 грудня 2018 року по справі №826/5774/17, адміністративне провадження №К/9901/63719/18 (ЄДРСРУ №78771564), від 20 грудня 2018 року по справі №826/9632/16, адміністративне провадження №К/9901/32828/18 (ЄДРСРУ №78716371), від 20 грудня 2018 року по справі №826/20081/16, адміністративне провадження №К/9901/42306/18 (ЄДРСРУ №78716040), від 20 грудня 2018 року по справі №815/4992/16, адміністративне провадження №К/9901/41342/18, від 20 грудня 2018 року по справі №820/2946/18, адміністративне провадження №К/9901/64596/18 (ЄДРСРУ №78771722) та від 20 грудня 2018 року по справі №818/770/17, адміністративне провадження №К/9901/38096/18 (ЄДРСРУ №78771434)).
Правовідносини контрагентів із третіми особами у ланцюгах постачання, з якими позивач не вступав у господарські відносини, самі по собі, за відсутності інших об'єктивних та підтверджених даних про порушення позивачем податкового законодавства, не можуть бути самостійною та достатньою підставою для висновку про нереальність господарських взаємовідносин.
Але необхідно нагадати, що факт будь-якого правопорушення має бути підтверджено виключно допустимими доказами (ВС КАС від 27 лютого 2018 року у справі №813/2451/17, адміністративне провадження №К/9901/4085/17 (ЄДРСРУ №72505992).
Отже, порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними (ВС КАС від 12 грудня 2018 року по справі №804/931/17, адміністративне провадження №К/9901/62432/18 (ЄДРСРУ №78569169).
Замість висновку Верховний суд вказує, що податковий орган наділений такою сукупністю повноважень, належна реалізація яких надає можливість виявити податкові правопорушення, допущені контрагентом при здійсненні своєї господарської діяльності, та притягнути саме його до відповідальності, що охоплюється принципом індивідуальної відповідальності платника податків.