Договори ЦПХ з продавцями – можна, але обережно!

Коментар до Постанови ВСУ 08.10.2018 року, справа № 553/954/17

Питання перекласифікації цивільно-правових договорів у трудові турбує податківців, Держпраці і Мінсоцполітики останні кілька років дуже сильно.

Спричинено це і встановленням мінімального страхового внеску з ЄСВ для роботодавців стосовно зарплати їх працівників, і мінімальними гарантіями з оплати праці (а отже, і зростанням бази для оподаткування), і великими штрафами, встановленими ст. 265 КЗпП за неоформлення працівника за трудовим договором.

Судова практика з цього приводу є різною, але головним фактом є наступний: Держпраці (або інспектори з праці від міських рад) не мають права на таку перекласифікацію під час перевірки (інспекційного відвідування). Встановити, що договір насправді був трудовим, а не цивільно-правовим, може лише суд. Та і звернутись до суду має постраждала особа, а не контролери. Про це ми писали, наприклад, тут. 

Наголосимо, що:

1. У Держпраці відсутні повноваження на перекваліфікацію договорів ЦПХ на трудові чи навпаки. Тобто зобов'язати підприємство та фізичну особу укласти трудовий договір, коли між ними фактично існують відносини іншого характеру, або ж визнати існуючий між ними договір недійсним не входить до компетенції органів Держпраці.
   
   
2. Чинне законодавство України не містить обов'язкових приписів, у яких випадках сторони зобов'язані укладати трудові договори, а в яких цивільно-правові договори (угоди) на виконання певних робіт. Тому сторони договору (працедавець та працівник) вільні у своєму виборі щодо форми оформлення відносин і на свій розсуд мають право визначати вид такого договору.
   
   
3. У разі виникнення спору щодо правомірності укладеного договору (трудового, цивільного) зазначене питання має вирішуватися в судовому порядку виключно за позовом фізичної особи, чиї права порушено. 

Звісно, це певною мірою «зв’язує руки» інспекторам з праці. Тому був розроблений законопроект, яким передбачається не лише встановлення ознак, за якими договір ЦПХ може бути визнаний трудовим, а і право визнання договору трудовим не лише судом, а й самими перевіряючими. Ми про це писали тут і тут.

Однак за цей законопроект ВРУ ще не голосувала, тож буде він прийнятий чи ні, ще невідомо. А проблеми з перекласифікацією договорів із працівниками існують вже зараз.

Сьогодні ми розглянемо справу, у якій ініціатором позову став працівник. Тобто особа, яка, на відміну від контролерів, мала право вважати себе постраждалою і подати такий позов до суду. Ситуація, в принципі, досить звичайна. Тож розглянемо, чому роботодавець цього разу програв і як решта зможе захистити себе від таких позовів.

Продавець за трудовим договором або договором ЦПХ: три найбільші помилки

Вирішуючи питання, який саме договір укласти з продавцем, підприємцю чи юрособі варто не робити наступних помилок.

Помилка 1. Одержувати від продавця заяву на роботу та одночасно укладати договори ЦПХ на надання послуг.

Якщо юрособа чи ФОП прийняли рішення про укладення договору ЦПХ з продавцем, то не потрібно одночасно з цим вимагати від нього написання заяви про прийняття на роботу. Тим більше не варто зазначати в цій заяву певну посаду, адже вона є ознакою трудових відносин. Цілком достатньо укласти лише договір ЦПХ, у якому і узгодити роботи чи послуги, які виконуватиме/надаватиме фізособа.

В ситуації, що розглядалась судом, згідно з умовами вказаного договору фізособа на підставі письмових, узгоджених між сторонами замовлень зобов'язувалась надавати певний перелік послуг, пов’язаних з презентацією певних товарів, розповсюдження рекламних матеріалів, перевірки строків придатності товарів тощо, а відповідач зобов’язувався прийняти виконані послуги та оплатити їх. Відповідач планував залучати фізособу у випадках виникнення необхідності у наданні послуг, передбачених договором, тобто не на постійній основі, а за необхідності.

Однак жодних замовлень та актів наданих послуг між роботодавцем та фізособою так і не укладалось. І це можна назвати помилкою 1.2. Тому що, на відміну від трудових відносин, приймання-передача виконаних робіт або наданих послуг за договором ЦПХ обов’язково слід оформляти первинним документом (наприклад, актом)! Це буде доказом цивільно-правових відносин.

Помилка 2. Наділяти фізособу правом підпису первинних документів

Згідно з ч. 5 ст. 8 Закону №996 підприємство самостійно визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів. Отже, право підписувати первинні документи мають працівники. Тим більше, якщо в документі поруч із підписом зазначається певна посада – це означає, що підписує їх та особа, яка цю посаду займає, тобто працівник, найнятий за трудовим договором.

Втім, прямої заборони надання підпису у первинних документах фізособі, найнятій за договором ЦПХ, немає. Однак в такому випадку варто зазначати про це, якщо не у самому первинному документі (наприклад, зазначивши посилання на доручення), так у договорі ЦПХ і, за бажанням, у внутрішньому наказі керівника по підприємству.

Але ось щодо касових документів НБУ наполягає: на касових документах повинні стояти підписи фізосіб, які є працівниками підприємства. Щоправда, така думка висловлювалась у листах від 07.04.2008 р. №11-113/1441-4464 та від 14.02.2012 р. №11-117/708-1645, тобто до старого Положення №637. Але навіть зараз ця думка не змінилась (про це свідчить коментована судова справа).

У зв’язку з цим варто пам’ятати, що які би документи не залишились у роботодавця, суд може витребувати всі необхідні документи у банку, який здійснює інкасацію. Тож супровідні відомості до сумки з готівкою по магазину, надані банком у коментованій нами судовій справі, містили підпис такого продавця як касира магазину за весь період роботи продавця в магазині. І суд визнав це доказом того, що відносини фізособи із магазином були трудовими.

Помилка 3. Виготовляти банківську картку на оплату послуг фізособи в межах зарплатного проекту

Факт складення заяви про прийняття на роботу став підставою для бухгалтерії внести її до зарплатного проекту та виготовити продавцю зарплатну картку.

При цьому на момент подання фізособою позову жодних оплат на зарплатну картку так і не надходило, у формі №1-ДФ дохід у вигляді зарплати не зазначався, згідно із зарплатною відомістю заробітна плата не виплачувалась. Однак суд першої інстанції це не переконало у відсутності трудових відносин.

Відтак, з огляду на допущені помилки, суд визнав продавця таким, що працевлаштований саме за трудовим договором та зобов’язав роботодавця внести відомості до трудової книжки про прийняття на роботу та про звільнення, стягнути заробітну плату в сумі 3 964,30 грн (за один місяць роботи) та компенсацію за несвоєчасно виплачену зарплату – 25 000 грн (попередньо судом розрахована сума компенсації у розмірі 51 767,22 грн, однак застосувавши принцип співмірності через, зокрема, тривалість судового розгляду, зменшив її).

Всі наступні судові інстанції (апеляційна інстанція та Верховний суд) цілковито підтримали таку позицію суду першої інстанції.

Укладання договору ЦПХ з продавцем: чи це взагалі можливо?

Цікавою з цього приводу є точка зору органу місцевого самоврядування.

Так, відповідаючи на запитання «Чи має право підприємець прийняти продавця по цивільно – правовому, а не по трудовому договору?», начальник відділу праці та соціально-трудових відносин управління соцзахисту населення виконавчого комітету міської ради звертає увагу на таке.

З продавцем може бути укладений договір цивільно-правового характеру, якщо важливий не процес його роботи, а її результат, який він зобов’язаний здати підприємцю.

Тому що законодавство не містить певного переліку спеціальностей, з якими можна або не можна укладати договір цивільно-трудового характеру.

При цьому договір ЦПХ може бути укладено як на надання послуг, так і на виконання робіт. Але цивільно-правовий договір на виконання робіт не може передбачати виплату винагороди за саму працю виконавця, оплачується лише певний результат. Обсяг виконуваної роботи визначається у вигляді конкретних фізичних величин, які підлягають вимірюванню та можуть бути відображені в акті їх приймання.

Можливий і такий варіант – продавець отримує винагороду тільки за реалізацію товару. Реалізований товар може вимірюватись у гривнях, кілограмах, штуках, об’ємі тощо. Якщо ж протягом терміну дії договору показник реалізації товару не виконаний, відповідно і не виконані умови договору, в результаті винагороди продавець може не отримати, що, звичайно ж, не буде порушенням законодавства.

В цивільно-правовому договорі не вказується, що громадянин прийнятий не певну посаду. Будь-які посилання на штатний розпис, тарифно-кваліфікаційні характеристики роботи, на конкретну професію і спеціальність працівника можуть бути основою для визнання такого договору трудовим.

Договором ЦПХ встановлюються початковий та кінцевий терміни, в межах яких виконавець повинен виконати визначені договором роботи відповідно до власного графіку роботи та виходячи лише з власних можливостей.

В магазині ж є режим роботи. Відповідно якщо договором буде передбачено, що продавець повинен його дотримуватися, є його трудові обов’язки (наприклад, знаходитися за прилавком, відповідати на запитання покупців по товару, передавати їм товар, приймати оплату) саме за режимом роботи магазину цивільно-правовий договір плавно перейде у трудовий договір чистої води. Якщо вам це не підходить і ви бажаєте бачити працівника на робочому місці за графіком власної работи, то не укладайте договір ЦПХ.

Умови надання послуг продавцями: поради від редакції

Про що варто зазначати у договорі ЦПХ:

1. предметом договору варто вказувати певний обсяг продажу товару – фактично, замовник може доручити продавцю надати послуги  чи виконати роботи з продажу певного виду, кількості, обсягу тощо товару(ів) за певний період часу. Приймання-передача виконаних робіт або наданих послуг має оформлятись актом чи іншим первинним документом. Оскільки складати його (формально) має виконавець, варто одразу ж в договорі визначитись із формою та строками складання цього документу (наприклад, зробити форму цього акту додатком до договору);
2. предмет договору диктує і наступну умови – оплата, яка може бути встановлена як процент від виручки за такий певний період часу чи певна фіксована сума;
3. якщо в договорі зазначаються й інші послуги чи роботи, крім продажу товару, такі як реклама таких товарів, їх просування на ринку, маркетингові дослідження,  дотримання вимог законодавства щодо харчових продуктів при прийманні товару тощо, слід домовитись щодо відшкодування витрат, понесених фізособою. Втім, одразу зазначимо, що з метою оподаткування сума такого відшкодування буде розглядатись як складова частина винагороди фізособи. Докладніше про це тут;
4. предмет договору та обов’язки ведуть нас до визначення часу надання послуг – тут слід врахувати зауваження, які ми наводили вище. В договорі ЦПХ не можна встановлювати обов’язок фізособи виконувати роботи або надавати послуги за режимом роботи підприємства. Хоча не заборонено зазначати в такому договорі дні і години, у які замовник бажає, щоб фізособа їх надавала або виконувала. І може бути, що ці дні і години співпадують із графіком роботи магазину. Головне, щоб це виглядало як співпадіння, а не обов’язок дотримуватись трудової дисципліни.

А покаранням за порушення в цьому разі буде не догана або звільнення, а санкції, встановлені договором ЦПХ (зокрема, штрафи або неустойка).

Наведені вище умови не є виключними – власники магазинів можуть прописувати свої, які вважають за необхідне додати. Проте, наведені нами умови мають бути присутні у договори, щоби мати можливість згодом довести в суді відсутність трудових відносин та обґрунтувати необхідність надання саме послуг продавцем.