Податківці провели камеральну перевірку платника ПДВ. Під час такої перевірки було встановлено порушення платником ПДВ термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН за період з жовтня 2015 року по грудень 2015 року. Відповідно на підставі акта перевірки було прийняте ППР про застосування штрафів за таке порушення.
Загалом, позиція ДФС щодо того, протягом якого строку вони мають право проводити камеральну перевірку реєстрації ПН/РК і застосовувати штрафи у разі порушень, наводилась, наприклад, в ІПК ДФС від 12.12.2017 р. №2940/6/99-99-12-02-04-15/ІПК.
Де було сказано: за діючою редакцією п. 76.3 ПКУ камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, – за днем їх фактичного подання.
А ось камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ. Тому проведення камеральної перевірки з питань реєстрації ПН та РК може проводитися протягом 1095 к.дн. з наступного дня їх складання.
Платник ПДВ вирішив оскаржити такі результати перевірки та звернутися до суду. І висновки першої та апеляційної інстанції розійшлися. Тому крапку в цій ситуації поставив Верховний суд, і, нажаль, не на користь платника податку.
Висновок суду першої інстанції був на користь платника ПДВ
Аргументи суду:
- у контролюючого органу були відсутні правові підстави для застосування до штрафних санкцій, оскільки не був розроблений порядок їх застосування;
- камеральна перевірка проведена податковим органом з порушенням встановлених строків та з порушенням предметності перевірки. Термін реєстрації податкових накладних не є тим об’єктом, який підлягає вивченню податковим органом шляхом проведення камеральної перевірки, оскільки не є даними податкової звітності.
Рішення апеляційного суду було на користь ДФС
Суд апеляційної інстанції скасував рішення суду першої інстанції та прийняв нову постанову, якою у задоволенні позову відмовив. Рішення суду апеляційної інстанції вмотивовано порушенням норм матеріального права судом першої інстанції та невідповідністю висновків фактичним обставинам справи.
Висновок Верховного суду
Системний аналіз наведених норм ст. 75 та 200.10 ПКУ, в редакції, яка діяла на час проведення перевірки, свідчить про те, що предметом камеральної перевірки окрім питань правильності оформлення декларацій можуть бути й інші питання, зокрема, своєчасність реєстрації РК та ПН в ЄРПН.
Такі камеральні перевірки платників податків проводяться на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах ДФС. Та з урахуванням положень ст. 102 ПКУ, такою перевіркою може бути охоплено період в 1095 днів, що настали за останнім днем граничного строку реєстрації податкових накладних.
Відтак, Верховний Суд погодився з висновками суду апеляційної інстанцій, що для перевірки реєстрації ПН/РК діє загальний строк давності – 1095 днів.