Головна Усі новини Право і відповідальність Судова практика

Працівник під час лікарняного працює? Все рівно не можна звільнити!

Працівник під час тимчасової втрати працездатності, підтвердженої відповідним листком, працював. Чи є порушення режиму лікування аргументом, що такого працівника можна звільнити? Нажаль, суди проти

Постанова ВС від 27.06.2019 р. справа №185/5133/16

Ми вже не вперше звертаємо увагу на судові рішення по спорах про звільнення у період дії лікарняного.

Так, у постанові від 12.09.2018 р. у справі №127/21890/16-ц ВС з’ясував, що працівник був звільнений за скороченням штатів. І в цей же день після закінчення робочого дня працівник звернувся за медичною допомогою (виклик швидкої зафіксовано о 18.24 год). А вже о 19.15 год він був госпіталізований.

ВС наголосив, що скільки відкриття лікарняного листа хоча й було здійснено у день звільнення, але після видання наказу про його звільнення, то звільнення його з посади є порушенням вимог ч. 3 ст. 40 КЗпП. Наказ про таке звільнення підлягає скасуванню, а працівник – поновленню.

У коментованому судовому рішенні сталась аналогічна ситуація. Працівниці було видано листок непрацездатності на період з 09.01.2015 р. по 20.01.2015 р. Водночас, 09.01.2015 р. (п’ятниця) та 12.01.2015 р. (понеділок) вона перебувала на робочому місці та виконувала свої службові обов’язки.

Роботодавець вирішив, що факт порушення режиму лікування (праці під час звільнення від неї) є достатнім для того, щоб таку працівницю він мав право звільнити. Звісно, не за порушення режиму, з іншої причини, але головне не це, головне, коли цим правом можна скористатись.

Але за рішенням Павлоградського міськрайонного суду від 16.06.2015 року працівницю було поновлено на роботі. Тобто, роботодавець виявився винним у порушенні трудового законодавства. Із чим він не погодився.

Не зважаючи на таке судове рішення, роботодавець звернувся до суду з позовом до комунального закладу «Павлоградська міська лікарня №1».

У позові роботодавець просить внести запис в листок непрацездатності, виданий на період з 09.01.2015 року по 20.01.2015 року, а саме: у графі «Відмітки про порушення режиму», зазначити дату порушення режиму 12.01.2015 року, у графі «Примітка»: внести запис про вид порушення режиму «Вихід на роботу без дозволу лікаря».

Роботодавець вважає, що лікарняний є таким, що виданий необґрунтовано та порушує права підприємства як такий, що став підставою для поновлення працівниці на роботі, оскільки в ньому відсутній запис про порушення режиму лікування.

Вгадайте, чим це все закінчилось?

 

Які мали би бути наслідки такого судового рішення, якби позов було задоволено?

Вочевидь, підприємство-роботодавець розраховувала на те, що у разі, якщо суд задовільнить позов і встановить факт того, що працівниця, всупереч вимогам лікаря, вийшла на роботу, можна буде наново передивитись рішення про її відновлення на робочому місці. Адже вона виграла суд тому, що мала листок непрацездатності. Наявність запису у листку непрацездатності щодо порушення режиму лікування фактично нівелює його видачу.

Загалом, логіка у цьому є. Однак, суди не оцінили такий креативний підхід.

Суд першої інстанції звернув увагу на Порядок та умови видачі, продовження, обліку листків непрацездатності визначено інструкцією про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян Наказом від 13.11.2001 р. №455.

Пунктом 1 інструкції про порядок заповнення листків непрацездатності від 03.11.2004 року встановлено ,що листок непрацездатності (далі – ЛН) – це багатофункціональний документ, який є підставою для звільнення від роботи у зв'язку з непрацездатністю та з матеріальним забезпеченням застрахованої особи в разі тимчасової непрацездатності, вагітності та пологів. Лицьовий бік бланка ЛН заповнюється лікуючим лікарем або молодшим медичним працівником з медичною освітою.

Пунктом 3.4 цієї інструкції встановлено, що у графі «Режим:» обов'язково повинно бути вказано режим, який призначається хворому: стаціонарний, амбулаторний, постільний, домашній, санаторний, вільний тощо.

Пунктом 4.1. інструкції встановлено, що при порушенні хворим призначеного режиму вказується вид порушення (наприклад, несвоєчасна явка на прийом до лікаря; алкогольне, наркотичне, токсичне сп'яніння під час лікування; вихід на роботу без дозволу лікаря; самовільне залишення закладу охорони здоров'я; виїзд на лікування в іншому закладі охорони здоров'я без відмітки про дозвіл виїзду; відмова від направлення або несвоєчасна явка на МСЕК та ін.).

Відтак, суд дійшов до таких висновків:

  1. у спірному листку непрацездатності лікар встановив хворій амбулаторний режим лікування. Спеціальних обмежень при лікуванні не встановлено, як й  заборони виходити на роботу;
  2. факт порушення режиму лікування встановлюється тільки лікуючим лікарем, так як останній може визначити що є порушенням режиму лікування. Відповідного факту порушення лікарем не встановлено;
  3. з’явлення на роботі хворого не може бути розцінене як порушення режиму лікування без встановлення лікарем обмеження відвідування роботи. Крім того з’явлення на роботі не потягло за собою погіршення здоров’я хворої або продовження строку лікування.
  4. доказів того, що відсутність запису про порушення режиму лікування у листі непрацездатності порушило права та інтереси підприємства-роботодавця суду не надано.

З огляду на наведені вище висновки, підприємству-роботодавцю було відмовлено у позові.

Апеляційна інстанція підтримала таку позицію суду першої інстанції.

ВС у коментованій нами постанові додатково наголосив, що внесення записів до листа непрацездатності після його закриття, в тому числі про порушення режиму лікування не передбачена вказаними інструкціями.

 

Замість висновків

Варто наголосити, що до такого висновку суди доходять не вперше – ухвалою Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ від 17.02.2016 року встановлено, що перебування хворого під час тимчасової непрацездатності на роботі може свідчити про недотримання режиму, якщо такий режим щодо заборони знаходитись на роботі був встановлений лікарем.

Встановлення факту порушення режиму непрацездатності є виключною компетенцією лікаря, перебування хворої під час тимчасової непрацездатності на роботі може свідчити про недотримання режиму лише за умови, якщо такий режим щодо заборони знаходитись на роботі був встановлений лікарем, а у даному випадку лікарем не встановлювалось обмежень щодо відвідування роботи, поява на роботі не потягло за собою погіршення здоров`я хворої або продовження строку лікування.

Звісно, що обставини звільнення за листками непрацездатності тлумачаться судами на користь працівників. Чи зміниться ця практика після прийняття Трудового кодексу – наразі сказати складно. Але зараз, навіть зважаючи на порушення режиму лікування, якщо у лікарняному прямо не заборонено виходити на роботу, визнати законним звільнення у період дії лікарняного неможливо.

Доступ до повного тексту цієї новини можливий лише для передплатників електронного або паперового «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, перейшовши за посиланням;  вартість мінімального пакету «Мій асистент» становить лише 36 грн на місяць.

Дякуємо за розуміння.

Автор:
Канарьова Наталія
Джерело
«Дебет-Кредит»
Рубрика:
Право і відповідальність / Судова практика
Теги:
Лікарняні , Суд , Трудові відносини

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції.

Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

Коментарі: 0

Новини по темі

Консультації по темі

Хочете отримувати

найважливіші новини від «Дебету-Кредиту»?