Сайт alibi.dp.ua розповідає, що 01 квітня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи №640/637/19, адміністративне провадження №К/9901/31929/19 (ЄДРСРУ №88556308) досліджував питання щодо надання платниками податків документів після проведення податкової перевірки.
Питання надання платниками податків документів до перевірки врегульовано ст. 85 ПКУ, п. 85.2 якої передбачено, що платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.
Відповідно до п. 44.6 ПКУ у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абз. 2 п. 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.
Якщо відсутність у платника податків необхідних первинних документів під час проведення перевірки була обумовлена їх вилученням правоохоронними органами, однак доказів про направлення контролюючим органом письмового запиту до правоохоронного органу останнім не надано і контролюючий орган не вжив відповідних заходів щодо отримання доступу до таких документів та не здійснив заходів щодо перенесення термінів проведення розпочатої перевірки до дати отримання копій документів від правоохоронних органів або забезпечення доступу до них, то останній діяв не у спосіб, передбачений законодавством.
Вказане узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним в постанові від 06.08.2019 р. у справі №2340/4818/18 (ЄДРСРУ №83552566).
Якщо ж платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абз. 2 і 4 п. 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.
Пунктом 44.7 ПКУ визначено, що у разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який призначив проведення перевірки, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків – фізичної особи або посадової особи платника податків – юридичної особи).
У разі якщо надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу після завершення перевірки або у разі надання таких документів відповідно до абзацу другого цього пункту, контролюючий орган має право не приймати рішення за результатами проведеної перевірки та призначити позапланову документальну перевірку такого платника податків.
При цьому, відповідно до пп. 78.1.5 ПКУ у разі, якщо платником податків подано в установленому порядку органу державної податкової служби заперечення до акта перевірки або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення і коли платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об`єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки, – здійснюється документальна позапланова перевірка. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження.
Системний аналіз наведених вище правових норм свідчить про те, що законодавцем передбачено право платника податків надати контролюючому органу документи, які були відсутні під час перевірки. При цьому, якщо платник податків у запереченнях на акт перевірки посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, до прийняття рішення за результатами такої перевірки це зумовлює обов`язок податкового органу щодо призначення та проведення позапланової перевірки.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 08.08.2019 р. у справі №802/1069/13-а.
Окрім цього, 04 березня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи №0440/5658/18, адміністративне провадження №К/9901/21544/19 (ЄДРСРУ №88360076) вказав на те, що обставина порушення платником податків обов`язку, встановленого п. 85.2 ПКУ, щодо надання після початку перевірки всіх документів, які належать або пов`язані з предметом перевірки, не означає, що такий платник не має права додатково їх надати після спливу 90-денного строку, але до прийняття відповідного рішення, й, при цьому, не звільняє контролюючий орган від обов`язку врахувати такі документи, та, за наявності передбачених пп. 78.1.5 ПКУ підстав, призначити додаткову позапланову перевірку.
Верховний Суд також зауважує, що неможливість платника в силу об`єктивних обставин надати певні документи контролюючому органу безпосередньо до перевірки не свідчить про невиконання ним обов`язку, встановленого пп. 16.1.5, 16.1.7 ПКУ, а також обумовлює здійснення відповідачем певних дій з метою отримання таких документів.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22.08.2019 р. по справі №805/1690/16-а.
Окрім цього, право надавати заперечення щодо висновків податкового органу та долучати до матеріалів справи докази на підтвердження таких заперечень надається платнику як на усіх стадіях податкового контролю, так і на стадіях судового процесу із поданням учасником процесу нових доказів, що у протилежному випадку є обмеження судом предмету дослідження та призведе до неповноти дослідження й порушення справедливого судового розгляду, наголошується Верховним Судом у постановах від 12.11.2018 р. у справі №806/434/16 (ЄДРСРУ №78329873), від 24.01.2019 у справі №820/12113/15 (ЄДРСРУ №79409332), від 12.02.2019 у справі №820/6512/16 (ЄДРСРУ №79791393).
ВИСНОВОК: Платник податків у разі ненадання документів під час проведення перевірки не позбавлений права надання таких і після завершення такої перевірки, які мають бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення. Також платник податків у разі якщо посадова особа контролюючого органу, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, має право до закінчення перевірки надіслати такі безпосередньо до контролюючого органу.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним судом 09 жовтня 2019 року у справі №808/9397/13-а, адміністративне провадження №К/9901/8622/18 (ЄДРСРУ №84828127).