Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Нагадаємо, що багато років Указ Президента №436/95 регулював розмір штрафів за порушення роботи з готівкою. Але з 20 червня 2019 року він втратив чинність. Про це ми писали тут.
Проте спори щодо попереднього застосування норм цього Указу й досі тривають. І ми маємо свіже рішення ВС, який раптом змінив свою попередню позицію.
ВС у постанові від 04.09.2020 у справі №814/3845/15 розглядав ситуацію накладання штрафів за неоприбуткування готівки. І вирішив, що ці штрафи були застосовані неправомірно.
Аргументи ВС були наступні.
Статтею 1 Указу №436/95 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено відповідальність за неоприбуткування, неповне та/або несвоєчасне оприбуткування у касах готівки у вигляді фінансової санкції (штрафу).
Пунктом 1 частини першої статті 17 Закону про РРО (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено фінансові санкції за порушення вимог цього закону, а саме за:
- встановлення протягом календарного року під час перевірки факту проведення розрахункових операцій з використанням РРО або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг);
- непроведення розрахункових операцій через РРО з фіскальним режимом роботи;
- невідповідності у юридичних осіб на місці проведення розрахунків суми готівкових коштів сумі коштів, зазначеній у денному звіті, а в разі використання юридичною особою розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня;
- нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання.
Аналіз зазначених положень, на думку ВС, свідчить про те, що об`єктивна сторона обох порушень фактично полягає в одних і тих самих діях.
Оскільки ВРУ шляхом прийняття Закону про РРО ці правовідносини врегулювала, то Указ №436/95 припинив дію як у частині визначення складу такого правопорушення як неоприбуткування, неповне та/або несвоєчасне оприбуткування у касах готівки, так і в частині встановлених за таке правопорушення санкцій.
Отже, Велика Палата Верховного Суду:
- відступила від правової позиції, викладеної ВСУ в постанові від 02.04.2013 р. у справі №21-77а13. Тоді ВСУ наголошував, що предмети правового регулювання Указу та Закону про РРО є різними. А тому штрафувати за цим Указом податківці могли;
- наголосила на неможливості застосування положень Указу №436/95 у правовідносинах, що виникли після набрання чинності Законом про РРО. Тобто, за новою позицією ВС, ще з 28.07.1995 р. податківці не могли застосовувати штраф за неоприбуткування готівки за цим Указом.
Як такий висновок має вплинути на вже оскаржені штрафи та на ті справи, які є на розгляді у суддів, ми розповімо в окремому коментарі юриста.
***
Читайте також: Якщо до вас застосовували штрафи за неоприбуткування готівки: поради юриста
