Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Ліга:Бізнес розповідає, що спірне рухоме майно, набуте подружжям за час шлюбу і за кошти, які отримані за договором позики, укладеним одним з подружжя, які ним використано в інтересах сім'ї, підлягає поділу між ними у рівних частинах.
Відповідне положення міститься у постанові КЦС ВС від 24.11.2021 р. у справі №712/11174/19-ц.
Обставини справи
Скаржник (один з колишнього подружжя) зазначав, що грошові кошти, які були витрачені відповідачем на погашення кредиту за спірну квартиру, починаючи з грудня 2009 року по 2013 рік, є його особистою власністю, оскільки саме з цього часу сторони фактично не проживали та не вели спільне господарство. Отже, вказані квитанції про сплату кредитних коштів є належним доказом, які повністю обґрунтовують доводи щодо неможливості поділу спірної квартири у рівних частках.
Позиція ВС
У постанові Верховного Суду від 09.01.2020 р. у справі №367/7110/14 зазначено, що спірне майно придбане за кредитні кошти, отримані подружжям за час шлюбу, відтак, право на це майно у рівних частках набули позивач і відповідач, при цьому боргові зобов'язання є спільними для обох із подружжя, незалежно від того, із ким із подружжя укладений кредитний договір. У зв'язку із зазначеним вище відсутні підстави для відступлення від засад рівності часток у спільному майні подружжя.
Наявність боргів подружжя та виникнення зобов'язання в інтересах сім'ї у вигляді повернення кредитних коштів, не змінює статусу спільності набутого за час шлюбу майна за позичені кошти, які були використані в інтересах сім'ї, а саме на придбання цього майна. Доводи щодо внесення одним із подружжя коштів у рахунок погашення кредитних зобов'язань не мають правового значення, оскільки у розумінні вимог ст. 57 СК спірне майно не є особистою приватною власністю відповідача, а останній не позбавлений можливості, за наявності правових підстав, ставити питання щодо повернення за рахунок позивача половини сплачених ним після розірвання шлюбу коштів у рахунок погашення кредиту, як солідарного боржника (постанова Верховного Суду від 13.02.2020 р. у справі №320/3072/18).
З огляду на викладене, суди на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, дійшли правильного висновку про те, що спірне рухоме майно, набуте подружжям за час шлюбу і за кошти, які отримані за договором позики, які використано в інтересах сім'ї, підлягає поділу між ними у рівних частинах.
При цьому відповідачем презумпцію спільності майна подружжя не спростовано.