Постановою Верховного суду від 03.08.2022 у справі за позовом ФОП до Головного управління ДПС в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень, податкової вимоги та рішення, касаційна скарга ФОП залишена без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14.07.2020 року та постанова П’ятого апеляційного адміністративного суду від 24.03.2021 року – без змін.
Головне управління ДПС в Одеській області проведело планову документальну виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 по 31.12.2018.
За результатами проведеної перевірки встановлено, у т.ч. порушення: п. 177.4 ст. 177, п. 167.1 ст. 167 ПК України та донараховано податок з доходів фізичних осіб за період перевірки у загальній сумі 1836 тис. грн; ст. 6, п. 8 ст. 9 Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", в результаті чого донараховано єдиний соціальний внесок від здійснення підприємницької діяльності на загальну суму 86 тис. грн; п. п. 1.2, п. п. 1.3, п. п. 1.4 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідних положень" ПК України, в результаті чого донараховано військовий збір у сумі 153 тис. грн; п. 198.1, п. 198.3 ст. 198 ПК України, перевіркою встановлено заниження зобов`язання по ПДВ на загальну суму ПДВ 2021 тис. грн.
На підставі зазначеного акта перевірки прийнято 08.01.2020 року оскаржені рішення.
У ході перевірки встановлено, що у періоді, який перевірявся, ФОП віднесено до складу валових витрат та податкового кредиту на підставі первинних документів та податкових накладних суми на придбання товарно-матеріальних цінностей та послуг, отриманих від суб`єктів господарювання: ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 , ФОП ОСОБА_4 , ТОВ 1, ТОВ 2, ТОВ 3, ТОВ 4, ТОВ 5, ТОВ 6, ТОВ 7, ТОВ 8.
Однак, контролюючим органом за результатами аналізу господарських операцій ФОП з вказаними контрагентами встановлені ознаки ризикового ведення господарської діяльності, спрямованої на штучне формування податкових витрат і податкового кредиту шляхом викривлення показників податкової звітності та їх маніпулюванням при складанні декларації з ПДВ і декларації про майновий стан; в даних господарських правовідносинах відсутній ланцюг постачання ТМЦ на різних ланках постачання товару.
Судом ураховано, що аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.
Також судом зазначено, що визначальними умовами формування платником податкового кредиту з ПДВ та витрат, окрім інших, є наявність належним чином оформлених первинних документів та зв`язок господарських операцій, на підтвердження яких складаються вказані первинні документи, з господарською діяльністю такого платника.
Суд зазначив, що при вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суди попередніх інстанцій виходили з того, що на підтвердження дійсної реалізації правочинів ФОП було надано лише видаткові накладні, податкові накладні, оборотно-сальдові відомості по рахунку 631.
Матеріали справи не містять жодних товарно-транспортних накладних, при тому, що, зокрема, укладеними між позивачем та його контрагентами договорами поставки, купівлі-продажу прямо передбачено складання відповідних товарно-транспортних накладних після переходу права власності на товар до ФОП.
Зважаючи на те, що решта договорів ФОП з контрагентами передбачає поставку лише шляхом самовивозу ФОП від постачальника (в тому числі з інших міст України), суди об`єктивно звернули
увагу на те, що на підтвердження здійснення самовивозу позивачкою було не надано жодних відомостей, рівно як і не доведено можливості здійснення такого самовивозу власним транспортом та/або залучення до такого вивозу сторонніх підприємств, що спростовує факт переміщення придбаного товару, тим більше, що обсяг та вага товару, з огляду на видаткові накладні, є значними та таке переміщення товару не може бути реалізовано без залучення транспортних засобів.
Судом не прийнято до уваги доводи представника ФОП, з приводу того, що позивачка самостійно (власноруч) здійснювала переміщення спірного товару з огляду на його невеликі вагу та об`єм (в тому числі з використанням громадського транспорту), оскільки такі посилання спростовуються характеристиками спірного товару. Так, згідно загальнодоступної інформації з мережі Інтернет підшипник 216 (якого в деяких накладних зазначено 50-60 шт) має вагу 1,411 кг, підшипник 1615 (2315) 4,72 кг, що з урахуванням кількості нібито придбаного товару спростовує наведений аргумент.
Щодо фізичної можливості зберігання спірного товару, що є суттєвим з огляду на його об`єм та обсяг, суди зазначили, що з акта перевірки вбачається наявність у ФОП в оренді офісу та складу, однак, лише в 2018 році. Стосовно можливості зберігання спірного товару в період часу 2016-2017 роки доказів ФОП надано не було.
Суд також урахував, що матеріали справи не містять, а позивачкою не було надано специфікацій до договорів, як не було надано і будь-яких пояснень щодо способу формування номенклатури товару при його придбанні в інших контрагентів.
Судом взято до уваги, що всі наявні платіжні доручення датовані 2016 роком, в той час як у ФОП були (нібито) господарські правовідносини з відповідними контрагентами у 2017-2018 роках. Крім
того, надані платіжні доручення не містять жодного підпису та печатки банку, який здійснив переказ, що не доводить належним чином проведення оплати за товар.
Отже, приймаючи до уваги все вищезазначене, колегія суддів погодилась з висновками судів попередніх інстанцій про те, що позовні вимоги ФОП про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
***
Читайте також: ТТН при доставці транспортом продавця має помилки: чим це загрожує ТОВ?
